У нашому матеріалі ми пропонуємо вам 3 варіанти сценаріїв "Чарівна паличка" до дня Святого Миколая.
Сценарій 1
(Сцена оформлена у вигляді кімнати, на підлозі лежать іграшки)
Аліса: (входить із-за куліси)
Ну, ось, завжди мені не везе. І як це мені поталанило згубити чарівну паличку, яку доручив мені Святий Миколай. Це ж всі діти через мене залишаються без подарунків, і свято може не відбутися. А я чекала на нього. Цілий рік навчалася, слухалася батьків, була самою старанною ученицею, щоб заслужити право на відкриття свята. Що ж мені тепер робити? (Сідає біля іграшок). Навіть ви, мої любі друзі, не можете допомогти мені ні в чому. (Схиля голову на коліна і засинає)
(В той час коли вона засинає, іграшки починають прокидатися.)
Попелюшка:
Бідна Алісочка, як вона страждає! Ще й до того ж, це зовсім не її вина. Адже вона не згубила чарівну паличку, а її украли бридкі чорти, вона навіть не здогадується про це.
Мальвіна:
Друзі! Я думаю, що всі ми повинні допомогти їй повернути чарівну паличку, адже слухняна дівчинка. Завжди така акуратна. В її зошиті я ніколи не бачила жодної ляпки, не те що в тебе, Буратіно. І руки вона ніколи не забуває мити перед чаєм.
Буратіно:
Знову ти зі своїм вихованням. Тільки й знаєш, як виховувати зранку до ночі. Давайте краще подумаємо, як допомогти Алісі.
Попелюшка:
Тихіше друзі не сваріться. Я думаю, що про це потрібно попрохати мою Хрещену. Я думаю вона не відмовить у допомозі.
Буратіно:
Чудово придумано! Але як нам її знайти?
Попелюшка:
Дуже просто, ось дивіться (витягує чарівний перстень): цей перстень подарувала мені моя люба фея. Досить тільки надіти його на палець, як фея з'явиться тут.
(звучить чарівна музика. Заходить фея в супроводі звірят. Співають пісню «В лісі по стежинці»)
Фея:
Як я рада, бачити тебе, моя люба дівчинко! У тебе щось сталося, тобі потрібна моя допомога!
Попелюшка:
(кидається до феї) Як вчасно ви завжди з'являєтесь. Нам дуже потрібна ваша допомога.
Мальвіна:
Наша Аліса, дуже чемна дівчинка потрапила в в страшну халепу. Цілий рік вона старанно вчилася, слухалася дорослих і своєю доброю поведінкою заслужила право відкрити свято.
Буратіно:
Так, так, Святий Миколай доручив їй чарівну паличку, а вреднючі чорти вкрали її у Аліси, щоб зіпсувати дітям свято. Ух, попалися б вони мені в руки. Я б показав їм, де раки зимують. У мене так сверблять руки (чеше руки), щоб повідривати їм хвости.
Мальвіна:
Тихо, тихо, Буратіно! І коли ти станеш вихованим хлопчиком? (корчить гримасу) Відривати хвости – який жахливий вираз!
Фея:
Ну, добре, не сваріться, друзі! Я думаю, що Алісі й справді потрібна моя допомога. Навіть не знаю, з чого почати? Так принесе – но мені дзеркало правди. (Паж приносить дзеркало на подушечці. Ідуть дивитися в дзеркало. Сцена закривається)
Дія 2
(на сцені з'являється країна гріхів. Виходить володар злих сил Люцифер).
Люцифер:
Ну, що, мої любі негідники! Чи справилися ви із завданням, що я вам дав?Відповідайте!
І Чорт:
Так, ваша підлість, звичайно справились. Ух, як ми чудово його виконали!
ІІ Чорт:
Я хочу розповісти. (Відтягує першого чорта , тягнучи його за хвоста) Адже це моя ідея була.
І Чорт:
Ще чого! Це я придумав /штовхаються верещать/.
