Ми – України діти,
Ми сонечком зігріті.
Батьківщину любим дуже,
Між собою міцно дружим.
І николи, і ніде
Друзів ми не підведем
***
Мамине свято
Я зустрічаю.
Я для матусі
Віршик вивчаю.
Я подарунок мамі роблю,
Я свою маму
Дуже люблю!
(І. Кульська)
***
Альбатрос питав акулу:
— А про азбуку ти чула?
— Азбука? — хвостом
плескає,—
Акулятко вже читає.
(О. Кононенко)
***
Дощик плакав,
дощик плакав
Намочив кота й собаку,
Груші, яблука і сливи
Отакий він – дощ плаксивий.
***
Мишка в нірку поспішала,
Мишка нірку прикрашала,
Наносила в нірку зілля –
Нині в мишки новосілля.
(В. Кравчук)
***
Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,
А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.
(П. Воронько)
***
Дивні квіти
Розпустились
На шибках вікна.
Це Морозкові
Приснилась
Уночі весна.
(А. Качан)
***
Акула зуби нагострила,
Акула снідати хотіла,
Та від великої акули
Кудись бігом усі шмигнули.
(Н. Майхер)
***
Взимку сонечко не гріє,
Гріти взимку не уміє,
Сили в сонечка нема,
Бо замучила зима.
(С. Буре)
***
Тече річка
невеличка.
Коло річки –
печеричка.
Дрібен дощик
впав на річку
і сполохав
печеричку.
(Й. Струцюк)
***
Малювала зранку мишка
Три цукерки, два горішка,
А в обід в куточку сіла
І смачний малюнок з’їла.
***
Серед ночі тишком-нишком
Мовчки йшли три сірі мишки.
А куди вони ідуть,
І куди ляга їм путь?
В мишок відповідь проста –
Полювати на кота!
(А. Костецький)
***
Я лечу, лечу, лечу -
Накатаюсь досхочу.
Все униз, униз, униз -
Мимо сосен і беріз.
Я веду, веду, веду -
Саночки на поводу,
Бо з гори санки летять,
А на гору - не хотять...
(Г. Бойко)
***
Тихо плакав барабан:
- Вдарив в бік мене Степан.
Я ж до ніжності привик,
Бо із лагідних музик.
Хай сидить тепер один,
Не дружитиму я з ним.
(В. Стасів)
***
Кущ калини у долині
Білим цвітом квітне нині.
І лунають на калині
Ніжні співи солов’їні.
(В. Кравчук)
***
Заєць спати захотів,
Сам ліжечко постелив,
Сам зробив собі подушку,
Примостив її під вушко.
Тільки дуже довге вушко –
Все звисає із подушки.
***
Спить у ліжечку лисичка,
Вмила на ніч гарне личко.
Бубликом скрутилася,
Хвостиком укрилася.
Сняться їй руденькі сни.
Спи, лисичко, міцно спи.
(Н. Замрія)
***
Їжачок прийшов до школи.
В ній не був він ще ніколи.
Діти радяться: –
Гаразд,
Хай іде у перший клас.
Як умітиме читати,
Зможе звірів теж навчати.
(Т. Петровська)
***
Журавлики-веселики
Одлинули й нема.
Із рукава метелики
Витрушує зима.
Метеликів ми ловимо,
Стрибаєм, біжимо,
По килиму пуховому
До хати несемо.
(В. Діденко)
***
Проти сонечка бичок
Білий виставив бочок:
- Я не буду більш брикати,
Краще буду засмагати.
(В. Каменчук)
***
Цуцик, цуцик – куций хвіст,
Він цукерки гарно їсть.
Як на задні лапки стане –
Дуже високо дістане.
З’їм одну цукерку сам,
Другу цуцику віддам.
(А. М’ястківський)
***
Ось червоний впав листок,
А за ним каштанчик – скок.
Жовтий лист на землю ліг,
Слідом знов каштанчик – плиг.
День за днем таке підряд –
Падолист, каштанопад.
***
Десь далеко, у болоті,
Наче в гумових чоботях,
У зеленім камуфляжі,
Плигає ніби на пляжі.
Скаче, кваче жабення
З вечора аж до рання!
(Н. Майхер)
***
Новина у нас важлива:
Ґава виграла намисто,
Розкричал ась на все місто,
Що тепер вона кр-расива.
***
Білий ведмедик
Не любить мед.
Білий ведмедик
його не бажає.
Білий ведмедик –
Не з приверед,
Просто на полюсі
Меду немає.
***
В саду зустрівши їжачка,
Злякалася Маруся.
“Не плач, — сказав їй їжачок, —
Я сам тебе боюся.”
***
Маленьке мавпенятко
Сидить на спині в татка.
І хай би татко бігав,
Стрибав би казна-де,
Воно так учепилось –
Нізащо не впаде.
***
Гуляв котик по городу –
Він шукав собі пригоду.
Муха з поля прилетіла
І за ніс його вкусила.
Кіт не ходить на город,
Бо не хоче більш пригод.
***
Вовк осінньою порою
Примостився під сосною –
Шиє валянки вовчисько,
Бурмотить: «Зима вже близько.
Шубу теплу власну маю,
Лапи в валянки сховаю.
Ще пошию рукавиці
Вовченятам і вовчиці».
(М. Тарасич)
***
Зимонько, голубонько
В білім кожушку,
Любимо ми бігати
По твоїм сніжку.
Всім рум'яниш личенька
Ти о цій порі
І ладнаєшь ковзанки
В нашому дворі.
(Л. Забашта)