Сунички
Під маленькими ялинками
У смарагдовій траві
Літо виросло суничками –
То по одній, то по дві.
Ой, сестриченько-яличко
Ти не дряпай моє личко,
Я суничок назбираю
Жменьку мамі і собі!
(Л. Костенко)
***
Щедре літо
Літня спека, грози, грім,
Літо, ти прекрасне всім!
Скільки в тебе є скарбів:
В лісі – ягід та грибів;
У садках – смачна малина,
Аґрус, яблука, ожина.
Фрукти й зелень соковита –
Це смачні дарунки літа.
Ген тече срібляста річка...
Ой і тепла ж в ній водичка!
Можна влітку засмагати,
Можна плавати й пірнати.
(Т. Корольова)
***
Прикмети літа
Ластівки літають
Над водою низько,
Хвилі розбивають –
Значить, дощик близько.
Мов червоні квіти,
Хмари в небі синім,
Значить, завтра, діти,
Буде вітер сильний.
А як льону річка
В полі засиніла,
Знайте, що суничка
У гаю дозріла.
(М. Чепурна)
***
Літо
Літо, літо золоте
Випиває роси
Та з пшениченьки плете
Україні коси.
Виглядає з-поміж віт
Вишнями в садочку,
Одяга на цілий світ
Сонячну сорочку.
(Л.-А. Загрудний)
***
Літні стежки
Вранці справжню таємницю
Нам відкрила Оля:
— Всі стежки, як придивитись,
Мають власний колір!
До садка біжить зелена,
Біла — до хмаринки.
А до річки в'ється стрічка
Синьої стежинки!
До суничок шлях червоний,
Золотий — до сонечка...
Прокидайтесь швидше, соні,
Відчиніть віконечка!
Кольоровими стежками
Вирушаймо разом з нами!
(Ю. Ференцева)
***
Прийшло очікуване літо
Прийшло очікуване літо –
Короткі ночі, білі дні.
Зірки росою миють квіти,
Гойдають трави запашні.
Суничка визирнула з листя,
Бджола збирає в лузі мед,
У полі жито колоситься,
Шумить круг ставу очерет.
(Н. Карпенко)
***
Літо
У відчинене віконце
Зазирнуло зранку сонце
І лоскоче ніжно носик,
І маленькі ніжки босі.
Сяйвом сонця все залито,
В нас гостює справжнє літо
Кольорове та яскраве,
Запашне, смішне, цікаве!
Мама літечку радіє,
Літо всіх маляток гріє,
Щоб росли вони здорові,
Наші «сонечка» чудові!
(О. Роговенко)
***
Літо
— Липа, липа зацвіла! —
Засурмила всім бджола. —
Гей, злітайтеся, подруги,
У гайок на край села.
Там уже не видно віт,
А лише пахучий цвіт.
Наберем багато меду.
Вирушаймо ж у політ! —
Бджоли з пасіки летять,
Липі крону золотять.
І здається, що у липи
Віти струнами бринять.
(Т. Коломієць)
***
Червень
Здрастуй, червню! Здрастуй, літо!
Люба сонячна пора.
Колоситься в полі жито,
Загоряє дітвора.
Червоніють полуниці
Соковиті, запашні,
В хаті зовсім не сидиться.
Ой, які хороші дні!
(Г. Демченко)
***
Літечко
Ми можемо бігати в шортах,
гуляти у лісі і в полі,
купатися, грати на кортах,
аж поки нас осінь
запросить до школи.
(К. Мельничук)
***
Де літо живе
У павука хатинка —
Тоненька павутинка.
У коника веселого —
Між травами оселя.
У ластівки швидкої —
Під нашим підвіконням.
А тепле й ніжне літо,
Волошками повите,
Посріблене дощами, —
Живе в очах у мами.
(А. Костецький)
***
Уклоніться квіточці
Синьоокий ранок
Грає на сопілку,
Бджоленят в дорогу
Наставляє бджілка:
— Де б ви не літали,
Чи в саду, чи в лузі,
уклоніться кожній
Квіточці в окрузі.
А ще побажайте
Красного їм літа —
І багато меду
Подарують квіти.
(О. Богемський)
***
Знаєш, скільки справ у літа?
Знаєш, скільки справ у літа?
Їх усіх не полічити!
Треба нам підсмажить спини,
Ніс убрати в ластовиння,
Накупати нас у річці
Наперед на три сторіччя,
Та іще подарувати
Лісу й лугу буйні шати.
Словом, справ — не полічити!
Та найбільше треба літу,
Щоб зуміли я і ти
Набагато підрости!
(А. Костецький)
***
Спинилось літо на порозі
Спинилось літо на порозі
І дише полум'ям на все,
І грому гордого погрози
Повітря стомлене несе.