Люцифер:
Ану, цить, бісенята! Розверещалися! Аж у вухах лящить. Розповідай спочатку ти, Круць.
І Чорт:
Ну так ось, ваша Мерзотність! Аліска йшла зі школи, ну і, як завжди, замріялась дурепа.
ІІ Чорт:
А ми придумали натягнути вірьовку серед дороги.
І Чорт:
Ану замовкни, не в тебе запитують.
ІІ Чорт:
Але ж це я придумав!
І Чорт:
Та що ти брешеш, це була моя ідея!
Люцифер:
Знову ви за своє. От поганці! Та кажіть вже головне! Чи дістали ви чарівну паличку?
І Чорт:
Так, так, повелителю. Ця дурепа йшла, замріялась, вірьовку не побачила, та як гепнеться з усього розмаху на землю. А поки вона оговталась, ми швиденько витягли з її портфеля чарівну паличку, та й втікача. А вона, дурна розтелепа, навіть нічого не здогадалась. Ось вона. (Витягує чарівну паличку і подає Люциферу)
Люцифер:
Ну, що ж молодці! Тепер наш час настане. Ми їм таке свято влаштуємо, що вони на довго запам'ятають. За допомогою чарівної палички ми усіх цих хлопчиків і дівчаток зробимо нашими вірними слугами.
Я Люцифер!
Так любо мені,
Коли всі дівчата і хлопчаки
Не мирно живуть,
А сваряться часто
І гірко ревуть:
Сльозинки дитячі
Так милі мені,
Хай жахи присняться
Їм у вісні!
Посію я смуту,
Посварю навік,
Бо я – Люцифер.
Мене не забудуть,
Діти довік.
Ну добре. А тепер за діло! Кікіморо де ти там? Дай – но на тебе поглянути.
(Заходить Кікімора, перевдягнута під Алісу).
О, а ти дійсно схожа на Аліску! Хто це над тобою так попрацював?
Кікімора:
Це я була в новомодному косметичному салоні, гроші заплатила – страшні чародії.
Люцифер:
Та я й сам бачу. Якщо вже з такої страхопуди зробили людину… Може й самому звернутися. Пам'ятаєш?
Кікімора:
Ну, звичайно ж, пам'ятаю. Прийти на свято, задурити голову цьому старому діду. А потім, за допомогою чарівної палички, перетворити цих слухняних діток в розбійників та бомжів. Я так вдячна вам за цю честь. О, це таке прекрасне злодійство, про яке я мріяла все життя.
Люцифер:
Ну. Досить теревенів розводити. Свято, мабуть, уже почалося. Ходімо, слуги мої. Ми їм покажемо.
Дія 3
(На сцені знову з'являється Фея з іграшками)
Фея:
Боже мій! Які жахливі наміри. Це ж треба тільки придумати таку страшну підлість, швидше буди Алісу, та поспішимо на свято. Алісо прокинься! В нас залишилось дуже мало часу. (Аліса прокидається)
Аліса:
Що сталося? Де я? Хто ви? Мальвіна, Буратіно, Попелюшка, але ж ви всі були іграшками Я багато разів гралася з вами, а зараз ви ожили?
Фея:
Алісо, це чарівна ніч. І всі іграшки оживають. Хай тебе це не дивує. Але в нас дуже мало часу. Потрібно поспішити на свято, щоб викрити злодійство темних сил, заволодівши твоєю чарівною паличкою.
Аліса:
То виходить, що я не загубила її, то в мене її вкрали?
Фея:
Так, Алісо. І тому може статися лихо. Нам потрібно встигнути на свято, щоб нечиста сила не натворила там біди.
Аліса:
Але ж не хвилюйтеся так, друзі. Щоб користуватися чарівною паличкою, потрібно знати слова, бо без них вона не буде діяти.
Буратіно:
Як чудово придумано. Значить у них нічого не вийде?
