Ішов зайчик крізь лісок,
Ніс торбину писанок.
Вийшов зайчик на горбок,
Зачепився за пеньок.
Покотились на всі боки
Зайчик, торба, писанки.
Налякався зайчик: “Ах!”
Заховався у кущах.
Вийшли діти у лісок,
Назбирали писанок.
Залишили в лісі сміх,
Щоб радіти зайчик міг.
(Н. Мудрик-Мриц)
***
Пpивіт, гoробчику! Ти знaєш –
Xристос вoскрес?!
Ця звiстка pайдужно лунaє
Aж дo нeбес!
Пpивіт, кульбaбко! Знaєш ти –
Cмерть пeреміг Iсус?!
Нeмає влaди в тeмноти,
Я Бoгові мoлюсь!
O coнечку, пpивіт, пpивіт!
Зi мнoю пoрадій!
Любoв’ю викупив нaш cвіт
Гoсподь, Cпаситель мiй!
Cпівають нeбо i зeмля,
Лунa xвала нaд cвітом,
Бo кoжне сeрце пpомовля:
Вoскрес нaш Викупитeль!
(З. Живка)
***
Гарна писанка у мене,
мабуть, кращої й нема.
Мама тільки помагала,
малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти,
вісім хрестиків малих
і дрібнесенько ялинку,
й поясочок поміж них
Хоч не зразу змалювала
(зіпсувала п’ять яєць),
та як шосте закінчила,
тато мовив: „Молодець!”
Я ту писанку для себе,
для зразочка залишу,
а для мами і для тата
дві ще кращих напишу.
(К. Перелісна)
***
Спекла мама на Великдень
біленькі паски,
а я куплю собі краски,
спишу писанки.
Розпишу я на писанках
квітки, ялички,
розмалюю, роздарую
межи сестрички.
А братові маленькому
дам писанки дві,
щоби ними карбулявся*
в шовковій траві.
(М. Підгірянка)
***
Що за дивнії яєчка
наша курочка знесла!
Намальоване гніздечко,
ще й пташиночка мала,
навкруги – барвисті квіти,
жовті, сині гілочки…
Чи здогадуєтесь, діти,
що це? Певно – писанки!
Їх не курочка знесла,
їх матуся принесла,
ми гуртом розмалювали
для святкового стола:
сяють наші писанки,
як весняні квіточки!
(Л. Полтава)
***
Верба красна розцвітає,
Про Великдень сповіщає
І Спасителю під ноги
Стеле гілочки розлогі.
Світла Вербниця настала,
Радість нам подарувала,
Край доріг і біля річки
Вкрились котиком вербички.
Галузочки посвятили,
Діток розуму навчили,
Щоб здоровими зростали,
Україну шанували!
(О. Роговенко)
***
Нaйсвітліший цeй дeнь у життi,
Нaповняється сeрце cнагою.
Тoй, Xто вaжко вмиpав нa xресті,
Вжe вoскрес і cьогодні зi мнoю.
Ллютьcя пpомeні cонця з нeбес,
O Iсус, я pадію дитиннo:
Ти вoістину нинi вoскрес,
Щoб нe вмeрла мoя Укpаїно!
***
Пише писанки бабуня,
пише мама, пишу я.
А чия найкраща буде?
Я гадаю, що моя.
І бабуня так говорить,
так і мама каже так теж.
- Правда, таточку? – питаю.
Він відказує: - Авжеж.
Навіть котик щось муркоче,
видряпавшись на вікно.
Певно, він сказати хоче,
що заслуга тут його,
бо на писанку барвисту
лапку мокру він поклав
і доріжку свіжу й чисту
необачно попсував.
(І. Савицька)
***
Дивне диво, диво з див:
Хтось яєчко загубив
І не в місті, не в селі,
А під лісом у траві,
І не біле — кольорове.
Звірі й птиці із діброви —
Жаби, миші, круки й сови,
Білка, вовк, ведмідь і лис —
Всі посходились під ліс.
«Що воно таке?» — питають,
Вгадують і не вгадають.
Кажуть: «Щоб це не було,
Передаймо у село
Подаруночок на свята
Чемним хлопцям і дівчатам!»