Умиється зелене літо
І засміється, як дитя, —
Весни ж і весняного цвіту
Чи я побачу вороття?
Чи весняні здійсняться мрії?
Чи літо не обманить їх?
Чи по степу їх не розвіє,
Мов пух на вербах золотих?
(П. Тичина)
***
Соняшники
Уже важка, як олово,
Роса за перелазами,
А в соняшників голови
Косинками зав'язані.
Косинками барвистими
І маминою хусткою —
Щоб горобці-пройдисвіти
Насіння не полускали.
Це соняшники граються
У піжмурки, як діти:
На вітрі колихаються,
Наосліп ловлять літо.
(В. Стус)
***
А метеликам — весело
А метеликам — весело,
а метеликам — смішно,
бо метеликам вересень
щось наспівує ніжне.
Бо метеликам сонечко
білі крильця лоскоче,
а довірливі соняхи
з ними гратися хочуть.
І метелики світяться
свічечками в блакиті,
бо маленьким не віриться,
що кінчається літо.
(А. Костецький)
***
Серед літа випав сніг
Серед літа ведмежата
Поховалися в барліг.
— Треба,— кажуть,— знову спати,
Бо на землю випав сніг.
Як почули це сороки,
То сміялись цілий день:
— От, дурненькі лежебоки,
Полюбуйтеся лишень.
Полягали тихі й кволі,
Налякалися зав’юг,
А насправді — це з тополі
Облетів останній пух.
(П. Сорока)
***
Щоб швидше ріс!
Полива під вечір мати
Огірки і кавуни;
Та й роз'яснює хлоп'яті:
— Швидше виростуть вони!
Миттю підбігає Дмитрик
До відра, синок малий
Посміхнувся мамі хитро,
просить:
— І мене полий!
І сміється неня рада:
— Ну, ставай, ставай!
Після цього дощопада
Буде в нас таки врожай!
(О. Ющенко)
***
Роса
Я шукав на листячку росу —
Срібну і прозору, наче сльози.
Заглядав у квіти і в траву,
Та, на диво, не знайшов нічого.
Я заспав. А сонце встало
Й все до крапельки зібрало.
(Н. Замрія)
***
Якби
Літо — квіти, літо — вітер,
Літо — річка, сонце, ліс!
От якби-то красне літо
Рік для нас не раз приніс!
(Н. Замрія)
***
Літо тішиться
Літо тішиться: – Лечу!
Я гуляю досхочу!
Хто тут літечко чекав,
Хто без мене сумував?
В мене промені у жмені,
В мене ягоди в кишені.
В мене грядка для борщу,
Налітайте, пригощу.
(Н. Карпенко)
***
Лічилка
В небо синє
По драбинці
Сходить сонце
У хмаринці.
Сонце сяє,
Літом пахне,
За собою дощик
Тягне.
Каже дощику:
– Не злись,
Я ховаюсь,
Ти жмурись!
(О. Полянська)
***
Коники, коники
Коники, коники
Весело сюрчать.
Літечко, сонечко
Вибігли стрічать.
Жайворон із дзвоником
Із синяви — дзелень!
Весело коникам
Шле пісні весь день.
Коники, коники,
В квітах і в траві
Літечка дзвоники
Чуємо живі.
Синіми росами
Ранок вмив лице,
Жито покосами
Хилить вітерцем.
Коники, коники
Весело сюрчать.
Літечко, сонечко
Раді зустрічать.
(В. Кравчук)
***
Літо
За крутими берегами
Пахне сіно полинами,
На ромашці бджілка спить,
З неба капає блакить.
Явори лоскоче вітер,
Розплітає вербам віти,
Літо шепче до води:
– Я прийду іще сюди.
(Л. Новикова)
***
На морі
Хвилі бавляться та б'ються,
Наче неслухи-хлоп'ята.
І стрибають, і сміються:
Вітер їм лоскоче п'яти.
Вгору, вниз і знову вгору
Підганяє дужий вітер.
Розгойдав він ціле море
Як же хвилям не радіти!
(Л. Колос)
***
Червень
– Я відкриваю двері в літо,
Де теплим сонечком зігріто
Повітря, небо, землю, води,
Де все росте і плодородить.
Й мені дістанеться роботи:
Лише встигай бур’ян полоти
І проганяти без перерви
З плодів жуків, пташок і черви.
(І. Січовик)
***
Здрастуй, липню кучерявий
Здрастуй, липню кучерявий!
Із дванадцяти братів
тільки ти м'які отави
стелеш на моїй путі;
тільки ти один зi мною
слухаєш під скрип гарби,
як вечірньою добою
перепели б'ють в забій,
як бджола летить iз поля
до пахучих щільників
i в душі ростуть поволі
ритмів золоті разки.
(М. Рильский)