Грудничкове плавання: плюси та мінуси

Дитяче грудничкове плавання або гідрокінезотерапія – один із сучасних напрямків фізичного розвитку малюка. Вправи та гімнастика у воді сприяють зміцненню м'язового корсету, покращенню роботи дихальної системи, загальному становленню імунітету. Крім того, певні елементи, яким навчають малюків, допомагають зберегти вроджений рефлекс затримки дихання, що захищає дітей від випадкового заковтування води та захлинання.

Показання для грудничкового плавання

Абсолютно здоровій дитині плавання та водна гімнастика потрібні для загального розвитку, розслаблення, загартовування. Подвійно корисні заняття малюкам, які мають певні патології чи відхилення. До них входять:

  • відставання психомоторного розвитку;
  • м'язова гіпотонія;
  • порушення у роботі центральної нервової системи;
  • зниження чи повна відсутність безумовних рефлексів;
  • хронічні захворювання дихальної системи під час ремісії.

Протипоказаннями можуть стати:

  • дерматологічні захворювання;
  • гострі респіраторні інфекції;
  • загострення системних патологій;
  • судомний синдром;
  • деякі психоневрологічні розлади;
  • гідроцефалія.

Обмеженнями є також висновки з боку дитячих фахівців: неврологів, педіатрів, хірургів тощо.

Грудничкове плавання: плюси та мінуси

Плюси та мінуси плавання для немовлят

Вода – джерело життя, і його сприятливий вплив на людський організм давно використовується з лікувальною метою, в рамках реабілітації після перенесених захворювань та травм.

Кожен з батьків, збираючись водити дитину на заняття з плавання для немовлят, повинен оцінити всі плюси і визначити можливі мінуси. До безперечних переваг відносяться:

  • встановлення тісного взаємозв'язку між дорослими та малюком;
  • навчання правильного контакту із водою;
  • стимуляція психомоторного розвитку;
  • зміцнення м'язово-зв'язувального апарату та скелета;
  • стабілізація роботи серцево-судинної системи;
  • покращення дихальних функцій;
  • вдосконалення координації, відчуття балансу;
  • позитивний вплив на сон;
  • прискорення обміну речовин;
  • покращення травлення;
  • попередження ожиріння.

Деякі фахівці вважають, що немовлятне плавання в басейні не тільки приносить користь для малюків, але й шкодить здоров'ю, аргументуючи свою позицію тим, що активні фізичні навантаження у воді – джерело стресу та емоційного перезбудження. До мінусів можна зарахувати необхідність регулярних занять одночасно, що не вдається організувати батькам навіть у домашніх умовах. Умовним недоліком можна вважати ймовірність зараження інфекційними та дерматологічними захворюваннями при групових заняттях у громадських басейнах, але оскільки сьогодні для відвідування комплексів потрібен допуск лікарів та повне обстеження, ризики вкрай малі.

Коли розпочинати заняття

Важливо зрозуміти, що немовлятне плавання – метод загального фізичного розвитку та корекції певних порушень, а не навчання стилям, навичкам підводного пірнання, дайвінгу тощо. Для спортивних цілей набір дітей у секції починається не раніше 5-7 років.

Ходити в басейн з немовлям до 3 місяців нераціонально, для перших занять чудово підійде велика ванна будинку або маленький надувний басейн. Відвідувати уроки потрібно лише у тому випадку, якщо батьки хочуть зберегти рефлекс затримки дихання та освоїти техніку пронирування.

Оптимальним моментом стає період між 3 та 6 місяцями. У цей час йде активний розвиток фізичних навичок дитини, він починає освоювати перевороти, намагається сидіти, і плавання стане чудовим способом зміцнення м'язів та зв'язок.

За наявності медичних показань момент, з якого віку починати грудничкове плавання, визначає лікар, що призначає гідрокінезотерапію.

Грудничкове плавання: плюси та мінуси

Принципи немовлятного плавання

Для того, щоб заняття з малюками у воді були безпечними, ефективними та корисними, необхідно дотримуватись ряду правил, які стосуються як домашнього плавання, так і уроків у басейнах з тренером.

  • Необхідно враховувати індивідуальні параметри дитини: вага, зріст, вік, особливості здоров'я, перенесені захворювання, медичні показання до грудничкового плавання тощо. Найкраще перед початком занять проконсультуватися з педіатром та вузькими профільними фахівцями.
  • Потрібно дотримуватися правила трьох «П»: поступовість, планомірність, постійність. Плавати потрібно не менше 3-4 разів на тиждень без урахування гігієнічних процедур, плавно збільшувати навантаження, вводячи нові вправи, повільно знижувати температуру води, орієнтуючись на поведінку дитини.
  • Купатися і плавати бажано в один і той же час, стежачи при цьому за тим, щоб дитина була сита, бадьора і задоволена. Оптимально годувати дітей за 1-1,5 години до заняття.
  • Під час плавання потрібно стежити за станом та настроєм дитини, не допускаючи плачу, крику. Якщо малюк злякався, краще зупинити купання, почекати, доки він заспокоїться, щоб не сформувати взаємозв'язок між водою та страхами.
  • Не треба плавати до упору: якщо помітно, що дитина втомилася, краще припинити заняття.

Також важливо враховувати поведінку дітей після плавання: якщо дитина залишається активною, бадьорою, найкраще проводити сеанси вранці або вдень. Якщо малюк після спілкування з водою стає сонливим, позіхає, заняття варто перенести на вечір, до того ж це сприятиме глибшому і спокійному сну.

Не треба також забувати про масаж і гімнастику після водних процедур: навіть найактивніші заняття в басейні чи ванні не замінять динамічних навантажень.