Свято Миколая
6 грудня замість 19 грудня
Багато українських сімей замінили образ радянського діда мороза на традиційного для нас Святого Миколая. Тож для шкіл та дитячих садочків теж стане гарною ідеєю відзначити це свято вже за новим стилем.
День святого Миколая є невід’ємною частиною української культури та історії, знати яку не лише важливо, а й цікаво. Нині традиція святкувати цей день відроджується по всій Україні, а дітлахи нетерпляче чекають подарунків на свято. У школах напередодні свята проводяться уроки, на яких дітей вчать писати святому листа, а найбільше за все у цей день шануються прояви турботи про нужденних.
З Дня святого Миколая починається цикл зимових свят в Україні, однак доволі багато людей не знають, ким був Миколай та чому його канонізували.
Легенда про Святого Миколая
За історичними переказами Миколай народився десь між 270 та 286 роками нашої ери в місті Патарі на півострові Лікія, який є територією сучасної Туреччини. Хлопчик був єдиним сином Феофана та Нони — заможних і глибоко віруючих людей. Саме тому вони з перших днів ростили Миколая в релігійній атмосфері й похрестили його одразу після народження, що в ті часи було рідкістю.
Миколай виріс і став аскетичною та щедрою людиною, яка в будь-який час могла прийти на допомогу нужденним. З часом він переселився до міста Мира, воліючи присвятити себе науці, і саме там його дядько-єпископ висвятив Миколая у священники.
Незабаром після того, як хлопець досяг повноліття, його батьки загинули. А Миколай витратив свій великий спадок на допомогу іншим людям, приносячи час від часу до будинків бідняків їжу, теплі речі, іграшки тощо.
Усі добрі справи Миколай робив таємно, але одного разу городяни вистежили його. Коли всі в місті дізнались, хто здатен на такі милосердні вчинки, вони обрали Миколая єпископом — у 325-му році він відвідав Перший Вселенський Собор у Нікеї, який звів імператор Костянтин Великий.
За життя Миколай встиг зробити чимало добрих справ. Він визволяв полонених, рятував невинних від смертної кари, неодноразово допомагав бідним на суші та в морі. Завдяки цьому навколо Чудотворця з’явилася велика кількість легенд, і з часом Миколай став одним із найважливіших християнських святих.
Але ще більше добрих справ приписують святому вже після його смерті в 342 році. Вважається, що його мощі зцілювали хворих, тому церква канонізувала Миколая, а люди стали шанувати його як заступника та покровителя.
Традиції дня Святого Миколая
Традиції дня Святого Миколая не обмежуються написанням листів та обміном подарунків. Багато сучасних новорічних і різдвяних звичаїв народилися завдяки святому Миколаю.
За однією з легенд, Миколай допоміг бідній родині, в якій було три доньки, але не було грошей на придане. Через те, що без приданого їх не могли видати заміж, батько хотів віддати доньок у дім розпусти для заробітку.
Почувши це, Миколай пробрався вночі через вікно та підкинув у їхню домівку три мішечки із золотими монетами, на які кожна з дівчат змогла придбати собі придане.
За іншою версією, через те, що вікна були міцно зачинені, Миколай закинув ці мішечки із золотом через димар.
Мішки розв’язалися, а монети потрапили у шкарпетки, які сушилися на каміні. Звідси й традиція залишати подарунки у заздалегідь залишених шкарпетках.
В Україні розвішувати шкарпетки над каміном не звикли. Тож Миколай кладе свій подарунок під подушку.
Однак на заході України традиція дещо інша. Там ставили на підвіконня черевички, в яких потім і знаходили подарунки слухняні діти.
Якщо ж малюк був вередливим та неслухняним, то він міг отримати різочку або вуглинку як символ покарання.
Також цього дня дорослі разом із малечею традиційно готують спеціальне печиво-миколайчики, яким пригощають гостей або друзів.
Такі тістечка мають форму сніжинок, бо вважається, що після Дня Святого Миколая настає справжня сніжна зима.
Та для дорослих теж були свої розваги. До прикладу, у селян на Слобожанщині було заведено збиратися разом після служби в церкві та варити пиво.
На Харківщині існував звичай святкувати триденні Миколині святки, готуючи кутю й узвар. А на Поділлі чекали полазника — людину з позитивною енергією, яка першою має зайти до хати.
День Миколи Чудотворця - прикмети, обряди
З давніх-давен вважалося, що після 19 грудня починаються сильні морози. Селяни в цей день варили пиво і ставили в церкві свічку, благаючи Чудотворця про всілякі блага і хорошому врожаї в наступному році. Господині пекли пироги, накривали святкові столи і запрошували сусідів в гості, щоб разом шанувати пам'ять Святого Миколая і відзначати свято.
- Скільки на Миколая снігу, стільки буде трави на Миколу Весняного (22 травня).
- Іній на Миколая – передвісник щедрого врожаю хліба.
- Якщо сніг випад до 19 грудня – зима очікується морозною.
- Холодний День святого Миколая віщує холодну зиму, а теплий – сонячну погоду.
- Дощ у День Миколая Чудотворця – до гарного врожаю озимини.
- Коли до Миколая замітає слід, дорозі не стояти від Миколи до Різдва.
Ви можете підтримати давню традицію, приготувати смачну вечерю, зібратися у вузькому сімейному колі або покликати родичів. Візьміть на себе роль Чудотворця і подаруйте своїй дитині:
- насолоду;
- довгоочікувану іграшку;
- одяг;
- розвиваючу гру;
- квиток на розважальний захід;
- книгу.
Головне - пам'ятати, що в День Миколи Чудотворця необхідно бути в доброму здоров'ї і гарному настрої, ні в якому разі не лаятися, а тільки радіти і дякувати святого за те, що відбувається у вашому житті.
Молитви на День святого Миколая
Святому Миколаю моляться про здоров'я дітей, допомогу в дорозі та подорожі, благополуччя, допомогу сиротам та бідним, зцілення від хвороб.
О всесвятий Миколай, угодниче препорадний Господній, теплий наш заступник, і скрізь у скорботах швидкий помічник, помізи мені, грішному й похмурому, в теперішньому житті, вмоли Господа Бога, дарувати мені залишення всіх моїх гріхів, я грішить від гріхів моїм, ділом, словом, помислом і всіма моїми почуттями, нехай завжди прославляю Отця, і Сина, і Святого Духа, і твою милостиву предстальність, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь