Майбутнє наших дітей у наших руках. Ми, як дорослі та батьки увесь час прагнемо дати дітям якомога більше хорошого та корисного. А що може бути краще, ніж відпочинок в горах з дітьми: крокувати з невеликим рюкзаком гірськими стежками і милуватися неповторними пейзажами разом зі своїми татом і мамою? Або грати на зеленій галявині біля струмка з однолітками? Або відчути себе важливим і «дорослим», допомагаючи збирати дрова і розводити багаття, на якому так швидко плавляться зефірки?
Похід в гори з дітьми - це відмінний варіант сімейного відпочинку, який подарує незабутні емоції і ще більше згуртує вашу сім'ю.
Як скласти маршрут для походу з дітьми?
Якщо ви йдете в гірський похід з дітьми вперше і хвилюєтеся, керуйтеся такими принципами:
- Короткі переходи. Діти дуже добре переносять фізичні навантаження в горах, але тривалі, монотонні підйоми і спуски для них – психологічна мука. Батьки, додатково навантажені дитячими речами, теж аж ніяк не спринтери. З огляду на регулярність форс-мажорів, врешті-решт можна просто не встигнути покрити за день кілька десятків кілометрів.
- Цікаві привали. Варто вибирати саме пізнавальний, насичений трекінг, де кожен день має конкретну мету: водоспад, озеро, вершину, печеру, скельний монастир… Дітям незмірно легше йти кудись, ніж йти кілька годин поспіль. Дуже підвищують швидкість пересування призи на привалах, стройові пісні і постійна балаканина про цікаве. Дитина в поході буде безперервно слухати вас більше годин, ніж, напевно, за півроку звичайного життя (що буває дуже корисно для обох сторін).
- Спуски до цивілізації. Ідеально, якщо трек проходить через селища, містечка, місця посиленого трафіку туристів. Це істотно полегшує рюкзак – можна закуповуватися по ходу і не тягнути продукти на всі дні, а близькість цивілізації (і медиків) заспокоює нерви.
- Безпечні стежки. Все-таки скелясті вершини або карнизи над прірвою краще обходити, особливо вперше. Адже існує маса цікавих і надійних варіантів по травичці.
- Альтернативні шляхи виходу з маршруту. Будьте готові змінювати плани, скоротити або достроково закінчити трекінг, адже і діти, і погода непередбачувані. Прорахуйте шляхи відходу, просто про всяк випадок.
- Наявність проточної води обов’язково.
З якого віку можна йти в похід з дітьми?
З будь-якого. Потрібно скласти план походу з урахуванням віку дитини, а не сидіти вдома, тому що дитина не витримає той чи інший перехід.
- 1-2 однорічні – більше важать, частіше хочуть бігати і їдять все, що ви візьмете з собою, просто в менших кількостях. Мамі буде простіше нести його за спиною, ніж спереду, оскільки голова чада ускладнює огляд. Татові варто бути готовим змінити кохану на посаді, але у більш високих тат проблем з видимістю зазвичай не виникає. Діток старше 1,5 вже можна садити в фірмові туристичні рюкзаки для перенесення зі спеціальною конструкцією, (типу крісла зі стропами для кріплення), і невеликим речовим відділенням внизу. На сон доведеться або зупинятися, або укладати в слінгу.
- 2-4 рочки. Фізично складний, але дуже емоційний випадок. Малюки все розуміють, із задоволенням їздять високо над батьківськими головами, ніколи не нудьгують, намагаються самі пробігти частину шляху і радіють новому як… ну, як діти. Доведеться брати запас продовольства з урахуванням мінливих дитячих смаків, купу одягу, адже чадо точно кудись та й залізе, вимокне, забрудниться. Ідеально, якщо сходження будуть радіальними (без рюкзаків) – тоді нести доведеться лише маленький рюкзак і дитинча. Ви багато побачите і не особливо втомитеся. Зупинки будуть частими, в тому числі і на денний сон, так що вибирайте похід простіше.
- 4-6 років. Це період, коли ваш малючок стає самостійним ходаком, підкорювачем, дослідником і добувачем дров, у нього з’являється власний рюкзачок. План подорожі складається з урахуванням інтересів обох сторін, вирішуючи єдину проблему: має бути ЦІКАВО. Довгий і складний похід з дітьми цього віку краще не планувати, але йти треба, адже дошкільнята якраз намагаються пізнати великий світ і формують систему особистісних цінностей – добре б включити в неї довіру, любов до природи і почуття прекрасного.
- 7-12-літки можуть повільно пройти будь-який маршрут середньої складності (позначаються як 1, 2 або коротка 3), якщо той займе їх допитливі мізки. Залучіть більше однолітків, придумайте ігри, конкурси, прихопіть заохочувальні ласощі – і навіть двотижневий трекінг пролетить непомітно. Разом вибирайте, куди хочете відправитися: вага рюкзака малечі складе 3-9 кг, інше понесете ви, тому фізично група буде однорідною.
Підлітки в горах відрізняються від дорослих тільки меншими навігаційними навичками і незмірно більшим апетитом. Подбайте про їжу – і все буде відмінно.
Небезпеки в дитячих походах
Найнебезпечніші – ПРИВАЛИ, коли мама і тато розслабилися, адже навколо начебто спокійно. В горах є обриви, скелі, озера, отруйні рослини, гриби, тварини, комахи… Практика показує, що більшість нещасних випадків трапляється саме на бівуаках. Але попереджений – значить озброєний, просто подвойте увагу під час зупинок.
Звичайно, дітки різні, але зазвичай добре переносять походи, особливо якщо є компанія, а дорослі спокійні і впевнені. Зі старшими потренуйтесь ходити заздалегідь, практикуючи тривалі прогулянки. З молодшими – навчіться користуватися слінгами, ергорюкзаками або протестуйте рюкзак-переноску, наприклад, на пікніку в лісі.
Кліматичні фактори дуже впливають на складність подорожі. Уникайте жарких і холодних сезонів, адже раптова хуртовина чи посуха ускладнить і без того непросте похідне життя.
По можливості використовуйте трансфери, вони допоможуть покрити більшу відстань, побачити нові місця і заощадити сили.
Жодна людина років до восьми не здатна подолати більше 6-ти кілометрів гірського треку в день (якщо йде своїми двома, звичайно). Вимагати неможливого – безперспективне і шкідливе заняття, яке призведе лише до обопільного розладу почуттів і скорочення пройденого шляху. У гіршому випадку загрожує розвитком ненависті до такого роду відпочинку взагалі. Запасіться терпінням, розумінням та любов’ю, не тисніть на сина/дочку, адже вони ще далекі від КМС. Навчіть дітей ходити заново, але тепер уже по горах.
Похід з дітьми: міфи нашого часу
До півроку – не можна
Цей міф мав сенс, коли не було спеціальних ергономічних переносок, безпечних з народження – слінгів. Зараз же малюк може годинами спати «за пазухою» в теплі, затишку і з необмеженим запасом продовольства. Малюки дуже люблять такий тісний контакт, їх заколисує мірна ходьба, свіже повітря. Вони вкрай рідко вередують і плачуть. Головне – ваша впевненість і спокій.
Чим вони молодші – тим складніше
Пережиток часів марлевих підгузників і відсутності примусів. Легше дитинка – легше йти. Прикорм вже давно існує у вигляді сухих сумішей і герметичних тюбиків, воду можна закип’ятити в будь-яких умовах за допомогою хорошого газового пальника. Найскладніше, мабуть, з 3 до 5 років, коли карапуз і топати довго не може, і нести його важко. Форс-мажори з маленькими трапляються частіше, але швидко вирішуються: поїсти, поспати, покакати, дати ліки від газиків.Нездорово використовувати кенгурушку: в ній тиск припадає на пах дитинку, немає достатньої підтримки для спинки, малюки частіше вередують, погано сплять, не вийде нести їх за спиною. Вузькі і тверді (в порівнянні зі слінгами-шарфами) шлейки кенгурушки не розподіляють навантаження рівномірно по спині мами і можуть натерти плечі.
