Сценарії до свята Святого Миколая "Чарівна паличка"

Я Люцифер!
Так любо мені,
Коли всі дівчата і хлопчаки
Не мирно живуть,
А сваряться часто
І гірко ревуть:
Сльозинки дитячі
Так милі мені,
Хай жахи присняться
Їм у вісні!
Посію я смуту,
Посварю навік,
Бо я – Люцифер.
Мене не забудуть,
Діти довік.

Ну добре. А тепер за діло! Кікіморо де ти там? Дай – но на тебе поглянути.

(Заходить Кікімора, перевдягнута під Алісу).

О, а ти дійсно схожа на Аліску! Хто це над тобою так попрацював?

Кікімора:

Це я була в новомодному косметичному салоні, гроші заплатила – страшні чародії.

Люцифер:

Та я й сам бачу. Якщо вже з такої страхопуди зробили людину… Може й самому звернутися. Пам'ятаєш?

Кікімора:

Ну, звичайно ж, пам'ятаю. Прийти на свято, задурити голову цьому старому діду. А потім, за допомогою чарівної палички, перетворити цих слухняних діток в розбійників та бомжів. Я так вдячна вам за цю честь. О, це таке прекрасне злодійство, про яке я мріяла все життя.

Люцифер:

Ну. Досить теревенів розводити. Свято, мабуть, уже почалося. Ходімо, слуги мої. Ми їм покажемо.

Дія 3

(На сцені знову з'являється Фея з іграшками)

Фея:

Боже мій! Які жахливі наміри. Це ж треба тільки придумати таку страшну підлість, швидше буди Алісу, та поспішимо на свято. Алісо прокинься! В нас залишилось дуже мало часу. (Аліса прокидається)

Аліса:

Що сталося? Де я? Хто ви? Мальвіна, Буратіно, Попелюшка, але ж ви всі були іграшками Я багато разів гралася з вами, а зараз ви ожили?

Фея:

Алісо, це чарівна ніч. І всі іграшки оживають. Хай тебе це не дивує. Але в нас дуже мало часу. Потрібно поспішити на свято, щоб викрити злодійство темних сил, заволодівши твоєю чарівною паличкою.

Аліса:

То виходить, що я не загубила її, то в мене її вкрали?

Фея:

Так, Алісо. І тому може статися лихо. Нам потрібно встигнути на свято, щоб нечиста сила не натворила там біди.

Аліса:

Але ж не хвилюйтеся так, друзі. Щоб користуватися чарівною паличкою, потрібно знати слова, бо без них вона не буде діяти.

Буратіно:

Як чудово придумано. Значить у них нічого не вийде?

Фея:

Це дуже добре. Але все ж потрібно поспішити на свято, щоб викрити їхнє шахрайство.

Дія 4

(на сцену виходить святий Миколай з ангелами)

Святий Миколай:

Дорий день, вам діти!
Іду з янголами яснесенькими,
Посміхаючись милесенько.
Я за діток Пам'ятаю.
Подарунки приготовляю.
Вам дарунки я приношу,
В Бога за вас ласки прошу.
Нумо, Янголята, гукніть но сюди Алісу, пора свято відкривати.

І Ангел:

Її тут немає.

Св. Миколай:

А де ж це вона? Це ж я їй доручив свою чарівну паличку, без якої і свята може не бути. (заходить перевдягнена Кікімора)

Кікімора:

Ось я, осьдечки. Зараз я вам його відкрию. Ну, що вилупились? Не впізнали чи що? Адже це я – ваша Алісочка. Найчемніша і найвихованіша дівчинка. А прийшла я до вас не сама. Зі мною завітали мої друзі. Зараз я вас з ними познайомлю.

Св. Миколай:

Алісо, що з тобою?! Боже мій та це ж сам Люцифер!

Люцифер:

Так. Це я, Алісо, що ти наробила? (в цей час Аліса з феєю заходить в зал, підбігає до Святого Миколая)

Аліса:

Святий Миколаю, не  слухай її це я Аліса, а вона переодягнута Кікімора (звертається до нечистої сили). А у вас все одно нічого не вийде, бо ви не знаєте чарівних слів, а без них паличка не буде діяти.

Люцифер:

(кидає зі злістю паличку) Знову мені не пощастило. Та нічого, я все – таки зіпсую вам свято! Зараз я зроблю так… (в цей час підбігає Аліса і бере паличку) Не вийде у тебе нічого (проказує чарівні слова і нечиста сила зникає)

Хай зникає все бридке
Як сніг в погоду гожу
Нечисту силу злу
Ми разом переможем.

