Як часто ми замислюємося про те, що мало часу проводимо з дітьми, приділяємо їм недостатньо уваги, хочемо більше з ними розмовляти і займатися ...
І при цьому не набагато рідше буває, що ми проводимо час з дитиною, але самі цей час не рахуємо. Маємо на увазі коли ви йдете по дорозі. Кожен день в сад / школу і назад додому. На прогулянці, по дорозі в гості, по шляху в кіно або театр, в поїздках і просто, коли треба кудись у справах. Адже по дорозі можна зайняти дитину чимось корисним і цікавим.
Встати вранці на 10 хвилин раніше, щоб дійти до садка повільним кроком, розглядаючи все навколо, і більш того, робити це з дня на день - це дійсно маленький подвиг. Та ще й прокинутися треба бадьорим і бути повним сил до моменту виходу з будинку, на якийсь час засунути подалі всі робочі і повсякденні справи ... Так, потрібно звикнути, увійти в ритм і розвинути самодисципліну. Але якщо ви зможете, то кожен день будете починати з відчуттям, що щось корисне і цікаве відбулося в голові у вашої дитини, і не будете щовечора себе картати за те, що знову нічим їй в житті не допомогли. Не витративши на це ніякого додаткового часу, крім 10 хвилин, на які ви збільшите вашу прогулянку.
Отже, кілька прикладів того, чим можна зайнятися на вулиці з дитиною по дорозі куди завгодно.
Математика
Для самих маленьких (від 3,5 років):
- Рахуємо все навколо. Машини, дерева, магазини, голубів, поверхи в будинках.
- Порівнюємо. У першому будинку три поверхи, в другому - п'ять, перший будинок менший. У першій зграї сім голубів, в другій - чотири, перша зграя більша.
- Робимо прості арифметичні дії. На одній стороні вулиці три ліхтарі, на другий - ще три, скільки буде разом? Сиділо шість горобців, два відлетіло, скільки залишилося?
У книжках і зошитах написані точно такі ж завдання, тільки дитина цього не бачить наживо, а значить, для неї це набагато більш абстрактно, вона не відчуває практичної цінності вміння все навколишнє підрахувати.
Для дітей старшого віку (6-7 років):
- Читаємо великі числа. Номери будинків і машин, ціни в магазині, номери телефонів.
- Складаємо багато чисел відразу в умі. Номер машини, наприклад, 245. Складемо всі цифри, 2 + 4 + 5. А потім 24 + 5. А потім 2 + 45. Звикнувши до такого, можна перейти до складання номерів телефонів. Наприклад, 33-44-55 можна спочатку прочитати, а потім скласти 33 + 44, 44 + 55.
- Рахуємо вартість. Якщо дитина розуміє, що і чому батьки не хочуть їй купувати (наприклад, льодяники або жуйку), а що готові (пиріжок, шоколадку, морозиво), можна запропонувати їй гру. Наприклад, ви даєте дитині на тиждень на солодке сто гривень. Якщо вона зможе укластися в цю суму, дитина може набрати на неї все, що захоче (крім принципово заборонених батьками продуктів). Якщо не зможе, то з усього, що вибере, батьки куплять тільки щось одне. Якщо дитина буде намагатися змусити дорослих порахувати за неї, значить, гра не вдалася і йдемо з магазину без покупок.
Увага! Це досить складне завдання, і мотивація для дитини висока. Будь ласка, практикуйте таке тільки тоді, коли ви знаєте, що дитина здатна легко відрізнити двозначні числа від тризначних, швидко скласти двозначні числа в умі і добре розуміє порівняння двозначних і тризначних чисел, інакше замість мотивації і навчання вийде рівно протилежне: закріпиться відчуття, що математика - це складно і неприємно.
Якщо все проходить добре, у дитини складається не тільки позитивне ставлення до математики, як до чогось зручного і корисного, а й розуміння, які продукти скільки коштують, і навик розподілу доступних їй засобів.
Ще один хороший приклад - свята на зразок Нового року, коли треба купити відразу багато подарунків. Запропонуйте дитині самій вибрати подарунки родичам на певну загальну суму. Звичайно, в такій ситуації потрібно ненав'язливо підказувати, тому що найчастіше дитина хоче вибрати людям, яких прагне порадувати, але щось, що вона хоче сама, а не те, що захотів би одержувач, і навряд чи вашу бабусю обрадує м'яка іграшка або набір лего.
Українська мова
Не секрет, що на паркані пишуть всяке. І вивіски часто бувають безграмотні. Але дитина в будь-якому випадку буде все це бачити, і краще, якщо ви зможете їй м'яко пояснити що, звідки і чому.