Фея:
Це дуже добре. Але все ж потрібно поспішити на свято, щоб викрити їхнє шахрайство.
Дія 4
(на сцену виходить святий Миколай з ангелами)
Святий Миколай:
Дорий день, вам діти!
Іду з янголами яснесенькими,
Посміхаючись милесенько.
Я за діток Пам'ятаю.
Подарунки приготовляю.
Вам дарунки я приношу,
В Бога за вас ласки прошу.
Нумо, Янголята, гукніть но сюди Алісу, пора свято відкривати.
І Ангел:
Її тут немає.
Св. Миколай:
А де ж це вона? Це ж я їй доручив свою чарівну паличку, без якої і свята може не бути. (заходить перевдягнена Кікімора)
Кікімора:
Ось я, осьдечки. Зараз я вам його відкрию. Ну, що вилупились? Не впізнали чи що? Адже це я – ваша Алісочка. Найчемніша і найвихованіша дівчинка. А прийшла я до вас не сама. Зі мною завітали мої друзі. Зараз я вас з ними познайомлю.
Св. Миколай:
Алісо, що з тобою?! Боже мій та це ж сам Люцифер!
Люцифер:
Так. Це я, Алісо, що ти наробила? (в цей час Аліса з феєю заходить в зал, підбігає до Святого Миколая)
Аліса:
Святий Миколаю, не слухай її це я Аліса, а вона переодягнута Кікімора (звертається до нечистої сили). А у вас все одно нічого не вийде, бо ви не знаєте чарівних слів, а без них паличка не буде діяти.
Люцифер:
(кидає зі злістю паличку) Знову мені не пощастило. Та нічого, я все – таки зіпсую вам свято! Зараз я зроблю так… (в цей час підбігає Аліса і бере паличку) Не вийде у тебе нічого (проказує чарівні слова і нечиста сила зникає)
Хай зникає все бридке
Як сніг в погоду гожу
Нечисту силу злу
Ми разом переможем.
Кікімора:
(підбігає до Святого Миколая) Святий Миколаю, вибач мені. Я більше так не буду. Я хочу стати чемною дівчинкою і залишитись на вашому святі. Дозвольте мені.
Миколай:
Звичайно ми тебе вибачаємо.
Аліса:
А у нас для вас є подарунок. Пісня.
(Співають пісню «Ходить по землі Святий Миколай»)
Сценарій 2
1. Увага! Увага! Дітвора!
У нас цікава новина!
2.До казки просимо усіх,
Де вас чекають жарти й сміх.
3.Сьогодні в нас казкове свято,
Гостей запрошено багато,
4.Бо Миколай прийде до нас,
Його чекає кожен з вас.
Зимовий ліс. Кущі і ялинки припорошені снігом. На галявині з’являється Сорока.
Сорока 1:
Ми сороки-білобокі,
Чорні смужки на хвості.
Все ми бачимо з висóка,
Знаємо новини всі.
Сорока 2 :
Скажемо вам по секрету,
Що до нас сьогодні в ліс
Миколай прийде здалека,
А дарунків — повний віз!
Сорока 1:
Та не будемо баритись,
Треба нам причепуритись,
Бо новина ця весела –
Розторóхтіти всім треба!
Сороки вилітають. На галявину виходить Лисиця.
Лисиця (співає):
Я Лисичка, я руда,
В мене шубка є нова.
Хоч страшний мороз гуде,
Не наздожене мене!
Вовк:
А я Вовчик, братик їй
Я люблю вас дуже всіх
А іще дарунки і смачні пакунки.
Лисиця (говорить):
Так, так, нікого ще нема,
Може, будем ми одні?!
Вовк:
А дарунки, що для всіх,
Заберем собі у міх.
Забігає Білочка.
Білочка:
Хитрі Ви, звітята!
Так робити не годиться.
Я на дереві сиділа,
Усе чула — це не діло!
Лисиця:
Що ти, Білочко, не злися,
Ми жартує, посміхнися!