Рюкзак буде непідйомним
Вага, безперечно, збільшиться. Але якщо через це ви не йдете в похід з дітьми, краще компенсуйте різницю, використовуючи досягнення науки і техніки: матеріали Ultralight, мембрани, фліс і термоодяг замість бавовни, сублімовані пайки і тд зведуть різницю у вазі до мінімуму. Було б бажання! Альтернативою може стати залучення тварин для перевезення речей, а ви будете просто йти поруч.
Неможливо забезпечити здоровий раціон
З огляду на сучасний доступ до сухофруктів і цільних злаків, питання харчування вже не стоїть. Тільки подумайте про ту кількість ягід, свіжих фруктів і овочів, що ви спробуєте в подорожі! Легкі термоси і герметичні контейнери дозволять взяти з собою йогуртів, соків і овочів на кілька перших днів. Броколі, зелень, зів’яла морквина, стручкова квасоля мало важать і довго не псуються. У гірських регіонах місцеві часто пасуть худобу вздовж туристичних стежок і з задоволенням діляться молоком і сиром. Якщо кисломолочні продукти для вас особливо важливі, захопіть закваски і робіть йогурти на ходу. Навіть з розкладкою в 500г їжі в день на людину, суп буде щодня, і повірте – дітиська його з’їдять більше, ніж удома за той же період.
А раптом захворіє?
Малеча в горах хворіє не частіше, ніж в місті, і навіть рідше – активний відпочинок на природі ще нікому не зашкодив. Звичайно, такі шанси є. Тоді все вирішує досвід старших і безпечний маршрут.
Навіщо взагалі потрібно брати дітей в гори?
Щирий захват, що палає в рідних оченятах – вже достатня причина і нагорода. Діти так радіють новому, відкривають стільки дивного! Ви здобудете неоціненний спільний досвід, переживете те, про що тільки мріяли. Що може бути краще вечірніх посиденьок біля вогнища? Уявіть: ночівля в наметі під кристально-чистим зоряним небом, їжа в казані, добування вогню, свіжі солодкі ягоди прямо на стежці, небачені тварини і рослини, карти і компаси, справжні вершини, скелі, водоспади… Чи сподобається таке вашому чаду? Звичайно! І вам сподобається!
Похід на Говерлу
Говерла привертає підкорювачів цілий рік. А в період з середини травня до середини жовтня відкрито найактивніший туристичний сезон на Говерлу. "Льодовикового періоду" тут немає, проте іноді сніг може залишатися в горах навіть влітку.
Схили гори переважно вкриті травами та заростями кущів. Верхня межа лісу проходить на висоті близько 1400 м. Далі слідувати по маршруту вдвічі приємніше: ваш погляд будуть радувати альпійські луки, а також барвисті гірські пейзажі. Зі східного боку можна бачити водоспад заввишки до 80 м. Саме тут починає свої витоки річка Прут. Ще трохи напружитись, і ви на вершині. Тут відкривається приголомшливий краєвид. Верхівки гір вкриває сизий туман, сонце ховається десь за ними, а до хмар, здається, - можна доторкнутися рукою!
Здійснити підйом може кожна бажаюча більш-менш фізично здорова людина, за виключенням медичних протипоказань. В тому числі, похід з дітьми на Говерлу в теплу пору року, дозволений у віці від 7 років. Великою популярністю користується підйом на Говерлу за 1 день, але ми радимо вам відірватися від цивілізації хоча б на 3 дні. Тоді необхідно мати з собою відповідне спорядження та палатки.
Подивіться нові країни, спробуйте екзотичну кухню, вивчіть місцевий побут, розширте сімейний кругозір. І головне – зробіть це разом. Необмежене тісне спілкування і настільки насичена програма можливі тільки в трекінгу, жоден курорт не пропонує нічого подібного навіть за всі гроші світу. Досить лежати на дивані, змінюючи його на пісочок у відпустці! Діти не відкриють світ самі, їм потрібна ваша увага, потрібна ваша допомога…