Тим більше, що на вулицях повно написів без помилок і без нецензурних виразів. Нічого не заважає використовувати їх, щоб в дорозі зайняти дитину українською мовою.
Для наймолодших. Шукаємо літери. Має сенс заздалегідь подивитися список найбільш часто зустрічаючих букв, щоб не зазнати фіаско, намагаючись з дитиною знайти, наприклад, букву «ф». Якщо щоранку по дорозі в сад шукати нову букву, через місяць дитина буде набагато краще пам'ятати алфавіт.
Коли з буквами проблем не буде, можна переходити до читання складів. Наприклад, всі склади, що починаються на «п». Не намагайтеся змусити дитину дивитися, куди вам треба, зробіть з цього гру: давайте трохи часу, і, якщо не допомогло, «знаходьте» потрібний склад самі і показуйте дитині, де ви його побачили. Навіть якщо буде потрібно багато часу, щоб дитина почала помічати поєднання букв в словах, в кінці кінців вона до цього звикне і почне повторювати за вами.
Для дітей старшого віку (3-5 років).
Читаємо назви вулиць і вивіски. Читаємо заголовки оголошень і написи на тролейбусах. Будьте терплячі, поправляйте без роздратування, пропонуйте зробити це ще раз. Як вже багато разів було сказано, відзначайте прогрес, хваліть предметно: «Мені здається, тепер ти читаєш швидше» або «Мені здається, ще тиждень тому ти робив у цих словах більше помилок». Тоді дитина буде відчувати, що недаремно витрачає час, намагаючись зібрати з незрозумілих закорючок слова.
Для старших дошкільнят (6-7).
Читаємо повністю оголошення і вивіски. Обговорюємо прочитане - це важливо для розширення словникового запасу, для запам'ятовування нових прочитаних слів.
Здорово, якщо у вас є паперова карта міста, де дитина зможе вдома самостійно відшукати адреси, які бачила на будинках по дорозі. До цього ж відноситься читання пунктів слідування на громадському транспорті - потім дитина на мапі зможе подивитися, звідки і куди йшов тролейбус.
Якщо у дитини є критичне ставлення до реклами, можна в таких місцях, як торгові центри, кінотеатри і банки вирішувати брати флаєри. Звичайно, при цьому треба стежити, щоб дитина випадково не вибрала опис кривавого трилера або комедії з рейтингом 18+. Пам'ятайте, що діти дуже чутливо ставляться до заборон, і замість «Поклади негайно на місце» краще використовувати: «Дивись, тут написано про фільм про собаку, мені здається, тобі це буде цікаво». Але, звичайно, це працює, коли ви дійсно знаєте, чим цікавиться ваша дитина.
У магазинах можна запропонувати вибрати щось, спираючись на склад. Наприклад: «Тато любить вареники з сиром. Знайди їх, будь ласка, поки я вибираю овочі для салату». Або: «У наших гостей алергія на горіхи, знайди, будь ласка, торт, в якому їх немає». Звичайно, треба перевіряти, чи правильно вибрала дитина - найчастіше діти, окрилені бажанням допомогти, в таких ситуаціях хапають першу-ліпшу. Важливо не збити порив, але при цьому акуратно пояснити, що пельмені - це не вареники, і допомогти дитині, наприклад, сказавши: «Давай спробуємо ще раз, я допоможу тобі, якщо ти щось не зрозумієш».
Не варто просити у дитини допомоги, коли магазин схожий на метро в годину пік, або о дев'ятій вечора, коли єдине бажання дитини - скоріше дістатися до ліжка.
Навколишній світ
І, нарешті, просто пізнання навколишнього світу. Звертайте увагу на сезонні явища: набухають бруньки, або лід на калюжах, або перший сніг. Обговорюйте, як по-різному поводяться ворони і галки. Дивіться, як рухаються машини на вулиці. З малюками можна грати в «вгадай, куди поїде машина», привчаючи дивитися на поворотники.
Розглядайте навколишній світ разом з дитиною, помічайте все незвичайне, задавайте дитині раптові запитання на кшталт: «Як ти думаєш, чому ремонтують дорогу?» або «Як ти думаєш, чи скоро повернуться качки з теплих країв?». Будьте готові, що дитина теж буде вчитися ставити питання, і її питання будуть іноді ставити вас в глухий кут. Не бійтеся гуглити - дитина не вирішить, що ви дурний, якщо вам потрібно щось дізнатися у великого і могутнього інтернету.
Вивчати навколишній світ. Намагатися зрозуміти, як він працює. Ставити запитання про все, що незрозуміло. Спостерігати тенденції і зміни. Все це допомагає розвивати логіку, встановлення причинно-наслідкових зв'язків і зберігати інтерес до процесу пізнання.
А всього лише потрібно - вставати на десять хвилин раніше вранці.