Цілу зиму спали,
На тепло чекали,
А тепер прокинулись,
Зразу бігти кинулись,
Дзвінко заспівали:
– Ми струмочки весняні,
Ми струмочки голосні,
Спішимо до річеньки,
Нашої сестриченьки.
(Г. Демченко)
***
Надійшла весна прекрасна,
многоцвітна, тепла, ясна,
наче дівчина в вінку.
Зацвіли луги, діброви,
повно гомону, розмови
і пісень в чагарнику.
(І. Франко)
***
Тане сніг,
Течуть струмки,
Ожива травичка,
І до сонця гілочки
Простяга вербичка.
І м’якенькі, як пушок,
Ніжні і шовкові
Ніжно дивляться з гілок
Котики вербові.
(К. Перелісна)
***
Вийди, вийди, сонечко,
На дідове полечко,
На бабине зіллячко,
На наше подвір’ячко,
На весняні квіточки,
На маленькі діточки,
Там вони граються,
Тебе дожидаються.
***
Сніг вже скинули дахи,
Зацвірінькали птахи,
В небі сонечко сміється
І весняна пісня ллється.
Ось берізка розпустилась
І листочками вся вкрилась,
Мов на свято вже зібралась,
І з весною привіталась.
(Елена Эрато)
***
Що не днина,
По хвилині
Довша день,
Коротша ніч.
Потихеньку,
Помаленьку
Проганяєм зиму
Пріч!
(В. Берестов)
***
Навесні в гайок піду,
Першу квіточку знайду,
Біля квіточки помрію,
Разом з нею порадію,
І вона всміхнеться
До мойого серця.
(П. Король)
***
Жук літає: «Жу-жу-жу!
Всіх сьогодні розбуджу.
Прокидайтеся від сну –
Зустрічать ідем весну!»
А травиця шепче: «Шу-у!
Я рости спішу, спішу…»
Віти листям шелестять:
-Сонце раді ми вітать!
Все прокинулось давно,
Тільки дощику ждемо,
Хай умиє нам листки
І розчеше пелюстки!
(М. Демидов)
***
Дощик теплий, дощик синій
Цілий день співав в долині.
І під цей весняний спів
У долині луг зацвів.
В лузі повно квіточок
І маленьких діточок.
(М. Стельмах)
***
Уже в дітей порожевіли личка,
Уже дощем надихалась рілля.
І скрізь трава,
Травиченька,
Травичка!
І сонце сипле квіти,
як з бриля!
(Л. Костенко)
***
Я від сонця заховалась –
а воно мене знайшло!
Де дістало –
цілувало,
поки маком зацвіло,
зашарілось,
завстидалось
і – втекло!
(Н. Трохим)
***
Ластівко, ластівко,
День починай,—
Рано встає до роботи
Наш край.
Ми твої друзі —
Дорослі й малі.
В мирі нам жити
На рідній землі.
(М. Сингаївський)
***
Іде лугом гречна панна,
Усміхається,
Її слідом срібна стежка
Заквітчається –
Ой не є то гречна панна,
Але є се зоря рання,
Королівна і царівна,
Красная Весна!
(В. Пачовський)
***
Сонечко по небу
Цілий день гуляє,
Теплою рукою
Зиму прогоняє.
Котики вербові
Вічка розтуляють,
В кожушках сріблястих
Весну зустрічають!
(Н. Бугай)
***
Тільки сонечко пригріло,
Мати-й-мачуха з’явилась.
Серед чорної землі
Сяють Сонечки малі.
Золотим промінням сяють,
Нашу землю зігрівають,
Щоб прокинулась вона
І до нас прийшла весна!
(В. Паронова)
***
Ми веселі квіточки,
Сонця любі діточки,
Тягнемось до неба –
Нам блакитні треба,
Від землиці – сили,
Й щоб дощі зросили.
Будемо зростати,
Радість дарувати.
Ми тендітні квіточки,
Сонця й неба діточки,
Вісники весняні –
Проліски духмяні.
(Л. Коврига)
***
Весна зелені чубчики
Вистромлює з землі,
Гребінчиком розчісує
І змочує в дощі.
Гей, підростайте, чубчики,
Ой, чубчики, чубки,
Мої зелені чубчики,
Великі і малі.
(Н. Замрія)
***
З гілки на гілку
Стрибнула білка —
Сонні дерева
Будить від сну.
Виповз мураш
І озвалася бджілка —
Всі зустрічають
Красуню Весну.
(Л. Дяченко)
***
Розгубився джмелик-джміль:
Йде весна, але звідкіль?
Чи з-за моря?
Чи з-за гір?
Чи звідтіль, де поле й бір?
Йде весна, сміються дітки...
Тільки звідки йде? І звідки?!
(Н. Поклад)
***
Сонце по діброві
Ходить, як лисичка.
Котики вербові
Жмурять жовті личка.
Вже не хочуть спати,
Хоч і трішки сонні.
Гріють лапенята
На яснім осонні.
(А. Камінчук)
***
Небо чисте, голубе,
Світить сонце золоте,
А травичка молода,
Мов зеленая вода,
А по ній пливуть кульбаби
І весну везуть до баби.
(Х. Білоус)
***
На галявці весняній
Виросла суничка:
Біла хусточка на ній,
Зелена спідничка.
— Яка гарна в нас сестричка!
Трави шепотіли.
Засоромилась суничка
І почервоніла.
(Г. Горовий)
***
— Де ти, ластівко, літала?
Де ти зиму зимувала?
— За лісами, за морями.
Я носила телеграми,
В них весела новина:
«Повертається весна!»
(В. Марсюк)
***
Через гору та через ліс
Березень весну
до нас перевіз.
На зелену сіножать
Гайда жайворонка
стрічать
***
У лісі всміхається кожна сосна:
Нарешті відлига, нарешті весна!
Нам сонеско світить і лагідно гріє,
Ніхто крім весни так радіти не вміє,
І проліски сині дзвенять під ногами:
“Співайте, будь ласка, весняночку з нами!”
***
Квітню мій заквітчаний;
місяць-квітничок,
виший мені, квітеню,
цвітом рушничок.
Синіми барвінками,
травами і ріками
та зеленими гаями
з червоними солов'ями.
(М. Сингаївський)
***
«Про що, пташко,
Нам співаєш
Пісню голосну?»
«Я співаю всьому світу
Пісню про весну.
Про її квітки пахучі,
Про сади, гаї...
Раджу я і вам співати,
Дітоньки мої...»
(О. Олесь)
***
Сонечко веселе
Скоро припече.
Прилетить веселик
Зі своїм ключем.
Заспані дві жабки
Випливли зі дна.
Радо плещуть в лапки:
"Що, уже весна ?”
(Л. Куліш-Зіньків)
***
Білі сукенки берізки
Вбрали в сонячні мережки,
У тонкі грайливі кіски
Запашні вплели сережки.
А сороки стрекотіли,
Теж сережок захотіли.
(Т. Чорновіл)
***
Розгубились між травички
У весняні дні пригожі,
Зростом може й невеличкі,
Та на сонечко так схожі.
В нас пухнасті жовті шапки,
А звемося ми – кульбабки.
(Т. Чорновіл)