Кікімора:

(підбігає до Святого Миколая) Святий Миколаю, вибач мені. Я більше так не буду. Я хочу стати чемною дівчинкою і залишитись на вашому святі. Дозвольте мені.

Миколай:

Звичайно ми тебе вибачаємо.

Аліса:

А у нас для вас є подарунок. Пісня.

(Співають пісню «Ходить по землі Святий Миколай»)

Сценарій 2

1. Увага! Увага! Дітвора!
У нас цікава новина!

2.До казки просимо усіх,
Де вас чекають жарти й сміх.

3.Сьогодні в нас казкове свято,
Гостей запрошено багато,

4.Бо Миколай прийде до нас,
Його чекає кожен з вас.

Зимовий ліс. Кущі і ялинки припорошені снігом. На галявині з’являється Сорока.

Сорока 1: 

Ми  сороки-білобокі,
Чорні смужки на хвості.
Все ми бачимо  з висóка,
Знаємо  новини всі.

Сорока 2 : 

Скажемо  вам по секрету,
Що до нас сьогодні в ліс
Миколай прийде здалека,
А дарунків — повний віз!

Сорока 1:

Та не будемо  баритись,
Треба нам причепуритись,
Бо новина ця весела –
Розторóхтіти всім треба!

Сороки вилітають. На галявину виходить Лисиця.

Лисиця (співає):

Я Лисичка, я руда,
В мене шубка є нова.
Хоч страшний мороз гуде,
Не наздожене мене!

Вовк:

А я Вовчик, братик їй
Я люблю вас дуже всіх
А іще дарунки і смачні пакунки.

Лисиця (говорить):

Так, так, нікого ще нема,
Може, будем ми  одні?!

Вовк:

А дарунки, що для всіх,
Заберем  собі у міх.

Забігає Білочка. 

Білочка:

Хитрі Ви, звітята!
Так робити не годиться.
Я на дереві сиділа,
Усе чула — це не діло!

Лисиця: 

Що ти, Білочко, не злися,
Ми жартує, посміхнися!

Білочка:

Хтось іще іде, послухайте!

Вовк: 

Ой….. може, ведмідь сліди рознюхав?!

Білочка: 

Ні, це Зайчик наш стрибає.

Лисиця: 

Він про Миколая знає?

Зайчик вистрибує на галявину.

Зайчик: 

Як Сороку я почув,
Так одразу і прибув,
Миколай везе пакунки,
Для звіряток подарунки.

Вовк: 

Ми його також чекаєм,

Лисиця: 

Та його, чогось, немає.

Білочка: 

Може, пісню заспіваєм,

Всі разом: 

Він почує нас, ми знаєм!

Зайчик:

Тоді діток погукаєм

Разом з дітьми виконують пісню.

Заєць: 

Всі зібралися, та тихо,
І не чути в лісі дзвін
Може, з Миколаєм лихо
І до нас не прийде він?

Прилітають Сороки.

Сорока 1: 

Ой, послухайте, звірята,
Хочем  вам щось розказати,
Миколай ішов, втомився,
Сів спочити на пеньок,
Аж зненацька там з’явилось
Лісове Страховисько!

Сорока 2 : 

Він тихесенько підбіг,
Викрав посох Миколая
І відразу з ним утік,
Миколай його шукає.

Вовк: 

Йдем Страховисько шукати,
Посох в нього відбирати,
Але я його боюсь!…

Лисиця: 

І я!

Білочка: 

І я!

Зайчик: 

І я!

Сорока 1: 

Що робити знаю я!
Тут є Фея лісова,
Має паличку вона,
Що чарівну силу має,
Всім звірятам помагає.

Разом:

Фея лісова, з’явись,
Тільки довго не барись!

Просять, щоб дітки допомогли покликати Фею.

Під чарівну музику з’являється Фея.

Фея: 

Я чула здалека всі ваші слова,
Мене ви гукали і ось я прийшла,
Чарівну я паличку маю
І завжди усім помагаю:
Зайчаткам, лисичкам, ведмедям, синичкам,
Сорокам, білчаткам, всім в лісі звіряткам.

Білочка:

Ти нам допоможеш, знаєм,

Вовк:

Ми страховисько шукаєм.

Зайчик: 

Посох чарівний забрав,
Разом з ним сховався сам.

Лисиця: 

Де ховатися він може?

