Фахівці пропонують більше десятка ігрових способів, які допоможуть вашій дитині осягнути ази етикета. Що таке етикет? Це зовнішні прояви вихованості, вміння гідно поводитися в різних життєвих ситуаціях, хороші манери. Етикет необхідний для того, щоб ваша дитина (і ви, звичайно, перебуваючи з нею в суспільстві) могла відчувати себе комфортно в будь-якій компанії, могла вибудовувати з оточуючими нормальні взаємини. Тому так важливо з малих літ виховувати в дітях культуру поведінки і робити це краще за все, подаючи нащадкам гідний приклад, а також за допомогою веселих розвиваючих ігор, приклади яких ми вам наведемо.
Звідки прийшло слово «етикет»?
Воно вийшло з французької мови, від слова «картка» - «етикетка». Перші картки-етикетки (на яких був представлений звід правил поведінки), роздали гостям, присутнім на балу в палаці Людовика XIV. Пізніше від назви «етикетка» залишилося лише «етикет» - звідси і слово. Українська мова пропонує поняттю «етикет» свій синонім - «ввічливість». Ввічливими називають тих людей, які знають і виконують правила хорошого тону , ось тільки біда в тому, що подібні правила у нас на картках не написані. Вони діють по такій своєрідній мовчазній згоді, що передбачає певні канони поведінки. Більшість дітей є вихованими і ввічливими рівно настільки, наскільки виховані і ввічливі їх батьки - закон копіювання.
Перший клас Школи етикету
З чого все починається? Якщо ви хочете, щоб з вашого сина виріс справжній благородний джентльмен - починайте навчання з пелюшок. Привчайте його з повною повагою ставитися до дівчаток і дам старшого віку. Така наука не складна. Підказуйте своєму хлопчику, що в транспорті слід завжди поступатися місцем жінці. Також звертати увагу на те, що жінки слабші чоловіків і їм неодмінно потрібно допомагати нести важкі сумки. Мова в цьому випадку не йдеться про немовлят, а про хлопчаків, яким вже виповнилося 5-6 років, адже вони цілком в змозі постояти кілька зупинок в тролейбусі і допомогти бабусі донести додому хлібину в пакеті. Головне - виховати звичку, або інстинкт, називайте як хочете. Звичка - друга людська натура, закладені в дитинстві звички з роками тільки посилюються.
Спираючись на подібне виховання, не забувайте максимально шанобливо ставитися і до самого майбутнього джентльмена. Елементарні: «доброго ранку, синку», «зроби, будь ласка», «дякую велике тобі ...» стануть відмінним фундаментом у виховному процесі. Розмовляйте з малюком, цікавтеся його справами, запитуйте, як пройшов день, що було нового, гарного, поганого? Намагайтеся не наказувати, а озвучувати свої побажання в формі прохання, з обов'язковим «будь ласка». Ставтеся до дитини, як до повноцінної особистості, не соромтеся показувати свою щиру любов, довіру. В майбутньому син чи донька неодмінно скопіюють вашу модель поведінки і стануть її застосовувати в спілкуванні і з вами, і з сторонніми людьми.
Ввічливі ляльки
Маленьку дитину не просто змусити запам'ятовувати ті чи інші правила етикету. Але вихід є: замінити нудні лекції і моралізаторство на цікаву гру, в ході якої малюк швидко і надовго засвоять основні канони виховання. А щоб йому не було нудно - долучіть до навчання його улюблених друзів-іграшок: ляльок, ведмедиків, кішок, собак або черепашок. В ході розваг дитина навчиться адекватним правилами поведінки в різних життєвих ситуаціях. Рольові ігри - одна з найдоступніших і ефективних методик навчання, які на відміну від нудних виховних бесід вони не відбивають охоту дізнаватися щось нове, а навпаки підігрівають дитячий інтерес до складних наук.
Дитячий вік три-чотири роки
№ 1. «Давай знайомитися!». Правильно знайомитися з людьми - це дуже важливе і потрібне в житті вміння. Але поки дитина ще не дозріла до зав'язування знайомств на вулиці, нехай потренується на іграшках! Постарайтеся змоделювати різні ситуації. Наприклад, Лялька Маша (за яку розмовляє дочка) грає в пісочниці, а лялька Даша (за неї говорить мама) хоче познайомитися і подружитися з Машею. Продемонструйте дитині, які існують варіанти початку спілкування: що говорити, як підходити і т.п. Потім зробіть навпаки, нехай першою на контакт йде Маша. Поясніть дитині, що для вдалого знайомства і подальшої за ним дружби ключовим моментом є посмішка. Усміхнувся, привітався, представився, а далі все неодмінно складеться. І ще додати, що дружби не станеться, якщо підійти до іншої дитини з похмурим обличчям і промимрити «Давай познайомимося». Хорошим наочним прикладом для пояснення може послужити казка про крихту-єнота, який за допомогою посмішки знайшов собі друзів.