Білочка:
Хтось іще іде, послухайте!
Вовк:
Ой….. може, ведмідь сліди рознюхав?!
Білочка:
Ні, це Зайчик наш стрибає.
Лисиця:
Він про Миколая знає?
Зайчик вистрибує на галявину.
Зайчик:
Як Сороку я почув,
Так одразу і прибув,
Миколай везе пакунки,
Для звіряток подарунки.
Вовк:
Ми його також чекаєм,
Лисиця:
Та його, чогось, немає.
Білочка:
Може, пісню заспіваєм,
Всі разом:
Він почує нас, ми знаєм!
Зайчик:
Тоді діток погукаєм
Разом з дітьми виконують пісню.
Заєць:
Всі зібралися, та тихо,
І не чути в лісі дзвін
Може, з Миколаєм лихо
І до нас не прийде він?
Прилітають Сороки.
Сорока 1:
Ой, послухайте, звірята,
Хочем вам щось розказати,
Миколай ішов, втомився,
Сів спочити на пеньок,
Аж зненацька там з’явилось
Лісове Страховисько!
Сорока 2 :
Він тихесенько підбіг,
Викрав посох Миколая
І відразу з ним утік,
Миколай його шукає.
Вовк:
Йдем Страховисько шукати,
Посох в нього відбирати,
Але я його боюсь!…
Лисиця:
І я!
Білочка:
І я!
Зайчик:
І я!
Сорока 1:
Що робити знаю я!
Тут є Фея лісова,
Має паличку вона,
Що чарівну силу має,
Всім звірятам помагає.
Разом:
Фея лісова, з’явись,
Тільки довго не барись!
Просять, щоб дітки допомогли покликати Фею.
Під чарівну музику з’являється Фея.
Фея:
Я чула здалека всі ваші слова,
Мене ви гукали і ось я прийшла,
Чарівну я паличку маю
І завжди усім помагаю:
Зайчаткам, лисичкам, ведмедям, синичкам,
Сорокам, білчаткам, всім в лісі звіряткам.
Білочка:
Ти нам допоможеш, знаєм,
Вовк:
Ми страховисько шукаєм.
Зайчик:
Посох чарівний забрав,
Разом з ним сховався сам.
Лисиця:
Де ховатися він може?
Фея:
Паличка нам допоможе!
Фея водить паличкою і зупиняється біля пенька, за яким сидить Страховисько.
Тут знайдемо ми його!
Всі разом:
Гей, страшило, покажись!
З-за пенька повільно піднімається Страховисько.
Страховисько:
Хто там, хто мене гукає?!
Зараз в порох всіх зітру!
Може, хтось мене не знає?
Зараз, зараз я іду!
Виходить і лякає звірів, звірі ховаються хто куди.
Страховисько:
Привіт! На мене чекали?
Це ж ви мені аплодували?
Усе про що я розповідаю (погрожує пальцем)
Це ж я діток цього навчаю
Вчив дівчат хапать за коси,
Стукати усіх по носі,
Я усіх хлоп’ят у класі
Шибку сніжкою розбив.
На заняттях замість вправ
На стільці тихенько спав.
Фея:
Не такий ти вже й страшний,
Можеш не лякати!
Ти повинен Миколаїв
Посох нам віддати.
Страховисько:
Не віддам і не просіть,
Хутко звідси всі ідіть!
Фея:
Не послухав нас — нічого,
Зробим із Страшили злого
Доброго Лісовичка.
Допоможе — паличка.
Фея водить чарівною паличкою, а Страшило починає крутитись, поступово перетворюючись на Лісовичка.
Фея:
Чари бари, покрутись,
На доброго перетворись!
Потім повторюють звірята.
Лісовичок:
Ой, який я був поганий,
В Миколая посох взяв,
Вчинки я робив негарні,
Всіх звіряток ображав.
Та я справлюсь, обіцяю,
Віддам посох Миколаю.