Зайчик кошика узяв,
Писанку туди поклав
І утішно попід ліс
Дітям писанку поніс.
(Р. Завадович)
***
В небі, в зоряній безодні
Тонуть дзвони великодні,
Тонуть, тонуть, ніби сон,
В’ються, дзвонять тон-у-тон;
З ними дума в небо лине,
З ними никне, з ними гине
тьма заслон.
Гаснуть зорі, знову світло.
Все радіє, все розквітло.
Зникла сила перепон,
Вся земля — святий амвон!
Сяйвом душі всі облиті
І немає їм на світі заборон.
(Г. Чупринка)
***
Мамо, мамо, що весна
Принесла нам голосна?
Мама каже: — Донечко,
Принесла нам сонечко.
І тепер уже ніхто
Не вдягається в пальто.
Принесла нам квіти
І тепленький вітер.
І весна садочки
Одягла в листочки.
Принесла нам в хату
Великоднє свято.
(В. Ворксло)
***
Нині свята Великодні
І співає гучно дзвін,
А у кошичку духм’яні
Пасочки, ковбаска, хрін.
Масло, писанки чудові,
Шинка, хлібчик і сирок,
Сіль і свічечки воскові –
Все кладу під рушничок.
(В. Стасів)
***
Свято Пасхи недалечко,
Люди звичай бережуть, –
Розмальовують яєчка,
Пишні пасочки печуть.
Святкування йде віками, –
Це такі чудові дні:
В гості йти, під рушниками
Страви нести запашні.Доброзичливо, з любов’ю
Мати щирі почуття,
Людям зичити здоров’я
І щасливого життя.Святість – це чарівне слово,
Тільки треба так зуміть,
Щоб життя своє святково
У труді й добрі прожить.
(Н. Б. Куфко)
***
Весняне сонечко з небес —
О, незабутній нині час:
Христос воскрес! Христос Воскрес!
Це Той, хто любить нас,
Дарує нам життя нове,
Достойне похвали,
У серці нашому живе,
Щоб вічно ми жили.
Попри наруги всі і зло,
І біль нестерпний свій
У смерті вирвав Він жало,
Щоб врятувати світ.
Отож, хвала Йому і честь,
Уклін низький до ніг.
Христос воскрес! Христос воскрес!
Для кожного, для всіх.
(С. Рачинець)
***
Великий день!
Великий день!
Ясний Великдень
На землі!
Багато радості й пісень
Приніс нам янгол
На крилі…
Веснянку діти
Хороводять –
Христос Воскрес!
Христос Воскрес!
Сьогодні й сонце
Не заходить,
А сяє й сяє із небес.
(М. Щербак)
***
Співає жайворон з небес:
– Христос воскрес! Христос воскрес!
У небо дзвін гуде з села:
– Христос воскрес! Йому хвала!
В проміннях сонячна блакить:
Христос воскрес! Його хваліть!
Дзюрчить струмок – весняний дзвін:
– Воскрес Христос – Господній Син!
Радіють діти у вінках:
– Христос воскрес на небесах! І вся земля, мов той вінок,
з чудесних трав, дітей, квіток…
І в серці радість через край:
воскресли поле, річка, гай,
і лине пісня до небес:
– Христос воскрес! Христос воскрес!
(К. Перелісна)
***
Христос Воскрес! Радійте, діти,
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий хрест вінок.
Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.
На вас погляне Божа Мати,
Радіючи, з святих небес…
Збирайтесь, діти, нум співати:
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
(Л. Глібов)
***
На Великдень діл і вись
Сонце злотом заливає,
На Великдень сонце грає —
Блись-блись!
На свята усім святам,
Не яєчко, на червоне
На дзвіницях усі дзвони —
Бам-бам!
І так любо для діток
Позбігатися гуртами
І на сонці крашанками —
Цок-цок!
(О. Стефанович)
***
Свято проситься у хату –
Швидше двері відчини.
За столом і мама, й тато,
Їхні дочки та сини.
Ще й прибігли онучата
До бабусі й дідуся.
Святом повниться вся хата,
За столом родина вся.
Крашанки, свячена паска
Вже чекають на столі.
Тут і шинка, і ковбаска,
Хрін і масло, і драглі.