Або спробуйте інший сценарій: Даша хоче подружитися з Машею, пропонує знайомство, але, на жаль, отримує відмову. Як себе вести? Розплакатися і піти з майданчика? Влаштувати істерику? Образитися? Ні, звичайно, просто потрібно прийняти вибір іншої людини і запропонувати їй, на випадок, якщо передумає, приєднатися до гри: «Ну добре, якщо передумаєш - приходь, пограємо пізніше, у мене багато цікавих іграшок ...». Або така ситуація: Маша із задоволенням гойдається на гойдалці, а Даші теж не терпиться на ній погойдатися. Що робити? Сваритися і проганяти Машу? Або може трішки почекати або попросити поступитися місцем? Або запропонувати погойдатися удвох? Нехай дитина побачить очевидні відповіді на такі складні питання.
№2. «Запрошую всіх на чай!» Гра в лялькове чаювання знайоме всім батькам. Ставиться іграшковий стіл, посудка, навколо столу іграшки. Призначте якусь іграшку «невихованою» - вона не вміє поводитися за столом в гостях: голосно плямкає, сміється з повним ротом, ставить лікті на стіл, неакуратно їсть, хапає тістечка руками, кришить, бруднить скатертину і т.д. Нехай на ваше прохання малюк від імені будь-якої іграшки зробить зауваження нечепурі, а потім пояснить як все-таки потрібно поводитися за столом. В кінці гри негативний герой повинен неодмінно виправитися і стати самим вихованим гостем.
Дитячий вік чотири-п'ять років
№3. «А у мене сьогодні День народження!» Знову збір друзів-іграшок, але в цей раз не на чай, а на день народження Ведмедика. На стіл ставляться святкові чашки і блюдця, розрізається торт, ось вже й гості на порозі: Зайчик і Конячка. Вони приходять, чемно вітаються, вручають подарунки, кажуть теплі щирі побажання. Потім миють лапки і копитця, спокійно всідаються за святковий стіл, пригощаються. У цьому місці не зайвим буде повторити правила застільного етикету, може бути, Зайка забув деякі з них?
№4. Інші ситуації. Крім правил застільного етикету потрібно відпрацьовувати і інші. Як вести себе в театрі, в музеї, в громадському транспорті, як правильно говорити по телефону. Нехай іграшки допоможуть вам обіграти і ці ситуації. Мама Кішка розмовляє по телефону зі своєю подругою Мамою Лисицею, а непосидюче Кошеня весь час її перебиває або намагається влізти в розмову. Знайома ситуація? Буває таке? Негарно, правда? Ці та інші ситуації потрібно програти обов'язково в жартівливій, гумористичній формі, щоб було весело, тільки так навчання через гру дасть очікуваний ефект.
Вчимося чемності
Проводячи час з дитиною, чи то прогулянка або гра на килимку, всі батьки намагаються придумувати якомога більше цікавинок. Пропонуємо в скарбничку ідей варіант потішної зарядки, яка допоможе і етикету навчитися, і підтримувати хорошу фізичну форму. Зарядка розрахована на дитячий вік від двох до чотирьох років.
№5. «Ввічлива зарядка»
Я посміхаюся промінцю: «Привіт, мій промінчик золотий!» (Ручки вгору, через сторони).
Я посміхаюся лютику: «Квітни довго-довго!» (Нахил тулуба вперед, ручки на поясі).
Я посміхаюся дощику: «Шуми, шуми!» (Похитування тулуба з боку в бік з піднятими над головою ручками).
І людям посміхаюся, бажаю всім добра! (Стрибки на місці з одночасними ударами долонь).
Для діток від чотирьох до п'яти років
№6. Вчимося робити компліменти. Гра проста, в неї можна грати вдома, на вулиці, по дорозі в сад. Почніть з того, що поясніть дитині, а що таке «комплімент»? Це приємні, добрі слова, які люди говорять один одному при зустрічі і просто так. Спочатку зробіть кілька компліментів самій дитині, нехай зрозуміє, про що мова: «У тебе сьогодні прекрасна зачіска, вона дуже тобі личить», або «Які чисті у тебе туфлі - це похвально!». А після цього запропонуйте синові або донці зробити серію компліментів вам, бабусі, дідусеві або навіть сусідській кішці. Подібні ігри роблять дітей уважними до дрібниць, приємними співрозмовниками.