Виймає із-за пенька посох і віддає Феї, а вона — Сороці.
Фея:
Ви, Сороки, політайте,
Миколая відшукате.
Скажете, що ми його чекаєм
І нетерпляче виглядаєм,
Ще поклич усіх дітей,
Будемо співати
І святого Миколая будем зустрічати.
Сорока з посохом вилітає, а звірятка разом із дітьми співають пісню.
Заходить святий Миколай.
Миколай:
Я вітаю вас, малята!
Ледве встиг на ваше свято!
Мені звірята помогли,
Мій посох чарівний знайшли,
Щоб прийти до вас я зміг
Через тисячі доріг.
Лісовик:
Миколаю, Миколаю,
Дітки всі тебе чекали
Лисиця:
Бути чемними старались,
Вовк:
Старших слухать намагались
Білочка:
Татові допомагали,
Мамі посуд витирали,
Свої іграшки складали.
Зайчик:
Бути чемними й надалі обіцяєм,
Бо ми дуже добре знаєм,
Що ти знов до нас прийдеш,
Чемних всіх не обминеш.
Сорока
А для тебе наші дітки мають ось такі дарунки
1. Коли замерзла річка
І став біленьким гай,
Прийшов у темну нічку
На землю Миколай.
Від хати і до хати
Снігами через лід
Спішить, спішить завзято
Старенький сивий дід.
2. Через поле, через гай
Йде до діток Миколай.
У білесенькій торбинці
Він для всіх несе гостинці.
3. Я Святого Миколая,
Дуже-дуже добре знаю.
Він на свято в чобіток
Для слухняних діточок
Має у своїй торбинці
Найприємніші гостинці.
4. Від Святого Миколая
Я даруночка чекаю,
Не стулю всю нічку очі,
Бо який він знати хочу.
5. Святий отче, Миколай,
Мою хату не минай!
Подаруй мені потіху
І торбину, повну сміху,
І здоров’я для родини,
Красну долю для Вкраїни.
6. Любий Отче Миколаю,
Ти усе про мене знаєш.
З висоти небес спустися,
Серця лагідно торкнися,
Освяти його Любов’ю,
Подаруй душі здоров’я.
Буду чемним і слухняним,
Все робитиму старанно.
Хочу, Отче, як і Ти,
Мир і Радість всім нести.
7. По дорозі йде дідусь з купою пакунків —
Це несе вже Миколай дітям подарунки.
А хто буде маму й татка слухати щоденно,
То до того Миколай прийде недаремно.
8. Під Миколаєм святим, у куточку,
Я черевика свого залишу
І всі побажання свої на листочку
Дуже старанно йому напишу.
Тихо молитву на ніч прочитаю,
Знаю, він чує, десь поруч стоїть.
Я йому пошепки пообіцяю
Слухатись маму і Бога любить.
9. Святий Миколаю,
Я тебе благаю:
Пошли щастя й світлу долю
Козацькому краю.
Дідусь і бабуся —
Щоб були здорові,
Татусь і матуся —
Щоб жили в любові.
Усім добрим діткам
Принеси гостинці
І подаруй Божу ласку
Кожній сиротинці.
10. Вже у вашій хаті святий Миколай,
Поклоном, господар, його зустрічай.
В біді він розрадить і кожному порадить,
До смаку дарунки собі вибирай.
Миколай:
Переконуюся знов –
Недарма до вас прийшов
Заслужили ви дарунки,
Вже витягую пакунки.
Святий Миколай роздає подарунки.
Миколай:
Засидівся я у вас,
Треба йти, мені вже час.
Інші дітки ще чекають,
У віконце виглядають.
Будьте здорові і слухняні,
Помагайте вдома мамі,
Слухайтесь, як вам велів
І батьків, і вчителів.
До побачення!
Сценарій 3
Ведуча:
Добрий день, шановні гості,
Добрий день, малята.
