Увага батьків до малюка, вміння помічати навіть незначні зміни, знання певних норм розвитку часто допомагають вчасно помітити можливі відхилення і вже на ранньому етапі допомогти дитині. Це стосується як фізичного, так і когнітивного розвитку малюка.
У перші роки життя малюки розвиваються дуже швидко, зміни відбуваються стрімко. Легко можна спостерігати за фізичним та мовним розвитком дитини, радіти першим крокам та словам. З інтелектуальною сферою все трохи складніше. Для нас звичніше вважати, що рівень інтелектуального розвитку дитини можна оцінити не раніше 3 років. Але все ж таки є способи оцінки когнітивного розвитку у дітей раннього віку.
Види методик
У світі є різні стандартизовані методики, які використовуються для цієї мети. До них можна віднести шкали Бейлі-III, шкали раннього навчання Маллена, третю редакцію шкали інтелекту Векслера для дошкільної та початкової освіти (WPPSI-III), Кіотську шкалу психологічного розвитку та ін. Серед стандартизованих методик, що дозволяють оцінити розвиток дитини з раннього віку, перекладених українською мовою та адаптованих, можна виділити Шкали розвитку Merrill-Palmer-Revised (MPR).
Шкали розвитку MPR використовуються для діагностики дітей віком від 1 місяця до 6,5 років і дозволяють на ранньому етапі виявити затримки розвитку, так і випереджальний розвиток.
Крім когнітивної сфери, методика діагностує рівень фізичного розвитку, мовленнєву сферу, соціально-емоційну сферу, навички самообслуговування та адаптацію. Як загальний показник розвитку дитини виступає індекс розвитку.
MPR підходить для діагностики як типових дітей, так і дітей, що народилися раніше терміну, дітей з потенційною затримкою психомоторного розвитку, розумовою відсталістю, розладом аутистичного спектру. Результати діагностики можуть використовуватися різними фахівцями для побудови програм втручання, а структура методики повторної діагностики дозволяє відстежувати навіть незначні зміни.
На що орієнтуються фахівці щодо оцінки інтелектуального розвитку
У перші місяці життя для оцінки інтелектуального розвитку дитини фахівці орієнтуються насамперед на стеження поглядом та перенесення погляду. Важливо помічати, чи дитина малює свій погляд на обличчі дорослого і предметах, чи стежить поглядом при переміщенні предмета, чи переносить погляд між двома предметами. Чи добудовує дитина траєкторію руху предмета, який зник з поля зору.
Також дитині має бути властиво тягнутися і намагатися вхопитися за предмет, що її зацікавив.
Ще однією важливою пробою є реакція на звук. Зазвичай діти з перших місяців життя повертають голову у бік джерела звуку (це може бути як брязкальце, так і голос).
До 4-5 місяців дитина вже може деякий час утримувати іграшки руками, перекладати їх з руки в руку, і фахівець звертає увагу, як дитина з ними взаємодіє, чи досліджує вона властивості предметів (стукає ними, бере в рот і облизує, кидає).
Оскільки діти у цьому віці починають потроху орієнтуватися у просторі своєї кімнати, в батьків уточнюється, чи знає дитина місце розташування основних предметів.
З півроку діти починають звертати увагу на дрібніші деталі предметів та іграшок, вказують на них, дряпають. Продовжується активне дослідження предметів. Дитина може відкривати та закривати ящики, рвати папір, самостійно грати протягом 30–40 хвилин, по-різному взаємодіючи з різними іграшками.
Ближче до кінця першого року життя діти починають активно обмацувати предмети та різні поверхні пальцями, вкладати предмети у баночки, коробочки, а також можуть співвідносити предмети за величиною та вкладати менше у більше, можуть шукати предмети на прохання дорослого. Важливо, щоб дитина активно стежила за тим, що відбувається навколо — діями людей, пересуванням предметів — і використовувала вказівний жест.
Коли дитині від 1 до 3 років, фахівець дивиться на її взаємодію з різними предметами, її знання частин тіла, здатність шукати деталі на картинках. У цьому віці використовуються досить класичні завдання - наприклад, дитині пропонується побудувати вежу з кубиків, зібрати рамку-вкладиш, пірамідку, розсортувати квіти.
У книжках дитини просять знайти зображення персонажів чи предметів із певними властивостями (розмір, колір), зазначити однакові зображення.
Цікаво, що вміння дитини 2–3 років розпізнавати емоції належать до інтелектуальної сфери.
Батьки та найближчі дорослі, спостерігаючи за розвитком своїх дітей у повсякденному житті, самі загалом можуть оцінити, чи все йде правильним шляхом.
У разі, якщо у мами чи тата виникло занепокоєння щодо розвитку фізичної, мовної сфери або ігрових навичок дитини, їм потрібно обов'язково звернутися до фахівців, які зможуть достовірно оцінити рівень розвитку та за необхідності запропонувати програму допомоги.