Роль і складові самооцінки
Дорослі часто применшують значення самооцінки в житті дошкільняти, помилково припускаючи, що в цей період важливіше отримувати знання і освоювати навички, які знадобляться в школі. Однак саме самооцінка багато в чому визначає і соціалізацію дитини в колективі, і її активність і амбіції.
Психологи виділяють дві складові самооцінки - інтелектуальну і емоційну. Інтелектуальна частина являє собою результат самоаналізу, визначення своїх слабких і сильних сторін, порівняння з оточуючими і їх здібностями. Емоційна складова формується під впливом думки членів сім'ї, друзів, викладачів і т. д. У дітей до 6 років домінує емоційний компонент, тому ставлення батьків до успіхів, здобутків, поведінки дитини в цей час надзвичайно важливий.
Формуємо адекватну самооцінку
У трирічному віці дитина входить у фазу своєї першої особистісної кризи. У цей період вона починає усвідомлювати себе як особистість, виявляти своє «Я» в колективі і сім'ї, домагатися самостійності. При цьому величезну роль як і раніше грає оцінка оточуючих, особливо батьків, яка і є визначальною у формуванні дитячої самооцінки.
Дитина, зібравши конструктор, зліпила сніговика, прибрала іграшки або навіть почистила самостійно зубки, шукає схвалення у мами і тата. Якщо батьки її хвалять, вона, задоволена собою, повертається до своїх справ. Якщо ж на її адресу лунають навіть незначні зауваження, дитина відразу ж ідентифікує їх як критику. Причому характеристику своїх дій вона безпосередньо пов'язує з собою - якщо батьки порахували її малюнок не дуже красивим, значить, і вона сама погана.
Мамам і татам потрібно розуміти, що формування адекватної самооцінки у дітей залежить від уміння правильно оцінювати результати їх діяльності. Проігноруєте або розкритикуєте - самооцінка падатиме, незаслужено похвалите або будете лестити - невиправдано взлетить.
Адекватна самооцінка сформується тільки при адекватній оцінці отоючих, а також при чіткому розмежуванні понять «діяльність» і «особистість».
Поради батькам
Для дитини 3-6 років найбільш авторитетною, як правило, є оцінка мами і тата. Проте, діти прислухаються і до слів інших людей - дітей в дитячому саду, вихователів, бабусь і дідусів, учителів і т. д. Нерідко критика оточуючих призводить до того, що у дитини формується занижена самооцінка, яка змушує її сумніватися в своїх здібностях . Або, навпаки, надмірна любов друзів і родичів переконує дитину в її винятковості і досконалості. Завдання батьків - вибудувати виховання таким чином, щоб похвали і критика на адресу дитини сприяли адекватному розвитку самооцінки. Зробити це допоможуть прості правила поведінки в сім'ї:
- Будьте чесні з дитиною. Оцінювати дії потрібно по заслугах, але з урахуванням віку. Очікувати від 3-річної дитини гарно намальовану картину або рекордну швидкість під час бігу не варто. Однак в будь-якому випадку потрібно похвалити її за старання і при цьому акуратно вказати на моменти, над яким ще варто попрацювати.
- Не використовуйте відверту критику і лестощі. Регулярно критикуючи дитину, ви демонструєте своє розчарування у ній, а це дуже серйозно б'є по ще не сформованій дитячій самооцінці. Необгрунтовані похвали призводять до того, що у дитини надто підвищується впевненість у собі, і вона може вести себе гордовито в колі друзів.
- Вмійте визнавати свої помилки. Дитина повинна бачити наочний приклад - як її мама і тато готові визнати, що зробили щось недостатньо добре, але при цьому не засмучуються і не кидають справу. Така реакція найкращим чином демонструє вміння адекватно оцінювати свою діяльність.
- Навчіться характеризувати діяльність дитини, не даючи при цьому характеристику її особистості. Якщо у неї не вийшов малюнок, уникайте слів «Ти поганий художник», краще допоможіть виправити недоліки - це корисно і для самооцінки, і для розвитку навику.
Загалом, у родині слід створити доброзичливу атмосферу, де цінуються чесність, старання і підтримка один одного. Пам'ятайте, що діти з адекватною самооцінкою швидше вливаються в колектив, легше переживають невдачі і охочіше рухаються до поставленої мети. І, будучи дуже важливою людиною для дитини, ви зможете коригувати її самооцінку і створювати, тим самим, важливу базу для особистісного розвитку.