Щодня дитина бореться з безліччю труднощів, про які дорослі часто не знають. І навіть якщо знають, то не завжди можуть з ними впоратися. Однією з найбільш серйозних проблем сучасної дитини є поява в її житті «нового родича» (чоловіка у мами чи дружини у тата). Така ситуація зазвичай виникає внаслідок травматичних для дитини подій, таких як смерть одного з батьків або розлучення. Кожна дитина природно любить обох батьків і хоче, щоб вони були поруч. Вона сумує і дуже сильно переживає, коли з якоїсь причини позбавлена близького спілкування з кимось із них.
Як побудувати хороші стосунки дітей з вашими супутниками життя?
Взяти на себе роль «нових батьків» – завдання не з легких, тому ви повинні бути повністю віддані побудові хороших стосунків з дітьми ваших близьких. Почати варто з привчання дітей до присутності в їхньому житті нової людини, тобто до зустрічей усією сім’єю на досить нейтральній основі (наприклад, спільний вихід на вечерю, недільну прогулянку чи від’їзд на тривалі вихідні).
Утримуючись від спільного життя якомога довше, ми даємо дитині час підготуватися до такої можливості. Можливо, з часом дитина задасть питання: «Ти колись житимеш у нас?» Це момент, коли ми можемо бути впевнені, що стосунки між "новим родичем" і дитиною хороші та мають міцну основу – це дає дитині шанс на правильний емоційний розвиток, відчуття стабільності та безпеки.
Дуже важливо правильне ставлення до сімейного ладу, в який ви вступаєте. Краще шанувати пам'ять відсутніх батьків, ніж позиціонувати себе як конкурента. Це полегшує встановлення хороших стосунків. Наприклад, якщо у дитини помер батько, варто запропонувати разом переглянути сімейний альбом, де дитина зможе розповісти про свої спогади, радісно проведені моменти та важливі події. Ставлення дорослого, яке виключає пам'ять про померлого батька, може бути дуже деструктивним для дитини і неодмінно ускладнить побудову добрих стосунків у родині. Пам'ятаймо, що ми ніколи не замінимо дитині повною мірою маму чи тата, та й не маємо на це права.
Якщо після розлучення вдома з'являється «новий батько», він може стати посередником — особою, яка сприяє контактам дитини з матір'ю чи батьком, завойовуючи таким чином довіру та повагу дитини. Такий підхід може захистити дітей від внутрішнього конфлікту, викликаного необхідністю вибирати між батьками, або від страху втратити контакт з тим із батьків, який живе в іншому місці.
З точки зору благополуччя дитини неприйнятним є таке ставлення дорослих, коли мама та її новий партнер утворюють коаліцію проти батька, який пішов. У такій ситуації дитина найчастіше відчуває себе покинутою і нікому непотрібною. Вона починає звинувачувати себе і бачити себе причиною конфлікту між батьками. Це найкоротший шлях до конфлікту за участю всієї родини.
Важливо, щоб дорослі на кожному етапі сепарації дбали про свої стосунки з дітьми – вони були ніжними та поводилися з великою чуйністю, поміркованістю та співпереживанням.
Які труднощі у побудові стосунків можуть виникнути в залежності від статі та віку дитини?
Стать і вік дитини, а також те, чи є «новий родич» жінкою чи чоловіком, можуть мати значення для побудови добрих стосунків.
Якщо мати залишає дім, у якому росте дівчинка, дочка починає перебирати (відповідно до свого віку) частину так званих жіночих обов'язків. Дівчинка намагається піклуватися про свого батька, а часто також про братів і сестер, якщо вони є. Вона починає відігравати важливу роль. У такій ситуації важче переконати дівчинку, що вона знову може бути дитиною, адже її нинішні обов'язки візьме на себе «новоспечена мама». Подібна проблема може виникнути в сім'ї, де йде батько. Якщо є син-підліток, він більш-менш свідомо бере на себе роль чоловіка. Він намагається бути партнером і опорою для матері. При появі «нового тата» хлопчик може відчути, що у нього забирають щось важливе.
В обох наведених вище прикладах діти можуть відчувати приниження, відчувати себе зрадженими та відштовхнутими.
Хороший контакт із «новим батьком» залежить від підлітків, які не лише мають більше спогадів, пов’язаних із померлим батьком, але й довше виконують роль піклувальників та господарів удома. Вони чудово пам'ятають різні сімейні ситуації і чутливі до питань поваги, вірності та свободи.
Зводні та/або «зведені» брати та сестри
Для дитини, чия сімейна обстановка змінюється, стосунки з новими братами та сестрами такі ж важливі, як і стосунки з «новим батьком». І тут теж найважливіше завдання – це батьки – біологічні та нові. Саме дорослі створюють дім для своїх дітей і варто докласти максимум зусиль, щоб ніхто з дітей не почувався відкинутим. Усьому допоможе відповідний час, присвячений спільним розмовам, поїздкам або сімейним святам. Це допоможе їм знайти свій шлях у новій реальності та побудувати міцні зв’язки між дітьми. Створення нової сім'ї з дітьми з різних стосунків - це велике випробування для дорослих. Можливо, це буде важко, але при правильному підході обох сторін з часом все стане на свої місця.
Поради для «нових родичів»:
- Входячи в сім'ю з дітьми, будьте ніжні,
- Утримайтеся від висловлювання думок про померлого чи відсутнього батька
- Будуйте добрі стосунки з дитиною,
- Підтримувати освітню діяльність про біологічного батька,
- Виявляти інтерес і підтримку дитини в новій ситуації,
- Бути відповідальним.
- Дбайте про хороші контакти всіх дітей, які створюють нову сім'ю,
- Переконайтеся, що у вас є час разом для всіх.