Крашанки – то справжнє диво,
Найдивніше із чудес.
Усміхаються щасливо
Й кажуть всі: «Христос Воскрес!»
(Т. Фролова)
***
Вже свято недалечко,
До церкви йде сім’я.
Мальоване яєчко,
Як сонечко, сія.
На рушникові паска,
Мов церковка мала.
В серцях – любов і ласка,
Ані краплини зла.
І дзвони великодні
Лунають до небес.
Радіймо всі сьогодні –
Христос Воскрес!
(В. Верховень)
***
Радісний надходить день,
Дзвонять дзвони: дзень-дзелень.
Понад міста, понад села
Лине вісточка весела.
Ясне сонце над селом,
Наче писанка, зійшло —
Вибігайте з хати, діти!
Як сьогодні не радіти?
Вийдем - вийдем на горбок,
Заспіваєм гагілок,
Що весна вже воскресла,
Нам Великдень принесла.
(Р. Завадович)
***
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Віск черпає пищиком із блюдця,
Очі мами лагідно сміються.
Очі мами світяться у ласці:
Квітоньки на писанці зірчасті,
А на другій — півники та бджоли,
Ми таких не бачили ніколи.
А на третій писанці — зірниці,
Ще й під ними золоті жар-птиці.
На четвертій — олені та сарни,
А на п'ятій — рушничок прегарний.
Ввечері матуся нас чарує,
Писанки на виставку малює.
Дивиться і тішиться матуся:
Я у неї малювати вчуся.
(С. Жупанин)
***
Стали діти у кільце.
В кожного в руках яйце.
Марті випало на славу
Розпочати цю забаву,
Дуже милу, престару
Великодню гру.
Ходить дівчина кільцем
І постукує яйцем...
Що не стукне — трісь і трісь,
Яйця тріскають чиїсь...
Мартине - ціле, тверде,—
Марта рада далі йде...
Стук-стук-стук…
І раптом - хрусь!
Гру продовжує Петрусь.
Стукнув всього
Разів три
І так само вийшов з гри.
За Петром пішов Максим,
Декілька дівчат за ним…
В Олі писанка ціла,
Оля в грі перемогла!
А тепер, відомо всім,
Всі за стіл до Олі в дім
Їсти яйця, все, що є…
Просить цей, що виграє.
(М. Хоросницька)
***
Ой малює Одарочка
Писанки червоні,
І біжать до неї взори:
Півні, зорі, коні.
Кожне просить на писанці
Його написати,
Кожне хоче звеличати
Господнєє Свято.
Кожне каже: — На писанці
Я вже не віднині!
Мене здавна так писали
Та ще в Україні!
Подумала Одарочка,
Сіла за роботу.
Вже всі взори на писанці
В Велику Суботу!
(Л. Храплива)
***
Христос воскрес, моя дитино!
Христос воскрес, Христос воскрес!
Впадімо вдячно на коліна
І помолімось до небес.
Давай же, донечко, молитись,
Дивись на хмарки до небес,
Бог милосердний любить діток...
Христос воскрес! Христос воскрес!
(К. Перелісна)
***
Вперше я почув одну історію.
Розказав мені її дідусь…
Як щодня, бува, нерідко стомлений
По землі колись ходив Ісус.
Він ходив, проймавсь людськими болями,
Говорив про вічне і святе,
Щоб жили, як діти, в мирі з Богом ми
І Йому молилися за те.
А вони, невдячні, нерозкаяні,
За гріхи щоденні у житті,
Мабуть, таки мали душу Каїна —
Розп’яли Ісуса на хресті.
Тільки Він живий у Царстві Божому,
Бо любов — розп’ясти не дано.
Дивиться у душу знову кожному,
Засіває доброти зерно.
О, як вдячний за таку історію,
Що почув із дідусевих уст…
Я її тепер для всіх повторюю,
Щоб жили з любов’ю, як Ісус.
(С. Рачинець)
***
Під зорями весна ще буде спати,
Ще місто мла вкриватиме густа,
А ми до церкви підем привітати
Воскреслого Христа.
А в церкві так велично, світло буде,
Заграють дзвони із церковних веж,
І разом з ними заспівають люди:
Христос воскрес!