Бронхіальна астма у дітей (БА) – хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, що супроводжується порушенням прохідності бронхів.
Патологія вимагає постійного контролю та корекції способу життя. Пошуком причин, оцінкою симптомів та лікуванням бронхіальної астми у дітей займається пульмонолог, залучаючи при необхідності алерголога, імунолога та фахівців вузьких напрямків.
Бронхіальна астма визнана однією із найпоширеніших хронічних патологій серед дітей шкільного віку. Чисельність хворих збільшується з кожним роком, що пов'язують із погіршенням екологічної обстановки.
Астма – важка патологія, яка за відсутності лікування завжди призводить до серйозних ускладнень. Найменш небезпечними з них вважаються часті ГРВІ, хронічні риніти, синусити. На жаль, є й серйозніші наслідки. Відсутність адекватної корекції захворювання суттєво погіршує якість життя хворого, веде до порушень фізичного та розумового розвитку та навіть до небезпечних для життя станів.
Природа захворювання остаточно не з'ясована. Патологія вважається багатофакторною. Схильність визначається генетично. У дітей хвороба найчастіше розвивається на фоні алергічних реакцій.
При бронхіальній астмі порушується реакція слизової оболонки бронхіального дерева на певні умови (тригери). До таких відносять підвищену або знижену температуру та вологість повітря, вдих алергенів (пилок, шерсть, пиловий кліщ), контакт із лікарськими та хімічними речовинами, фізичні навантаження, стресові ситуації.
У результаті слизової бронхів розвивається дисфункціональне імунне запалення. Слизова оболонка набрякає і з метою захисту виробляє надмірну кількість слизу. Однак при бронхіальній астмі відбувається її згущення, розвивається часткова чи повна обструкція бронхів. Ситуація ускладнюється бронхоспазмом – скороченням гладких м'язів бронхів. У результаті просвіт бронхіального дерева значно звужується (через обструкцію слизом та спазму м'язів).
Пацієнт страждає від нападів болісного кашлю та утруднень при видиханні з легких повітря (експіраторна задишка). Обсяг кисню, що надходить в організм, різко скорочується, всі тканини починають відчувати гіпоксію (кисневе голодування), внаслідок чого порушуються будь-які біохімічні реакції.
Види бронхіальної астми у дітей
Залежно від причини захворювання виділяють такі типи бронхіальної астми у дітей:
- алергічна: напади провокуються контактом з алергенами;
- інфекційно-залежна: проявляється на тлі ГРВІ чи бактеріальних захворювань дихальних шляхів;
- змішана: виникає на фоні комбінації кількох чинників.
Окремо розглядають вид бронхіальної астми, що проявляється у дітей при фізичних чи розумових навантаженнях.
Залежно від частоти виникнення нападів та їх тяжкості астма буває легкою, середньоважкою та тяжкою.
Причини бронхіальної астми в дитячому віці
Однозначно вказати точного винуватця розвитку бронхіальної астми в дітей неможливо. Сприятливими факторами вважаються:
- обтяжена спадковість (частіше хворіють діти, у яких один із батьків має такий самий діагноз);
- алергічні захворювання у ранньому дитячому віці, у тому числі атопічний дерматит;
- ожиріння;
- куріння матері під час виношування дитини;
- часті інфекційні захворювання дихальних шляхів;
- погана екологія (проживання у великих містах, загазованих районах);
- несприятливі побутові умови (запилення приміщень, надмірне використання побутової хімії).
На даний момент сприятливим фактором є і харчова алергія. Спровокувати астму може тривале вживання продуктів, що стимулюють аллергізацію організму (шоколад, прянощі, добавки) на тлі обтяженої спадковості.
Симптоми бронхіальної астми у дітей
На початковій стадії розвитку симптоми бронхіальної астми у дітей та підлітків можуть бути змащеними та нагадувати застуду. Однак пізніше клінічна картина стає характернішою. Захворювання проявляється:
- нападоподібним малопродуктивним кашлем (наприкінці нападу відкашлюється невелика кількість слизу);
- свистячими звуками під час вдиху-видиху;
- задишкою (утруднюється переважно видих);
- відчуттям стискання грудної клітки.
У маленьких пацієнтів з БА тривалий час спостерігається кашель із хрипами. Симптом посилюється під час активних ігор, стресових ситуацій (під час плачу, переляку), у нічний час. Напади виникають невдовзі після того, як малюк укладається в ліжко.
Після кашлю виникає відчуття нестачі повітря. Дихання частішає, з'являються свистячі хрипи, рухи грудної клітки стають помітнішими, видихнути хворому важко, т.к. доводиться придушувати сильний опір із боку звужених бронхів. Після нападів дитина млява, апатична, сонлива.
Напад бронхіальної астми у дитини
Сильний напад бронхіальної астми у дітей – це потенційно небезпечний для життя дитини стан зі специфічними ознаками, що потребує негайної допомоги. Під час загострення зазначається:
- виражене утруднення дихання та його почастішання;
- помітне посилення свистячих хрипів;
- хвилювання та занепокоєння дитини;
- посиніння губ та нігтів;
- зниження ефекту від звичних засобів (інгаляторів).
У цьому випадку потрібний негайний виклик швидкої допомоги. Залежно від стану дитини лікарі нададуть допомогу на місці або госпіталізують маленького пацієнта.
Діагностика бронхіальної астми у дітей
При своєчасному виявленні захворювання та правильному підході до терапії можна звести до мінімуму кількість нападів та значно покращити якість життя хворого. А особливістю бронхіальної астми дитячого віку є можливість повного лікування. Це з тим, що дитини постійно і динамічно розвивається. Тому якщо створити такі умови, за яких бронхи почнуть нормально реагувати, і імунітет адекватно працюватиме, то дитина повністю позбавиться захворювання, якому не буде місця в дорослому житті.
Насамперед лікар-пульмонолог ретельно вивчає анамнез дитини (у тому числі сімейний), збирає скарги, вислуховує серце та легені, проводить загальну оцінку стану здоров'я. Аналізуючи отримані відомості разом із результатами додаткового обстеження, лікар ставить діагноз і підбирає оптимальне лікування.
Основний метод діагностики бронхіальної астми у дітей – тести для оцінки функції зовнішнього дихання. За їх результатами роблять висновки про рівень бронхіальної обструкції. Обстеження включає:
- пікфлоуметрія (вимір пікової швидкості під час форсованого видиху);
- спірографію (вимір обсягу легень);
- пневмотахографію (вимір швидкості виходу повітря в середині видиху).
Для виявлення факторів, що провокують, визначають алергічний статус. За аналізами крові та бронхіального слизу визначають тяжкість захворювання. Для оцінки ступеня обструкції роблять рентгенографію легень. За наявності юного пацієнта інших захворювань комплекс діагностики може бути збільшений.