Дитяча урологія – це галузь медицини, що займається вивченням, діагностикою, лікуванням та профілактикою сечовивідної системи у дітей (осіб, що не досягли 18 років). Дитячий уролог – це вузькопрофільний лікар, який працює у тісній взаємодії з педіатром та дитячим хірургом – дуже часто хірург і уролог дитячий – основна і додаткова спеціалізації у лікаря.
Чому потрібен огляд уролога
Як правило, діти й підлітки не стежать за власним здоров’ям. Вони часто застуджуються, сідаючи на холодні поверхні, стрибаючи по калюжах тощо. Завдання батьків у даному випадку контролювати такі моменти, а в разі, коли щось упущено, важливо вчасно звернутися по допомогу до лікаря, щоб зберегти здоров’я свого чада.
Коли потрібно звертатися до дитячого уролога?
Маленькі діти часто не можуть пояснити характер болю, тому батькам треба уважно стежити за зміною стану малюка і симптомами.
Консультація дитячого уролога потрібна при наступних симптомах:
- Хворобливе сечовипускання
- Зміна кольору сечі
- Свербіж, печіння, дискомфорт в статевих органах
- Зміна інтенсивності сечовипускання
- Нетримання сечі
- Скарги на тягнучі болі внизу живота або в попереку
- Зміна форми яєчок
- Ранкові набряки
- Періодичне підвищення температури без ознак застуди
- Неспокійний переривчастий сон
- Постійна спрага
- Нудота, зниження апетиту.
Хвороби органів сечової системи у дітей носять різні причини.
Приводом для звернення до дитячого уролога бувають будь-які патології в розвитку сечовидільної та статевої систем хлопчиків і дівчаток. Це можуть бути вроджені дефекти, придбані внаслідок різних травм або пов’язані з віковими змінами. Визначити причину нездужання в кожному конкретному випадку може фахівець тільки після консультації.
Профілактичний огляд у дитячого уролога
Урологічні захворювання можуть бути як придбаними, так і вродженими, тобто сформованими ще в період внутрішньоутробного розвитку. Найчастіше їх діагностують під час пренатального скринінгу, який вагітні жінки проходять на різних термінах, або відразу після народження малюка. Але деякі патології можуть проявлятися пізніше, у віці 4-5 і навіть 12-15 років, коли починається статеве дозрівання. Тому навіть при відсутності скарг і хлопчиків, і дівчаток рекомендують приводити на профілактичні огляди до дитячого уролога.
Пройти консультацію потрібно в:
- 1 місяць;
- 3 місяці;
- 12 місяців;
- 3-4 роки;
- 7-9 років;
- 14 років.
Під час першого візиту дитячий уролог виключить основні аномалії розвитку, розповість батькам про особливості розвитку сечостатевої системи у дитини та навчить правильно проводити гігієнічні процедури.
Поширені урологічні патології у дітей
У дітей сечостатева система більш схильна до захворювань, ніж у дорослих. Причинами можуть бути як урологічні інфекції, так і загальні захворювання.
Найбільш поширеними урологічними захворюваннями у дітей є:
- цистит – запалення сечового міхура;
- уретрит – запалення сечовипускального каналу;
- пієлонефрит – запалення нирок;
- міхурово-сечовідний рефлюкс – течія сечі з сечоводу назад у нирку;
- гідронефроз – накопичення сечі в нирці;
- сечокам'яна хвороба – утворення конкрементів у сечовому міхурі або нирці;
- енурез – мимовільне сечовипускання вдень або вночі;
- варикоцеле – варикозне розширення вен яєчка і сім'яного канатика;
- гідроцеле – водянка яєчка;
- синехії – зрощення малих статевих губ;
- крипторхізм – неопущення яєчка у мошонку;
- гіпоспадія та епіспадія – вроджене зміщення зовнішнього отвору уретри;
- фімоз – звуження крайньої плоті;
- пахові грижі.
Діагностика урологічних захворювань у дітей
Для діагностики урологічних захворювань у дитини застосовують лабораторну та інструментальну діагностику. Вид та обсяг досліджень дитячий лікар-уролог визначає після проведення огляду, а також вивчення присутніх симптомів і історії хвороби.
Фахівець може призначити:
- загальний аналіз сечі;
- бактеріологічний посів сечі;
- аналіз сечі на мікроальбуміна т інші показники;
- урофлометрію – вимірювання швидкості сечовипускання;
- УЗД органів малого таза і мошонки у хлопчиків;
- рентген із застосуванням контрастної речовини;
- комп'ютерну томографію;
- магнітно-резонансну томографію;
- цистоскопію – ендоскопічне дослідження сечоводу і сечового міхура;
- пункційну біопсію – забір зразка клітин новоутворення з подальшим проведенням гістологічного аналізу.
У більшості випадків для постановки діагнозу достатньо лабораторних аналізів і УЗД. Ці дослідження дозволяють діагностувати більшість запальних та інфекційних захворювань, а також структурні зміни. Інші обстеження є додатковими, і призначаються при підозрі більш серйозних патологій або необхідності уточнити діагноз.
Лікування урологічних захворювань у дітей
У дитячій урології застосовують:
- консервативні методи лікування;
- фізіотерапевтичні процедури;
- хірургічні операції.
При призначенні терапії дитячі урологи керуються державними та міжнародними протоколами. Це дозволяє підібрати найбільш ефективне та дбайливе лікування.
Більшість запальних та інфекційних захворювань лікуються консервативно. Дітям призначають антибактеріальні, протизапальні та інші препарати, щоб усунути симптоми і причини захворювання. У деяких випадках також застосовують фізіотерапевтичні процедури: плазмоферез, УВЧ-терапію та інші.
При вроджених захворюваннях, а також фімозі, варикоцеле та інших хірургічних патологіях застосовують оперативне лікування. Операції проводять переважно малоінвазійними методами, що дозволяє мінімізувати пошкодження здорових тканин і скоротити термін госпіталізації та реабілітації.