Що тільки не доводиться вислуховувати батькам! І перший порив - захистити свого малюка від чужої зловмисності, від глузувань і знущань, розібратися по-дорослому. Але дуже важливо навчити своїх чад вміння постояти за себе якомога раніше. Ця стаття допоможе вам побудувати цілісну стратегію поведінки для вашої дитини.
Які дражнилки несуть небезпеку?
Дражнилки серед дітей - явище давнє і цілком звичне. Обзивати діти починають приблизно з 3-х років, в цей час вони вже вміють самоідентифікуватися: вивчають себе в порівнянні з іншими людьми. Звідси образливі зауваження з приводу зовнішності і поведінки однолітків. Свідомі дражнилки з'являються ближче до 5-6 років з метою зрозуміти і перевірити кордони іншої дитини на майданчику або в дитячому садку.
Часом це весела і взаємна гра. Рівно до тих пір, поки в ній немає "агресора" і "жертви".
Піддаватися дражнилці може абсолютно будь-яка дитина. Але особливо часто ображають тих дітей, які не готові постояти за себе, які часто ображаються, не товариські, не впевнені в собі. Саме такі діти частіше за інших стають жертвами, тому якщо ви помічаєте за своєю дитиною такі риси, важливо особливо подбати про її захист.
Чому діти роблять це?
Можна розділити причини на три основні категорії:
Вираз негативних почуттів
Погані або неприємні слова використовуються для вираження своєї злості, відчаю, ревнощів. Часто це просто вираз сильних почуттів: хтось забрав іграшку, штовхнув, випередив у грі, і хочеться помститися ворогові, особливо коли не можеш дати здачі фізично. Немає нічого страшного в цьому, адже дитина не цілком усвідомлює значення цих слів, лише розуміє, що вони носять негативне забарвлення. Але якщо раптом дитина адресує ці слова вам, навіть в пориві гніву, дуже важливо її зупинити!
Для власного задоволення
Так, дуже часто діти дражнять просто з бажанням повеселитися. Батьків це може привести в жах: що веселого в обзиванні? Але варто пам'ятати, що в ранньому віці діти ще недостатньо відчувають біль інших, їх моральні уявлення в процесі становлення, а емпатія (здатність співчувати) носить нестійкий характер. Всі ці якості починаються формуватися у дітей тільки ближче до підліткового періоду. Тому так важливо забороняти дитині обзивання як правило: "Такого говорити не можна", і не чекати, що дитина сама усвідоме, який біль вона заподіює іншому своїми словами.
Погана звичка
Буває, що в родині дитини прийнято обзивати один одного і ніхто не ображається, так як це вважається нормою. Або ж дитині дозволяють обзиватися і не зупиняють її, якщо батьки дотримуються дітоцентричного виховання. На жаль, зараз поширено багато міфів про те, що "дитині потрібно не заважати висловлювати свої почуття", в якій би формі вони не виражалися.
Дитину обзивають., що робити?
Як же реагувати нам, батькам? Краща батьківська допомога - це навчити дитину правильно відноситься і реагувати на дражнилки.
Дуже часто діти дражнять, якщо бачать щось незвичне, що виділяє дитину з "натовпу". Незвичайне завжди викликає здивування, іноді бажання вколоти. Багато з тих, хто дражнить, навіть не замислюються, як це може бути прикро.
Розкажіть дитині про її особливості (якщо вони є) і поясніть, чому це може викликати таку реакцію.
Наступним кроком проговорити, як можна відреагувати в такій ситуації:
- Нехтувати. Адже мета у кривдника одна - отримати реакцію, а коли її немає, то і сенсу немає - не цікаво. Єдина складність - вразливим, невпевненим у собі дітям дуже важко стримувати емоції, не засмучуватися і не реагувати. Але вдома можна навчитися цьому за допомогою батьків, відрепетирувати.
- Несподівана реакція. Наприклад, від душі розсміятися у відповідь, коли тебе хочуть образити, заспівати пісню або зовсім беземоційно (відрепетирувати) вимовити: "І що далі?".
- Забійні фрази. Придумайте разом, що можна сказати у відповідь на будь-які образливі слова. Наприклад, безпрограшна відповідь в стилі нашого дитинства: "Хто так обзивається, той сам так називається" або "Радий познайомитися, а я - Рома". Можна обізвати у відповідь дуже незвичайним, заздалегідь підготовленим варіантом, щоб збити з пантелику опонента. Навіть якщо дитина і не вирішиться скористатися такою відповіддю, їй буде легше пережити образливий момент, адже у неї в арсеналі є "секретна зброя".
- Знищити у зародку: "Тобі що, зайнятися нічим?! Відчепись!" Потренуйтеся з дитиною говорити це переконливо, з високо піднятою головою і твердим поглядом.
- Висловити свої почуття, особливо якщо обзивають друзі: "Навіщо ти так говориш, адже ми друзі? Мені це не приємно!"
Трапляється різне, тому заздалегідь вчіть дітей звертатися за допомогою до мами з татом, вчителя, вихователя! На жаль, діти не знають, де знаходиться межа, і словесна агресія може перерости у фізичну. Тому не нехтуйте обережністю, особливо, якщо ваша дитина вже школяр і не завжди знаходиться під пильним поглядом когось із дорослих.