Фея: 

Паличка нам допоможе!

Фея водить паличкою і зупиняється біля пенька, за яким сидить Страховисько.

Тут знайдемо ми його!

Всі разом: 

Гей, страшило, покажись!

З-за пенька повільно піднімається Страховисько.

Страховисько: 

Хто там, хто мене гукає?!
Зараз в порох всіх зітру!
Може, хтось мене не знає?
Зараз, зараз я іду!

Виходить і лякає звірів, звірі ховаються хто куди.

Страховисько: 

Привіт! На мене чекали?
Це ж ви мені аплодували?
Усе про що я розповідаю (погрожує пальцем)
Це ж я діток цього навчаю
Вчив дівчат хапать за коси,
Стукати усіх по  носі,
Я усіх хлоп’ят у класі
Шибку сніжкою розбив.
На заняттях замість вправ
На стільці тихенько спав.

Фея: 

Не такий ти вже й страшний,
Можеш не лякати!
Ти повинен Миколаїв
Посох нам віддати.

Страховисько: 

Не віддам і не просіть,
Хутко звідси всі ідіть!

Фея: 

Не послухав нас — нічого,
Зробим із Страшили злого
Доброго Лісовичка.
Допоможе — паличка.

Фея водить чарівною паличкою, а Страшило починає крутитись, поступово перетворюючись на Лісовичка.

Фея: 

Чари бари, покрутись,
На доброго перетворись!
Потім повторюють звірята.

Лісовичок: 

Ой, який я був поганий,
В Миколая посох взяв,
Вчинки я робив негарні,
Всіх звіряток ображав.
Та я справлюсь, обіцяю,
Віддам посох Миколаю.

Виймає із-за пенька посох і віддає Феї, а вона — Сороці.

Фея: 

Ви, Сороки, політайте,
Миколая відшукате.
Скажете, що ми його чекаєм
І нетерпляче виглядаєм,
Ще поклич усіх дітей,
Будемо співати
І святого Миколая будем зустрічати.

Сорока з посохом вилітає, а звірятка разом із дітьми співають пісню.

Заходить святий Миколай.

Миколай:

Я вітаю вас, малята!
Ледве встиг на ваше свято!
Мені звірята помогли,
Мій посох чарівний знайшли,
Щоб прийти до вас я зміг
Через тисячі доріг.

Лісовик: 

Миколаю, Миколаю,
Дітки всі тебе чекали

Лисиця:

Бути чемними старались,

Вовк: 

Старших слухать намагались

Білочка: 

Татові допомагали,
Мамі посуд витирали,
Свої іграшки складали.

Зайчик: 

Бути чемними й надалі обіцяєм,
Бо ми дуже добре знаєм,
Що ти знов до нас прийдеш,
Чемних всіх не обминеш.

Сорока

А для тебе наші дітки мають ось такі дарунки

1. Коли замерзла річка
І став біленьким гай,
Прийшов у темну нічку
На землю Миколай.

Від хати і до хати
Снігами через лід
Спішить, спішить завзято
Старенький сивий дід.

2. Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
Він для всіх несе гостинці.

3. Я Святого Миколая,
Дуже-дуже добре знаю.
Він на свято в чобіток
Для слухняних діточок
Має у своїй торбинці
Найприємніші гостинці.

4. Від Святого Миколая
Я даруночка чекаю,
Не стулю всю нічку очі,
Бо який він знати хочу.

5. Святий отче, Миколай,
Мою хату не минай!
Подаруй мені потіху
І торбину, повну сміху,
І здоров’я для родини,
Красну долю для Вкраїни.

6. Любий Отче Миколаю,
Ти усе про мене знаєш.
З висоти небес спустися,
Серця лагідно торкнися,
Освяти його Любов’ю,
Подаруй душі здоров’я.
Буду чемним і слухняним,
Все робитиму старанно.
Хочу, Отче, як і Ти,
Мир і Радість всім нести.

7. По дорозі йде дідусь з купою пакунків —
Це несе вже Миколай дітям подарунки.

А хто буде маму й татка слухати щоденно,
То до того Миколай прийде недаремно.

8. Під Миколаєм святим, у куточку,
Я черевика свого залишу
І всі побажання свої на листочку
Дуже старанно йому напишу.

Тихо молитву на ніч прочитаю,
Знаю, він чує, десь поруч стоїть.
Я йому пошепки пообіцяю
Слухатись маму і Бога любить.

