Скаче коник-стрибунець
З кукурудзи на чебрець,
З конюшини на бузок,
Подає свій голосок.
Скаче коник вже півдня,
А уся його рідня,
Зелененька і прудка,
Цвіркотить біля ставка.
(Н. Бугай)
***
В хаті гамір, шум і плач —
У Юрка пропав калач.
Мати нишпорить під ліжком,
Дід надворі — під горішком,
Старший братик із сестрою —
Під столом і під тахтою.
Тільки котик не шукає:
Де калач — він добре знає.
(П. Сорока)
***
В мене є книжок багато –
І новенькі, і старі.
Як піду до школи з татом,
Всі книжки віддам сестрі.
Хай вона сама читає
Про лисичку й журавля.
Хай вона, мала, узнає,
Як багато знаю я.
(П. Воронько)
***
Для Марійки та Іванка
На столі готова манка.
Почали! За маму, тата…
Але манки ще багато!
За бабусю, дідуся…
На тарілках каша вся…
Тато каже: – Треба їсти
За відомих футболістів!
Молодець, поснідав син!
Доню, їж за балерин! –
Доня ж мовила похмуро:
– Бережуть вони фігуру!
***
Ранньою весною
В нашому садку
Я сама садила
Вишеньку струнку.
I шумить листвою —
Вже така, як я! —
Вiд усiх найкраща
Вишенька моя!
***
Хлопчик Толя — молодець,
тільки трішки хвастунець.
Якось ми пішли на став.
Він мені таке сказав:
— Слово честі, не хвалюся,
я ні-чо-го не боюся!.. —
Враз на слові цім з дороги —
Толі ящірка під ноги.
З переляку, у тривозі
наш хвалько мерщій навтік.
Та спіткнувся на дорозі
й прикусив собі язик.
(Г. Бойко)
***
Можна у світі чимало зробити:
Перетворити зиму на літо,
Можна моря й океани здолати,
Гору найвищу штурмом узяти,
Можна пройти крізь пустелі та хащі..
Тільки без мами не можна нізащо,
Бо найдорожче стоїть за словами:
В світі усе починається з мами!..
(А. Костецький)
***
Вмиває кішка кошенят,
Вмиває кізка козенят.
Мене водою з милом
Щоранку мама миє.
І чистим сонечко встає
Щодня з-за небокраю…
І в нього, мабуть, мама є,
Бо хто ж його вмиває?
(А. Костецький)
***
Котик наш такий гарненький!
Білий він, завжди чистенький!
Мама-киця так навчила,
Що вмивається без мила.
Рано-вранці, на світанку,
Кошеня... ще до сніданку,
Миє лапки, очі, носик
І голівку та животик.
Вчила киця кошенятко
Ще з дитинства до порядку!
(Н. Паснак)
***
Вишиваю вишиваночку
Я для братика Іваночка.
Вишиваночка у вишеньках,
Ягідками рясно вишита.
Вся в мережках вишиваночка
Подарунок для Іваночка.
(В. Гринько)
***
Їжачок-хитрячок
Із голок та шпичок
Пошив собі піджачок.
І у тому піджачку
Він гуляє по садку.
Натикає на голки
Груші, яблука, сливки.
І до себе на обід
Він скликає цілий рід.
(П. Воронько)
***
Павутиння з ниточок
Сплів моторний павучок
І підвісив між гілок
Небезпечний гамачок
Вітерець пролітав —
Гамачок розгойдав
Гамачок на сучку,
Павучок в гамачку.
***
Кажуть всі гіпопотаму:
«Хочеш мати гарну маму?
Вибирай козу, лисицю,
Рись, жирафу чи жар-птицю».
А товстунчик плаче: «Нащо?
Рідна матінка — найкраща!»
(Т. Чорновіл)
***
Дві долоньки зустрічались,
Із малятами навчались.
Скільки пальців маєшь? – П’ять!
Ми вчимося рахувать!
Перший – товстий та лінивий
Другий – вказівний красивий!
Третій файний парубок
А четвертий козачок!
Пятий малючок кирпатий
Отакі у нас хлоп’ята!
***
Під ялинкою у лісі
Гноми поселились,
А під сонячним промінням
Квіти розпустились.
Гноми пензлики взяли
І роботу почали:
Розфарбовують ялинку
І суничку, і малинку,
І ромашку, і дзвіночок,
І чорницю, і дубочок.
Розфарбують цілий ліс –
Перейдуть на сінокіс.
Подивіться, любі друзі,
Вже вони малюють в лузі.
Наче милі промінці,
Ці чудові олівці.
(Н. Бугай)
***
Мама в’яже нам шкарпетки .
Впав клубок із табуретки,
А Мурко його догнав
І на себе намотав.
Ми спіймаємо Мурка
І змотаємо клубка,
Бо шкарпетки у негоду
Стануть нам завжди в нагоді.
(Н. Бугай)
***
На роботу мама йде,
А мене в садок веде.