Закінчилась швидко осінь,
Лине зимнє свято.
Свято світле і барвисте,
Гостя, що із Раю —
Завітав в село і місто
Празник Миколая.
Сьогодні, мої милі друзі, довгожданний день зустрічі з мріями та подарунками. Свято дитинства й щедрості, на яке щорічно чекають наші вихованці. От і нині малеча з самого раночку виглядає візитера, аби отримати подарунки, але не тільки отримати, а й подарувати Миколаю щось незвичне. Довго й старанно діти готували для святого справжнісінький бал, аби показати, як вони люблять його, які вони слухняні й талановиті.
1. Свято лине Миколая —
Серденько радіє.
Йде святий до нас із раю
Принесе надію.
2. Подарує віру в чудо
І любов велику.
Поклоніться, добрі люди,
Цьому чоловіку.
3. Поклоніться і радійте
За його щедроти.
Як і він, прожить зумійте
В просвіті турботи.
4. Поможіть і нам для нього
Влаштувати свято.
Бо усмішка для святого
Коштує багато.
5. Ми влаштуєм Миколаю
Бал – маленьку казку,
Хай у погляді заграє
Втіха й Божа ласка.
Ведуча:
Гарна пропозиція – влаштувати бал для Миколая. Але ж він дуже зайнятий: ходить по садочках, квартирах – роздає малечі подарунки, як же Миколай побачить наш бал? А, придумала! Ми встановимо з ним супутниковий зв'язок і камерою будемо транслювати наше свято просто йому на телефон. Ну, як моя ідея? Отже – починаймо.
(лунає музика, заходить Фея)
Фея:
Я – фея-чарівниця.
На мене подивіться:
Я можу так зробити,
Щоб стали в казці діти.
Лиш музика заграє –
На ляльок обертаю
Дівчаток-щебетушок,
Своїх малих подружок.
(лунає музика, Фея чарівною паличкою торкається по черзі дівчаток, вони підводяться)
1. Я – малесенька актриса,
Звати лялечку Аліса.
Можу пісеньки співати,
Можу в піжмурки пограти.
2. А я – Лєра, ляля неньки,
Дуже добра і гарненька,
І весела, і сумлінна,
Ще й хазяєчка відмінна.
3. Я – маленька всеумійка,
Звати лялечку Софійка.
Хоч роками я маленька –
Помічниця гарна неньки.
4. Чути сміх веселий зранку
Це – прокинулась Тетянка.
Знає геть уся рідня:
Ляля Танечка це – я!
5. Ось мене назвала мама
Дуже сонячно – Мар’яна,
Я для нені – ляля-сонце,
Що заглянуло в віконце.
6. А я – лялечка-панянка,
Маю ім’ячко – Улянка.
І прийшла до вас на свято,
Щоб гарненько танцювати.
7. Я – Надієчка-дівиця,
Дуже вправна танцівниця.
Нумо, лялі, не вагайтесь –
У таночок мій збирайтесь.
(виконується Танок лялечок)
Ведуча:
Які милі лялечки, просто з казочки до нас на бал завітали, аби потішити діток, гостей і, звичайно, Миколая. Дякуємо, добра Феє, за таке диво. А, може, ти ще щось нам чарівне зробиш?
Фея:
Так, звичайно, дуже просто.
Будьте пильні, наші гості,
Буду зараз чаклувати,
Білосніжку викликати.
(лунає музика, з’являється Білосніжка)
Білосніжка:
Білосніжку викликали? Це у вас сьогодні святковий бал для Миколая? А ви себе гарнесенько вели цілий рік, не бешкетували, слухняними були? Ну добре, погостюю у вас трішки, зовсім трішки, бо маю поспішати своїх гномиків шукати. Вони такі пустуни у мене, боюся, аби чого не наробили, бо ж подарунка від Миколая не отримають.
Ведуча:
А ми й тобі, Білосніжко, подарунок підготували.
Білосніжка:
А який?
