Для малюків слово «відповідальність» здається дуже великим і складним, і вони навряд чи зможуть дати йому визначення відразу. Однак за фактом більшість дітей до початку шкільного життя вже можна назвати відповідальними і готовими визнавати свої помилки. Батькам же потрібно виховати в своїх дітях цю відповідальність, перетворивши її з незрозумілого слова у важливу характеристику.
Поняття відповідальності
Що ж батьки мають увазі під дитячою відповідальністю? Як і в випадку з дорослими - розуміння і усвідомлення того, що за досконалими діями таяться наслідки, а також вміння відповідати за скоєні вчинки. Сама дитина вже у віці трьох років починає встановлювати і розуміти причинно-наслідкові зв'язки. Якщо малюк отримав від батьків доручення, то він повинен його виконати. Якщо ж він не послухався старших і порушив правила або проігнорував прохання, то дорослі будуть ним незадоволені і, можливо, навіть вирішать застосувати якесь покарання.
Батькам важливо розуміти, що відповідальність дітей дошкільного віку - це не звичка, яку можна освоїти за допомогою спеціальних вправ або психотерапевтичних методик. Це почуття можна тільки виховати, подаючи правильний приклад і як можна частіше спілкуючись з малюком. Правильно вибудувана система стосунків у сім'ї - ключ до виховання самостійного і відповідального малюка.
Прищеплюємо відповідальність
У три роки більшість малюків проходять через свою першу вікову кризу, яка помітно позначається на їхній поведінці. Допитливість і активність в цей період перебувають мало не на піку - діти постійно щось шукають, розглядають, чіпають, досліджують і навіть пробують на смак. При цьому найчастіше повністю стираються межі дозволеності, і дитина починає гостро, а іноді навіть і агресивно, реагувати на прохання та виховні бесіди батьків. У цій ситуації дорослим потрібно зберігати спокій і розуміти, що поведінка малюка обумовлена природним плином його саморозвитку. Крім того, подібна поведінка сигналізує про те, що прийшов час зайнятися вихованням відповідальності.
Безумовно, виховання самостійності та відповідальності у дошкільнят - процес тривалий і досить складний. Складний з тієї причини, що підбирати потрібно індивідуальний підхід до кожного малюка. Іноді досить розмовляти з дитиною на тему відповідальності, а іноді доводиться повністю перебудовувати спосіб життя в родині.
Існує декілька універсальних правил, дотримання яких допоможе в виховному процесі.
- Все йде з сім'ї. Це основне правило, що відноситься до виховання в цілому. Дитина дуже уважно стежить за дорослими, їх поведінкою і звичками, а потім переймає їх. Якщо в сім'ї не практикують відповідальний підхід до вирішення проблем, значить, і малюк в майбутньому може ігнорувати необхідність розбиратися в проблемній ситуації. Важливо, щоб члени сім'ї вели себе у відповідність до встановлених правил, а в разі їх порушення несли відповідне покарання.
- Обов'язки - це не відповідальність. Природно, у кожного малюка з трьох років повинні з'являтися області, за які відповідатиме тільки він. Наприклад, можна доручити йому самостійно збирати свої іграшки. Однак важливо розуміти, що навіть виконання обов'язків не говорить про те, що дитина у всіх інших ситуаціях буде вести себе відповідально. Особливо в тих випадках, коли батьки змушені нагадувати і змушувати виконати свою частину роботи.
- Контроль, поради та підказки. Виховання в дитині відповідальності межує з вихованням самостійності. Це не означає, що малюк більше не потребує контролю. Навпаки, за ним потрібно стежити ще уважніше і давати вчасно поради. Причому звучати вони повинні не як повчання чи критика, а саме як доброзичливі підказки, допомоги.
- Система штрафів і винагород. Заохочення і санкції однаково важливі, коли мова йде про виховання відповідальності. Однак потрібно співвідносити величину винагороди і виконаного доручення. У більшості випадків достатньо обійтися щирою похвалою. Якщо ж постійно заохочувати малюка солодощами або подарунками, у нього виховається не почуття відповідальності, а споживацьке ставлення до життя.
Батькам же потрібно пам'ятати, що відповідальність приходить з віком, тому очікувати і вимагати від малюка максимальної самостійності не слід. Навіть у 18-річної та 25-річної людини це почуття розвинене по-різному. А як навчити дитину відповідальності в ранньому віці за свої вчинки і в навчанні, в кінцевому рахунку, батьки вирішують самостійно, враховуючи особливості малюка.