Зовсім я не вередую,
Тільки трішечки сумую/
Каже мама: «Будь слухняним.
І охайним, і старанним.
Ми зустрінемось під вечір,
До побачення, малеча».
Я про маму вивчу пісню
І навчуся справ корисних.
Як і мама, я працюю,
Тільки трішечки сумую.
(О. Роговенко)
***
А ми шпакiвнi будували..
Як розпускалися садки,
До нас весною завiтали
Веселi нашi спiваки.
I цiле лiто, цiле лiто
Вони спiвали нам пiснi
Повиростали ïхнi дiти,
Такi ж спiвучо голоснi.
***
Рідна ненька, Україно!
В моїм серці ти єдина!
Бо твої степи чудові,
Луки різнокольорові,
І вгорі блакитне небо,
І птахів веселий щебет.
Все це моя Батьківщина,
Моя гарна Україна!
***
На городі цибулини
Відзначають іменини.
Повсідалися в рядочки,
Одягли нові сорочки,
Запросили Буряка,
Диню, Моркву, Огірка.
І танцюють, і співають,
Боки сонцю підставля ють.
На городі – веселини:
Всі святкують іменини.
(Н. Бугай)
***
Віхола, віхола
До мороза їхала,
Саночки мальовані,
Снігом напаковані,
Кониками зайчики,
Сірі Побігайчики.
Сани розігналися,
Зайчики злякалися,
Віхола схопилася,
В полі закрутилася.
Віхола, віхола,
Ти куди заїхала!
(К. Перелісна)
***
"Раз, два, три, чотири, п'ять"
- вчила качка-мати
двох маленьких каченят
квіти рахувати.
"Раз, два, три і раз, два, три..."
...а далі не вміли...
Замалими ще були.
Вчитись не хотіли...
"Та "чотири" хоч скажіть,
як вже "п'ять" несила!
Ой, будь ласка, дітки, вчіть!"
- мама їх просила!
(Н. Пасна)
***
Кришталева зимонька
В срiбнiм кожушку!
Ти кругом насипала
Бiлого снiжку.
Принесла ти радощi
Нашiй дiтворi:
Гiрочка i ковзанка
В кожному дворi!
Кришталева зимонько,
Ще снiжку сипни! —
Сядем на санчата ми,
Вiзьмем ковзани.
Морозець пощипує,
I снiжок хрустить…
Кришталева зимонька
Всiх нас веселить!
***
Вовк осінньою порою
Примостився під сосною –
Шиє валянки вовчисько,
Бурмотить: «Зима вже близько.
Шубу теплу власну маю,
Лапи в валянки сховаю.
Ще пошию рукавиці
Вовченятам і вовчиці».
(М. Тарасич)
***
На лугу пасеться бик,
Пастись бик один привик.
Я гуляю на лугу
І кажу бикові «Му-у-у».
Бик напрягся, одірвався,
І за мною враз погнався!
Та куди той марафон?!
Я летів, немов грифон!
Наче в космосі ракета,
Зачепився за штахета,
До штахетника прилип,
Мов якийсь морський поліп.
Тримчу і ридаю,
Добре бик ганяє.
А мораль така:
Не чіпай бика!
(С. Буре)
***
Равлик-син прийшов до татка
— Затісна у мене хатка,
Якщо виросту ще трішки,
То не влізуть в неї ріжки.
Глянув батько на хатинку:
— Не журися, любий синку,
Бо не тільки ти ростеш,
Підростає хатка теж.
(П. Сорока)
***
Подивіться січень йде,
Новий Рік до нас веде.
Покружляли дві сніжинки,
Тихо сіли на ялинку,
А ялинка чепуриться,
Прикраша свою спідницю –
Кольоровими кульками,
Різнобарвними сніжками,
Бо збирається, малята,
Завітать до нас на свято.
(О. Коваленко)
***
Попід вікнами Мороз
Ходить-щулиться,
То загляне у садок,
То піде на вулицю:
- Де ж це дітоньки малі
Наче поховалися,
Та невже ж вони мене
Взяли і злякалися?
Я ж їм шкоди не зроблю
Взагалі нітрішечки,
Тільки носика вщіпну
Для потішечки!
(К. Перелісна)
***
Навесні, коли бузок
Хоче зацвітати,
Виглядає ластівок
Наша біла хата.
Ми подвір'я підмели,
Висіяли квіти,
А весні допомогли
Яблуні білити.
І розчистили струмок,
Що тече з діброви...
До прильоту ластівок
Все у нас готово.
(А. Качан)
***
Хлоп'я у полі стежкою прошкує.
Метелик білий в маки залетів.
Чорненький котик в снопиках мишкує,
вони такі під сонцем золоті!
Він ловить шурхіт, шелест, шарудіння,
хапає снопик лапками двома.
А миша знає слово чародійне,
і він її ніколи не спійма.
(Л. Костенко)