9. Святий Миколаю,
Я тебе благаю:
Пошли щастя й світлу долю
Козацькому краю.
Дідусь і бабуся —
Щоб були здорові,
Татусь і матуся —
Щоб жили в любові.
Усім добрим діткам
Принеси гостинці
І подаруй Божу ласку
Кожній сиротинці.

10. Вже у вашій хаті святий Миколай,
Поклоном, господар, його зустрічай.
В біді він розрадить і кожному порадить,
До смаку дарунки собі вибирай.

Миколай: 

Переконуюся знов –
Недарма до вас прийшов
Заслужили ви дарунки,
Вже витягую пакунки.

Святий Миколай роздає подарунки.

Миколай:

Засидівся я у вас,
Треба йти, мені вже час.
Інші дітки ще чекають,
У віконце виглядають.
Будьте здорові і слухняні,
Помагайте вдома мамі,
Слухайтесь, як вам велів
І  батьків, і вчителів.
До побачення!

Сценарій 3

Ведуча:

Добрий день, шановні гості,
Добрий день, малята.
Закінчилась швидко осінь,
Лине зимнє свято.
Свято світле і барвисте,
Гостя, що із Раю —

Завітав в село і місто
Празник Миколая.

Сьогодні, мої милі друзі, довгожданний день зустрічі з мріями та подарунками. Свято дитинства й щедрості, на яке щорічно чекають наші вихованці. От і нині малеча з самого раночку виглядає візитера, аби отримати подарунки, але не тільки отримати, а й подарувати Миколаю щось незвичне. Довго й старанно діти готували для святого справжнісінький бал, аби показати, як вони люблять його, які вони слухняні й талановиті.

1. Свято лине Миколая —
Серденько радіє.
Йде святий до нас із раю
Принесе надію.

2. Подарує віру в чудо
І любов велику.
Поклоніться, добрі люди,
Цьому чоловіку.

3. Поклоніться і радійте
За його щедроти.
Як і він, прожить зумійте
В просвіті турботи.

4. Поможіть і нам для нього
Влаштувати свято.
Бо усмішка для святого
Коштує багато.

5. Ми влаштуєм Миколаю
Бал – маленьку казку,
Хай у погляді заграє
Втіха й Божа ласка.

Ведуча:

Гарна пропозиція – влаштувати бал для Миколая. Але ж він дуже зайнятий: ходить по садочках, квартирах – роздає малечі подарунки, як же Миколай побачить наш бал? А, придумала! Ми встановимо з ним супутниковий зв'язок і камерою будемо транслювати наше свято просто йому на телефон. Ну, як моя ідея? Отже – починаймо.

(лунає музика, заходить Фея)

Фея:

Я – фея-чарівниця.
На мене подивіться:
Я можу так зробити,
Щоб стали в казці діти.
Лиш музика заграє –
На ляльок обертаю
Дівчаток-щебетушок,
Своїх малих подружок.

(лунає музика, Фея чарівною паличкою торкається по черзі дівчаток, вони підводяться)

1. Я – малесенька актриса,
Звати лялечку Аліса.
Можу пісеньки співати,
Можу в піжмурки пограти.

2. А я – Лєра, ляля неньки,
Дуже добра і гарненька,
І весела, і сумлінна,
Ще й хазяєчка відмінна.

3. Я – маленька всеумійка,
Звати лялечку Софійка.
Хоч роками я маленька –
Помічниця гарна неньки.

4. Чути сміх веселий зранку
Це – прокинулась Тетянка.
Знає геть уся рідня:
Ляля Танечка це – я!

5. Ось мене назвала мама
Дуже сонячно – Мар’яна,
Я для нені – ляля-сонце,
Що заглянуло в віконце.

6. А я – лялечка-панянка,
Маю ім’ячко – Улянка.
І прийшла до вас на свято,
Щоб гарненько танцювати.

7. Я – Надієчка-дівиця,
Дуже вправна танцівниця.
Нумо, лялі, не вагайтесь –
У таночок мій збирайтесь.

(виконується Танок лялечок)

Ведуча:

Які милі лялечки, просто з казочки до нас на бал завітали, аби потішити діток, гостей і, звичайно, Миколая. Дякуємо, добра Феє, за таке диво. А, може, ти ще щось нам чарівне зробиш?

Фея:

Так, звичайно, дуже просто.
Будьте пильні, наші гості,
Буду зараз чаклувати,
Білосніжку викликати.

