Все теплим промінням зігріто.
Ура! Починається літо,
і сонце всміхається з неба –
нам більшого щастя не треба.
***
Літо – квіти, літо – вітер,
Літо – річка, сонце, ліс!
От якби ж то красне літо
Рік для нас не раз приніс!
(Н. Замрія)
***
Тепле літо йде лужком,
Постьобує батіжком.
По травичці побрело,
Сніп ромашок принесло.
(М. Пономаренко)
***
Літо тішиться: – Лечу!
Я гуляю досхочу!
Хто тут літечко чекав,
Хто без мене сумував?
В мене промені у жмені,
В мене ягоди в кишені.
В мене грядка для борщу,
Налітайте, пригощу.
(Н. Карпенко)
***
Червень дбав про нас –
Ягід нам припас.
Липень дав нам радо
Меду повен кадуб.
Серпень серед нив
Жниварів зустрів.
***
Яснооке видиво
Здалеку прийшло,
Видимо-невидимо
Квітів принесло.
Дітям стало весело
Літечко прийшло
І намет над плесами
Голубий звело.
(Б. Списаренко)
***
В небо синє
По драбинці
Сходить сонце
У хмаринці.
Сонце сяє,
Літом пахне,
За собою дощик
Тягне.
Каже дощику:
– Не злись,
Я ховаюсь,
Ти жмурись!
(О. Полянська)
***
Літо, літо золоте
Випиває роси
Та з пшениченьки плете
Україні коси.
Виглядає з-поміж віт
Вишнями в садочку,
Одяга на цілий світ
Сонячну сорочку.
(Л-А. Загрудний)
***
Ах, літо, літо, швидко проминає,
Й натішитись не можна тим теплом.
Високо сонечко стоїть і сяє…
То ж літечко здається гарним сном.
***
Червень сонечко гаряче,
Cтигле яблучко неначе,
Вийняв прямо із кишені
Й дав солодких ягід жменю.
(О. Коваленко)
***
Сонце дуже припікало,
Встигли ягоди дозріти.
Ми купались, загоряли,
Бо було чудове літо.
***
Посмалилися носи,
Загоріли щічки.
Ми щодня тепер усі
Ходимо до річки.
***
Літо жовту фарбу взяло,
моріжок розмалювало,
І з-під пензлика розквітли,
Наче сонце диво-квіти!
***
Люблю я, літечко, тебе,
За небо ніжно-голубе...
За квіти, ягоди і фрукти,
За свіжі і смачні продукти,
За ласку, за твоє тепло,
Боюсь, щоб швидко не втекло!
(Л. Виноградова)
***
Безмеж-поле, наше поле,
враз позеленіє,
де не видно жайворонка —
сама цятка мріє.
(Г. Кирпа)
***
Високо вродили вишні
Та дістати в мене вийшло
Ласувати ними буду!
Пригощу і Таню, й Люду!
Ну-мо ласувать, малята!
Буде в нас "вишневе свято"!
(Л. Виноградова)
***
Хмарка біла, волохата,
Ще й мякесенька, мов вата,
В небі високо літає,
Сонцю пісеньку співає.
Сонце слухає, радіє -
Землю радістю зігріє.
(Л. Виноградова)
***
Виходь надвір! Там сонце світить!
Мені не віриш? Ти поглянь!
Там білий день! Надворі – літо!
Пора відпусток і гулянь!
(Н. Карпенко)
***
Сіло літепло серпню на плечі,
Серпень літепло взяв на крило,
Притулився до літепла вечір,
Чап-чалап… Наше літо пішло.
(Н. Карпенко)
***
Одягнувши брилик свій,
ходить червень-чародій,
не спочине ні на мить -
ягідки нам червонить:
вишеньки-черешеньки,
і смачні сунички;
запашні шовковички
та ще й полунички...
(Н. Поклад)
***
Достигає жито,
соняшник цвіте.
Кобзарює літо,
літо золоте.
Всі пісні у нього
на веселий лад,
бо у літа того
тисячі принад.
(Н. Поклад)
***
Зліва - сонце, справа - хмарка,
а між ними - літечко,
і у ньому дуже гарна
виростає квіточка.
Ось летить до неї бджілка -
зовсім невеличка,
а внизу стрибає білка
і росте травичка...
(Н. Поклад)
***
Сонечко пече,
річечка тече,
зайчик скік та скок -
швидше в холодок!
Жабка із води:
- Таж ходи сюди! -
Зайчик вушком - трусь:
- Я води боюсь!..
(Н. Поклад)
***
Бджілка весело літає,
Квіткам вічка розтуляє.
Каже: — Квіти, годі спати,
Я прийшла медок збирати!
(А. Камінчук)
***
Спіють вишні — мов облипло
Ягідьми гілля у липні.
Липа цвіт пахучий сипле.
Найщедріше сонце в липні.
(Н. Ткаченко)