Важко знайти людину, яка б не чула про синдром Дауна. І, швидше за все, ви хоча б раз у житті зустрічали людину, яка має цей синдром. Проте міфів та стереотипів навколо цього стану все ще багато. З’ясуємо, що з того, що ви знаєте правда, а що — міф?
Що таке синдром Дауна?
Більшість людей має 23 пари хромосом (всього 46) — половину від батька, половину — від матері. Проте у випадку синдрому Дауна людина має додаткову копію 21-ї хромосоми. Тобто загалом — 47 хромосом. В організмі все взаємопов’язано, і поява додаткового генетичного матеріалу впливає на всі біологічні процеси. Так, у людини з’являються певні особливості, характерні для синдрому Дауна.
Наприклад:
- слабкий м’язовий тонус;
- коротка шия;
- такі люди часто дуже гнучкі;
- специфічний мигдалеподібний розріз очей;
- уповільнення процесів росту тощо.
Також люди із синдромом Дауна мають вищий ризик розвитку деяких захворювань. Серед них:
- вроджена вада серця;
- проблеми з диханням і слухом;
- проблеми зі щитоподібною залозою;
- дитяча лейкемія та інші.
Важливо розуміти, що «вищі ризики» зовсім не означають, що людина із синдромом Дауна обов’язково матиме ці хвороби. До того ж більшість із цих станів успішно лікуються.
Які міфи про цей синдром популярні в нашому (та й не лише нашому) інфопросторі?
Синдром Дауна та когнітивні здібності
Напевно, найпопулярніший та найнебезпечніший стереотип щодо синдрому Дауна стосується когнітивних здібностей. У людей із синдромом дійсно спостерігається затримка когнітивного розвитку та проблеми з пам’яттю. Проте ця затримка, як правило, є незначною або помірною. Люди із синдромом Дауна можуть вчитися, працювати, мати друзів та хобі. Серйозні когнітивні порушення рідко асоціюються із синдромом Дауна.
Міф про вічну життєрадісність
Є розповсюджений стереотип, що люди із синдромом Дауна майже ніколи не сумують та не гніваються. Можливо, ви бачили як часто в медіа та соціальних мережах таких дітей називають «сонячними». Частка правди в цьому є — такі люди дійсно не є агресивними. Проте, як і всі інші люди, вони переживають весь спектр емоцій — гнів, сум, відчай, образу, радість тощо. Тому не варто вважати, що ви не можете образити чи розсердити людину із синдромом Дауна.
Діти із синдромом Дауна народжуються лише в жінок старшого віку
Жінки віком понад 35 років дійсно мають вищі ризики народити дитину із цим синдромом. Проте більшість таких дітей народжують жінки до 35 років. Просто тому, що це той вік, коли жінки є найбільш фертильними.
Міф, що такі діти мають вчитися окремо
Діти із синдромом Дауна чудово вчаться та взаємодіють з іншими дітьми в загальноосвітніх школах. Звичайно, у деяких випадках може знадобитись підтримка тьютора/ки (наставника/ці). Є випадки, коли люди із синдромом Дауна завершують коледжі та університети.
Міф, що люди з синдромом Дауна рано помирають
Медицина не стоїть на місці, і якщо 40 років тому середня тривалість життя людини з синдромом Дауна становила 25, то зараз це 60 років.
Міф про безпліддя
Жінки з синдромом Дауна фертильні та можуть народжувати дітей. Згідно зі старими дослідженнями, чоловіки з синдромом Дауна безплідні, але ті висновки робили з досліджень в установах, де чоловіки та жінки з вадами розумового розвитку утримувалися окремо. На сьогодні є випадки, що чоловіки з синдромом Дауна стають батьками.
Міф про негативний вплив на братів і сестер
Наукові дослідження це не підтверджують. Навпаки, деякі фахівці з психічного здоров’я зазначають, що є переваги догляду за такою дитиною в родині. Зафіксовано випадки, коли брати й сестри дитини з синдромом Дауна мають підвищену терпимість, співчуття та усвідомленість.
Міф, що люди з синдромом Дауна не відчувають болю
Відчувають, і повною мірою, хоча їхня реакція на біль не завжди виражена. Наприклад, дослідження 2000 року показувало, що такі люди виражають біль повільніше, ніж інші. Але їм так само потрібні знеболювальні.
Те, як буде розвиватися дитина із синдромом Дауна, залежить від усвідомленості та рівня підтримки батьків і суспільства. Будьте свідомими та уважними до людей, які мають такий стан. Прийняття в суспільстві та підтримка — це запорука того, що люди із синдромом зможуть жити повноцінне життя.