Уявімо себе на місці дитини, якій 5–7 років. Ось вона жила певним життям: ходила в садочок, мала або не мала розпорядок дня, друзів, улюблені ігри. Більшість подій були знайомі, вона почувала себе в безпеці.
Можливо, вона вже чула про школу від старших сиблінгів, дорослих і була там разом із ними. Чи ходила на знайомство з першою вчителькою та багато розмовляє про школу з батьками, відверто цікавиться та ставить запитання: «Що це?», «Чому школа?».
Її ігри тепер переважно на шкільну тематику: дитина розсаджує іграшки, вчить їх читати, рахувати, писати. Сама активно виступає не тільки в ролі вчителя, а й учня, коли грає з іншими. Можна зрозуміти та помітити, що її активно цікавлять знання, вона хоче та любить вчитися.
І ось вона йде до першого класу. Тут перед нами, дорослими, постає запитання, як допомогти дитині уникнути кризової ситуації. Адже кожен пам’ятає з власного досвіду, що це цілий світ зі своїми правилами. В школі отримуєш не тільки класичні знання, а й вчишся того, як жити в суспільстві, дружби тощо.
Адаптація до школи
Пристосування (адаптацiя) дитини до навчального закладу вiдбувається не одразу. Це досить тривалий процес, пов’язаний зi значним напруженням усiх систем органiзму. Лише через 5 - 6 тижнiв поступово пiдвищуються та стають бiльш стiйкими показники працездатностi, у дитини спадають напруження та тривожнiсть.
Залежно вiд стану здоров’я, сiмейної ситуацiї, відвiдування чи не вiдвiдування дитячого садочка, раціональної організації занять і режиму дня адаптацiя до навчання має рiзний перебiг.
Що ж вiдбувається в органiзмi дитини в першi днi навчання?
- нестiйка працездатнiсть;
- дуже високий рiвень напруження серцево-судинної системи;
- рiзке зниження навчальної активностi;
- зниження працездатностi;
- до кiнця першої чвертi маса тiла зменшується у 60 % дiтей;
- скарги на втому, головний бiль, сонливiсть, погiршення апетиту, поганий сон;
- розгальмованiсть рухова або в’ялiсть, втома;
- розлади шлунково-кишкового тракту;
За результатами дiагностики вченими з’ясовано що у середньому на кiнець жовтня мiсяця 88% дiтей 1 класу мають високий рiвень адаптацiї, 12 % — середнiй рiвень адаптацiї.
Криза в перший місяць навчання
Дитяча психологиня Світлана Ройз прокоментувала кризову ситуацію в перший місяць навчання: "Цей тиждень в адаптації дітей та дорослих до школи може бути складним. Третій (повний) тиждень вважається кризовим. І діти та дорослі можуть відчувати сильну втому (в наших умовах знайомий стан, але зараз він може відчуватись надмірним). Навіть без нічних тривог може бути важко прокидатись, діти можуть частіше казати, що вони не хочуть до школи (в дитячому варіанті це може звучати «я ненавиджу школу», «мене все дістало»), можуть бути більш конфліктними, дратівливими, неуважними, забувати речі та домашні завдання. Сьогодні я відповідала одне й те саме на запити батьків та вчителів про прояви дітей – «це нормально, саме зараз складний етап. Діти нормальні й ми нормальні»
Напевно, нам потрібно дітям розповідати про те, що це закономірний етап зі своїми проявами. Тіло звикає до нових навантажень. Йому потрібна допомога (як мінімум, вкладатися раніше спати, окрім сидіння за партами та за гаджетами - рухатись).
Я прошу вчителів не давати, особливо цього тижня, багато домашніх завдань. Батькам - якщо це можливо, забирати учнів молодшої школи раніше, щоб вони могли погуляти, пограти. Сьогодні я знов давала суворе домашнє завдання знайомій родині: «потупити пів години - годину».
Діти можуть бути особливо вразливими – потребувати нашої допомоги та підтримки.
У них своє відчуття часу. Їм може здаватись, що так складно буде завжди. Напевно, і їм було б важливо від нас почути: «все норм, це «криза третього тижня». Ти не тупий, це не тільки в тебе. Вчитися зараз – дійсно складно. Впевнена, що ти впораєшся."
Школа не має займати 100 відсотків часу та уваги дитини. Інакше супротив саме школі буде зростати. Намагатимусь це доносити до всіх, хто має відношення до шкільних навантажень.