З настанням літнього сезону більшість громадян мріє про відпочинок, відпустки, пов’язані з ними розмаїття вражень і приємних спогадів. У цю пору можна розширити раціон вживання різноманітних фруктів та овочів, наситити організм вітамінами. Та водночас саме влітку зростає ризик виникнення харчових отруєнь та гострих кишкових інфекційних хвороб.
Гострі кишкові інфекції – це велика група захворювань, які викликані розмноженням бактерій, вірусів, грибків, амеб, лямблій. Найчастіше вони попадають в травний тракт через воду і заражену їжу.
Найпоширеніші та найбільш неприємні кишкові інфекції – дизентерія, сальмонельоз, ешерихіоз (кишкова паличка) і ротавірусна інфекція.
Яким чином поширюються ці захворювання?
Інфекційні захворювання мають фекально-оральний механізм передачі. Збудник інфекції виділяється в зовнішнє середовище з фекаліями хворого і може потрапити у воду при поганій системі каналізації, їжу, предмети, що оточують, а через них і в рот людині. Найчастіша причина – брудні руки. Щоб інфекція потрапила на руки дитини достатньо просто потриматися за ручку дверей, яких торкався хворий, після відвідування туалету.
Легко заразитися, з’ївши немиті овочі, користуючись спільнім із хворим посудом, вживаючи інфіковану не кип’ячену воду або пообідавши в їдальні, де при готуванні їжі не дотримувалися санітарні норми. У переносі інфекції певну роль відіграють мухи.
Кишкові інфекції у дітей зустрічаються як у вигляді окремих випадків, так і у вигляді епідемічних спалахів. Розвитку епідемій сприяють порушення санітарно-гігієнічних норм.
Як розпізнати симптоми кишкової інфекції у дитини?
- болі в животі
- підвищення температури тіла
- блювота
- діарея
- катаральні прояви
- ознаки зневоднення організму
Перш за все, варто розуміти, що причиною більшості кишкових інфекцій, які супроводжують діарею та блювоту є віруси. На жаль, не існує противірусного лікування, адже потрібен час аби вірус покинув організм.
Як кишкова інфекція впливає на організм
Коли збудники потрапляють всередину, страждає кишківник. Його внутрішня поверхня перетворюється на численні осередки запалення, ерозії, крововиливи. Ворсинки, що знаходяться на слизових оболонках, перестають всмоктують рідину. Тому у дитини з’являється блювота та діарея.
Патогенна мікрофлора швидко розмножується та активно виробляє токсини – отрута потрапляє в кров і розноситься по всьому організму. Діяльність органів і систем під загрозою на різні терміни - від 7-10 днів до півтора місяця.
При нестачі вітамінів групи В опірність організму знижується. Зневоднення і інтоксикація теж ускладнюють стан – цим пояснюється тяжкість хвороби. Призначити коректне лікування може тільки спеціаліст, тому не варто експериментувати с самолікуванням. Ключова задача батьків дотримуватися рекомендацій, давати ліки за складеним розкладом, дотримуватися дієти і режиму дня.
Не допускайте зневоднення організму!
Ознаками зневоднення у дитини є: сонливість, капризність, млявість, сухість слизових оболонок, зменшення сечовипускання, роздратування, сльози у малюків без причини.
Лікування
Лікування цих інфекцій у дітей поєднує дотримання певної дієти, етіотропну (виявлення збудника та призначення відповідних препаратів) і симптоматичну терапію.
При проведенні етіотропної терапії призначаються антибіотики, антибактеріальні препарати, специфічні бактеріофаги (у якості монотерапії для лікування легких форм гострих кишкових інфекцій), ентеросорбенти (призначаються при секреторній діареї, яка є симптомом ротавірусної інфекції). Найчастіше призначаються наступні антибіотики й хіміопрепарати: невіграмон, ерсефурил, ніфуроксазид, фуразолідон, канаміцин.
Для усунення й полегшення симптомів проводиться оральна регідратація (регідрон, гастроліт) і корекція дисбактеріозу (лінекс, біфідумбактерин), призначаються ферментовмісні препарати (панкреатин, креон, пангрол, мезим форте) і антигістамінні препарати (ентеросгель рекомендований і як сорбент, і як препарат із протиалергійною дією). Також можливе симптоматичне призначення жарознижуючих препаратів (нурофен, панадол, ефералган) і спазмолітиків для зняття болі (дротаверин, но-шпа, спазмомен).
А ще важливо пам’ятати, що антидіарейні (типу імодіум) і протиблювотні (типу церукал) препарати дітям давати не рекомендується, а при підозрі на дизентерію й зовсім заборонено!
У той же час, щоб запобігти зневоднюванню організму, дитину потрібно постійно напувати. Пити потрібно повільно, дрібними ковточками: по 1 ковтку на 5 хвилин. Після рідкого стільця або блювоти немовляті слід «споїти» 50 мл рідини, а от маляті більш старшого віку варто випити 150-200 мл.
У цьому випадку дитині можна запропонувати сольовий розчин (гідровіт або регідрон, які є в будь-якій аптеці) або негазовану мінеральну воду типу боржомі. Також для цього підійде й чай з лимоном, але без цукру, ромашковий відвар, морс із журавлини.
Що не можна їсти, якщо у дитини нещодавно була кишкова інфекція
На 2 тижня після закінчення лікування відмовтеся від: шоколаду, свіжого хлібу, будь-яких консервованих продуктів, нерозведених фруктових соків, незбираного коров'ячого молока, рибних чи м'ясних бульйонів, а також від фруктів і овочів, які можуть дратувати пошкоджену слизову оболонку.
Поступово можна давати дитині компот з сухих яблук, настої з родзинок або моркви. Через 10-15 днів додайте до раціону рідкий супчик з додаванням рису і овочів на бульйоні, розведеному водою в співвідношенні 1:1.
Якщо самопочуття дитини покращується з кожним днем, в меню з’являються наступні продукти:
- сухе печиво
- фруктове пюре
- мілко нарізане або перекручене через м’ясорубку варене пісне м'ясо
Вмовити дитину поїсти після тяжкої хвороби – випробування на стійкість для батьків. Крім того, слід пам’ятати, що слизова оболонка дуже чутлива, одна неправильна дія – дієту доведеться розпочинати знов.