№7. «Що відбувається в світі?» У віці трьох-п'яти років всі діти знають, що в нашій країні при зустрічі чоловіки обмінюються дружнім рукостисканням, жінки завжди посміхаються одна одній - посмішка обеззброює, створює приятельську атмосферу, дуже полегшує спілкування. А як поводяться при зустрічі люди в інших країнах земної кулі? У американців прийнято плескати знайомого по спині, в Латинській Америці люди дуже люблять обніматися, а у Франції - цілуватися (люди обмінюються поцілунками в щоку). Японці більш стримані в емоціях - вони просто з'єднують долоні на грудях і вітають знайомих коротким поклоном. Все це буде дуже цікаво малюкові, а традиція жителів островів Самоа обнюхувати один одного при зустрічі, напевно, розсмішить її.
Поспілкувавшись на таку цікаву тему, пограйте в подорож. «Ідіть» в різні заморські країни і репетируйте традиційні вітання місцевих жителів. Після такої захоплюючої гри, можна відпочити і повернутися в екскурс по історії ввічливості. Розкажіть дівчаткам про придворних дам, в розкішному вбранні, які присідали у красивий реверанс, вітаючи подруг і кавалерів. Покажіть, приблизно, як це виглядало, нехай малятко теж спробує зробити королівський уклін. Для хлопчиків хороша історія про привітання мушкетерів: вони знімали капелюхи і помахували ними колегам по шпазі. Подумайте, може у вас знайдеться вдома пара капелюхів, за допомогою яких ви могли б разом з сином зобразити бравих мушкетерів?
№8. «Ввічливі квіти». Ще одна гра, яка навчить ввічливості: запропонуйте дитині намалювати галявину з квітами або просто одну велику квітку з декількома пелюстками, і на кожній квітці або пелюстці нехай напише (назве, якщо писати ще не вміє) ввічливим словом. Як тільки слова у дитини закінчаться, в гру повинні вступити батьки і дати ввічливі назви об’єктам які залишились.
Наочність - кращий учитель
Немає такого малюка, який би не любив мультики. Так чому б не скористатися цією їх слабкістю, щоб донести важливі істини про культуру поведінки. Є дуже класний, повчальний мультик з колекції СРСР - він називається «Просто так!». Також хорошим наочним посібником стануть: «Найменший гном», «Птах Тарі», «Мій друг парасолька» та інші. Це унікальні мультиплікаційні стрічки про дружбу і ввічливість. Що стосується більш сучасних робіт мультиплікаторів, то варто звернути увагу на «Поллі Робокар», «Лунтік», «Октонавти», «Фіксики», ну і, звичайно, багато інших історій. Ось тільки не можна перегляд таких мультиків пускати на самоплив, неодмінно потрібно бути поруч з дитиною, щоб давати пояснення, обговорювати ситуації, акцентувати її увагу на важливих моментах.
Не обмежуйте спілкування дитини з іншими людьми в повсякденному житті. Нехай сама відповідає на питання сусідок, ввічливо запитує про ціну товару, що цікавить в магазині, вчиться знаходити спільну мову з однолітками в дитячому колективі або на майданчику. Намагайтеся якомога частіше виходити з дітворою «в люди». Виставки, кіно, ярмарки, зоопарки, атракціони, святкові заходи. Всі вони гарантують вам і дітям досвід живого спілкування, який не можна замінити ніякими уроками. Практичні навички ввічливого спілкування - кращий спосіб стати по справжньому вихованим, висококультурною людиною.
Є ще література - джерело потрібних, важливих, вічних знань. У дитячих класиків можна знайти прекрасні твори, що пропагують культуру спілкування. Читайте разом з дитиною, дивіться картинки, аналізуйте матеріал, подавайте правильний приклад. Особливу увагу зверніть на такі знамениті казки:
«Буратіно» - це справжня настільна книга по етикету. Пустун Буратіно проходить весь шлях від невихованого, гидкого хлопчиська до зразка, на який варто рівнятися всім діткам. Почитайте малюкові цю історію, може він побачить в Буратіно когось знайомого?
«Подарунки феї» - твір Шарля Перро, що дозволяє зробити вірні висновки про те, що ввічливим і добрим бути набагато краще, ніж злим і невихованим. Адже у грубіяна в будь-який момент можуть посипатися жаби з рота... Та й взагалі, ввічлива людина набагато приємніша, гарніша, бажаніша.
«Шкідливі поради» - Григорія Остера. Підходить для тих діток, які вже мають почуття гумору, оскільки там описуються сатиричні ситуації, що висміюють неправильну поведінку. Такі сюжети добре читати разом, разом сміятися над невдалими героями, а потім, пізніше, разом з дитиною згадувати про шкідливі поради і про те, до яких наслідків вони можуть привести, якщо слухати їх і виконувати.