Ведуча:
Ми твоїх гномиків у гості запросили, аби чарівна Фея їх умить на слухняних перетворила і навіть танцювати навчила.
Білосніжка:
Так це ж просто чудово!
(Фея торкається хлопчиків, ті підводяться)
1. Ми – веселі добрі гноми,
Невідома гномам втома.
2. Гноми все робити можуть,
У проблемах допоможуть.
3. Гноми – дуже добрі друзі,
Знають це по всій окрузі.
4. Гноми мають власне братство,
Вірність – гномиків багатство.
5. Знають гноми добру казку,
Бо відома гномам ласка.
6. Гноми щедрі та сміливі,
Дуже милі та грайливі.
7. В гномів радості багато,
Гноми люблять танцювати.
(пісня-танок «7 гномів»)
Ведуча:
Неймовірно! Дуже мило, дуже приємно вас бачити на нашому балу. Ви подарували нам справжню казку.
Білосніжка:
Але й ваша маленька країна теж казкова.
Ведуча:
Не тільки маленька, але вся наша країна Україна – казка. Адже тільки в нас є такі добрі люди, щедрі, талановиті, тільки в нас дітки можуть до безкінечності співати про рідну землю гарних пісень. А які чудові віршики знають наші дітлахи! Навіть зовсім маленькі залюбки розповідають про Україну. Хочете послухати?
Білосніжка:
Авжеж, хочемо.
1. Я – козак-молодчина,
Дуже видний я мужчина.
Ось навколо озирнуся,
Й до обіду оженюся.
Буду їсти борщ, пампушки,
І вареники, й галушки.
Ну, кажіть мені, дівчата,
Хто вже вміє готувати?
2. Хоч мені лише три роки,
Козаченко я нівроку.
Підростаю на відмінно,
Стану гетьманом Вкраїни.
3. Ви на мене поглядайте
Й президента упізнайте.
Я прийду до влади швидко
Буде щастя нашим діткам!
Ведуча:
Жартували наші парубки добряче, бо ж українці, бо ж козаки. А які у нас дівчата – диво, а як вони співають гарно – замилуєшся.
(виконується пісня-танок «Рушничок»)
Білосніжка:
Неймовірно, дуже весело і гарно. Пречудове свято ви влаштували для святого Миколая. Але де ж він до цієї пори, чому не приходить?
Ведуча:
Він мандрує по дитячих садочках, роздає діткам подарунки, має і до нас завітати, та щось забарився.
(забігає дитина)
Дитина:
Ой, біда, печаль велика.
Листоноша ось покликав,
Телеграму передав:
Миколай щось написав.
(віддає телеграму ведучій)
Ведуча:
Так, подивимося, що тут. «Вибачте, любі друзі, але, на превеликий жаль, не можу приїхати до вас на свято – мене терміново викликали в лікарню до хворих діток. Дуже дякую за те, що були слухняними цілий рік, старанно вчилися, були ввічливими і добрими товаришами. Надсилаю вам своїх янголів – думаю, вони стануть гарною окрасою вашого свята». Ай-ай-ай, що ж ми будемо робити, де нам подаруночки для діток взяти?
Білосніжка:
Не сумуйте: у вас є Фея, яка неодмінно щось вигадає.
(лунає музика «Янголята», забігають кілька янголів, виконується таночок)
Фея:
Розведу вашу біду,
Миколайчика знайду.
Гарне свято наше буде,
Є ще в світі добрі люди.
(підходить до директора дитсадка/головного вихователя/представника шефської організації/благодійника свята, торкається чарівною паличкою)
Фея:
Ви тепер Миколай!
(Миколай каже вітальне слово та роздає дітям подарунки)
Ведуча:
От і закінчилося наше святечко. Весело було, подарунково, а щоб так і на наступний рік відбулося – наші діточки будуть старатися не бешкетувати, вчитися, розвиватися і знову виглядатимуть свого Миколайчика у морозяне віконце.