(лунає музика, з’являється Білосніжка)

Білосніжка:

Білосніжку викликали? Це у вас сьогодні святковий бал для Миколая? А ви себе гарнесенько вели цілий рік, не бешкетували, слухняними були? Ну добре, погостюю у вас трішки, зовсім трішки, бо маю поспішати своїх гномиків шукати. Вони такі пустуни у мене, боюся, аби чого не наробили, бо ж подарунка від Миколая не отримають.

Ведуча:

А ми й тобі, Білосніжко, подарунок підготували.

Білосніжка:

А який?

Ведуча:

Ми твоїх гномиків у гості запросили, аби чарівна Фея їх умить на слухняних перетворила і навіть танцювати навчила.

Білосніжка:

Так це ж просто чудово!

(Фея торкається хлопчиків, ті підводяться)

1. Ми – веселі добрі гноми,
Невідома гномам втома.

2. Гноми все робити можуть,
У проблемах допоможуть.

3. Гноми – дуже добрі друзі,
Знають це по всій окрузі.

4. Гноми мають власне братство,
Вірність – гномиків багатство.

5. Знають гноми добру казку,
Бо відома гномам ласка.

6. Гноми щедрі та сміливі,
Дуже милі та грайливі.

7. В гномів радості багато,
Гноми люблять танцювати.

(пісня-танок «7 гномів»)

Ведуча:

Неймовірно! Дуже мило, дуже приємно вас бачити на нашому балу. Ви подарували нам справжню казку.

Білосніжка:

Але й ваша маленька країна теж казкова.

Ведуча:

Не тільки маленька, але вся наша країна Україна – казка. Адже тільки в нас є такі добрі люди, щедрі, талановиті, тільки в нас дітки можуть до безкінечності співати про рідну землю гарних пісень. А які чудові віршики знають наші дітлахи! Навіть зовсім маленькі залюбки розповідають про Україну. Хочете послухати?

Білосніжка:

Авжеж, хочемо.

1. Я – козак-молодчина,
Дуже видний я мужчина.
Ось навколо озирнуся,
Й до обіду оженюся.
Буду їсти борщ, пампушки,
І вареники, й галушки.
Ну, кажіть мені, дівчата,
Хто вже вміє готувати?

2. Хоч мені лише три роки,
Козаченко я нівроку.
Підростаю на відмінно,
Стану гетьманом Вкраїни.

3. Ви на мене поглядайте
Й президента упізнайте.
Я прийду до влади швидко
Буде щастя нашим діткам!

Ведуча:

Жартували наші парубки добряче, бо ж українці, бо ж козаки. А які у нас дівчата – диво, а як вони співають гарно – замилуєшся.

(виконується пісня-танок «Рушничок»)

Білосніжка: 

Неймовірно, дуже весело і гарно. Пречудове свято ви влаштували для святого Миколая. Але де ж він до цієї пори, чому не приходить?

Ведуча:

Він мандрує по дитячих садочках, роздає діткам подарунки, має і до нас завітати, та щось забарився.

(забігає дитина)

Дитина:

Ой, біда, печаль велика.
Листоноша ось покликав,
Телеграму передав:
Миколай щось написав.

(віддає телеграму ведучій)

Ведуча:

Так, подивимося, що тут. «Вибачте, любі друзі, але, на превеликий жаль, не можу приїхати до вас на свято – мене терміново викликали в лікарню до хворих діток. Дуже дякую за те, що були слухняними цілий рік, старанно вчилися, були ввічливими і добрими товаришами. Надсилаю вам своїх янголів – думаю, вони стануть гарною окрасою вашого свята». Ай-ай-ай, що ж ми будемо робити, де нам подаруночки для діток взяти?

Білосніжка: 

Не сумуйте: у вас є Фея, яка неодмінно щось вигадає.

(лунає музика «Янголята», забігають кілька янголів, виконується таночок)

Фея:

Розведу вашу біду,
Миколайчика знайду.
Гарне свято наше буде,
Є ще в світі добрі люди.

(підходить до директора дитсадка/головного вихователя/представника шефської організації/благодійника свята, торкається чарівною паличкою)

Фея:

Ви тепер Миколай!

(Миколай каже вітальне слово та роздає дітям подарунки)

Ведуча:

От і закінчилося наше святечко. Весело було, подарунково, а щоб так і на наступний рік відбулося – наші діточки будуть старатися не бешкетувати, вчитися, розвиватися і знову виглядатимуть свого Миколайчика у морозяне віконце.