Як підтримати дитину в організації свого навчального часу самостійно? Як виховати у нього почуття відповідальності за власну роботу? Як допомогти, але не перестаратись?
Через необхідність закриття шкіл дистанційне навчання довелося запроваджувати на всіх етапах навчання – від дитсадка до загальноосвітніх шкіл та університетів. Однак само собою зрозуміло, що те, як виглядає онлайн-навчання, тісно залежить від віку учня. Коли дитина достатньо доросла, щоб діяти самостійно? Як розумно і відповідально допомогти? Розглядаємо кілька важливих аспектів разом з STEAM Space - експертами іграшок для навчання та освоєння STEAM-навичок, корисних в реальному житті.
Навчання дітей - зміни спочатку в голові
До нинішних реалій, на жаль, не був готовий ніхто, тому комусь дистанційне навчання це виклик і для вчителів, для учнів і для батьків також. Тому варто розставити пріоритети. Найважливіше зараз не оцінювання, не впровадження нового змісту з основного навчального плану. Діти найбільше потребують спілкування з однолітками, вчителями, входження в новий ритм, потрапляючи в складну ситуацію. Якщо завдання не виконати, якщо зробити щось не так – нічого страшного. Учитель просто знатиме, що це складна тема і що її потрібно переглянути.
Варто, особливо якщо ми батьки старших дітей, усвідомлювати, що школа – це перш за все справа дитини та вчителів, як і робота – це справа батьків. У кожного повинні бути свої завдання і роль. З боку батьків необхідно допомогти дитині в технічних питаннях – у встановленні та налаштуванні додатків, завантаженні документів, налаштуванні облікового запису чи користуванні електронним журналом. Решта має бути відповідальністю дитини, але тільки якщо так завжди було, що дитина сама справлялася з домашніми завданнями і навчанням. Ми не чекаємо самостійності, дорослого підходу та самодисципліни, якщо їх у нашої дитини досі не було. Я знаю, що вони нам зараз дуже потрібні. Але якщо батьки завжди пам’ятали про домашні завдання, контрольні тощо, перевіряли, ставили запитання, допомагали вивчити кожну тему, то в такий важкий час не варто чекати змін від дитини. Вимога самостійної роботи тільки розчарує як дитину, так і батьків.
Учні 1-3 кл
Учні 1-3 класів потребують значної підтримки у навчанні. Вони рідко приймають самостійні рішення. Коли я був на заміні в 1-3 класах, мене завжди вражала кількість запитань: чи можу я писати ручкою? Можна тепер різати? Чи це правильно?
У такій ситуації варто переглянути на початку дня матеріали, надіслані викладачем. Якщо в них є посилання на фільми чи ігри, давайте підготуємо їх на комп’ютері та домовимося з дитиною прочитати їх під час нашої найінтенсивнішої роботи. Решту вправ дитина виконуватиме під нашим наглядом, наприклад, сидячи біля столу, запитуючи у хвилини сумнівів, просити прочитати чи пояснити інструкцію. Завдяки цьому ми зможемо зосередити його увагу на роботі, коли вона буде відволікатися. Пам’ятайте, що учні у віці 7-10 років можуть інтенсивно зосереджувати свою увагу протягом 15-20 хвилин. Потім їм потрібна перерва, можливо, зміна діяльності. Давайте також домовимось, коли ми зможемо разом виконувати складніші завдання.
Учні 4-7 класів
Якщо уроки проходять онлайн, то давайте підготуємо додаток і протестуємо його перед початком роботи. Якщо дитині дають завдання для самостійної роботи, завантажуємо всі необхідні файли, документи та відео. Допоможемо дитині скласти план дій, послідовність виконання завдань. Варто переплітати форми роботи – після читання підручника та виконання вправ – фільм, після розв’язування завдань – окремі вправи на аудіювання. У вільний час нехай дитина з дитиною шукає цікаві відео на YouTube або відомих освітніх сайтах, які доповнять традиційну лекцію вчителя. Давайте спробуємо достукатися до дитини через її улюблені канали спілкування – іноді важливі питання дітям може донести навчальний фільм або відомий ютубер. Однак варто витратити деякий час на оцінку достовірності та якості джерел, якими користується дитина. Якщо ви працюєте з дому, визначте з дитиною час для запитань, з'ясування сумнівів, труднощів. Скажімо, якщо і коли ми доступні, і коли нас не можна турбувати. Це може бути простий візуальний сигнал – червона картка біля комп’ютера означатиме, що ми зараз не можемо розмовляти, зелена – можете допомогти. Якщо ми працюємо поза домом, всю частину підготовки до завдання, на жаль, потрібно зробити раніше або після роботи. У такій ситуації може вийти так, що дитина буде виконувати завдання на день пізніше.
Учні старших класів
Учні старших класів повинні самостійно планувати своє навчання і нести за нього відповідальність. Але якщо досі ми – батьки – були сторожами, контролерами, мотиваторами, то, на жаль, маємо ними залишатися і підтримувати нашу молодь. Зараз не час для змін, хоча вони нам дуже потрібні. За таких умов зміни відбуваються вкрай рідко. Навіть якщо вчителі не організовують онлайн-уроки, можна спробувати об’єднати учнів у невеликі групи, наприклад, за допомогою якогось месенджера. Можливо, вони зможуть працювати разом. Якщо ні, то користь, безумовно, полягатиме у відновленні стосунків, знятті стресу, покращенні настрою – це теж дуже цінно в період замкнутості вдома.
Концентрація - це так важко і так необхідно!
Самостійна робота як дитини, так і батьків вимагає зосередженості. Уміння концентрувати увагу залежить від кількох факторів - віку дитини, навичок, темпераменту. Незалежно від того, чи є завдання досить складним, надто легке не буде викликом, а надто складне буде знеохочено. Від віри дитини в можливість його здійснення. Пам’ятайте, що зараз не час для додаткових викликів і змін (навколо нас і так багато змін).
З точки зору концентрації, однак, можна "мінімізувати втрати". Щоб допомогти зосередити увагу:
- Давайте разом з дитиною подбаємо про порядок на столі чи на робочому місці.
- Залишимо на ньому лише необхідні матеріали та інструменти.
- Якщо можливо, нехай молодша дитина працює в межах видимості.
- Давайте слідкувати за часом. Ставте перед дитиною невеликі завдання і заохочуйте її терпіти, працюючи до кінця цього часу.
- Якщо ваша дитина працює за комп’ютером, заблокуйте будь-які спливаючі сповіщення, які відволікають увагу, обмежте доступ до ігор, соціальних мереж і месенджерів, крім тих, які ми використовуємо для навчання.
- Давайте обмежимо мультимедіа. Якщо це важко, давайте скористаємося програмами батьківського контролю.
Мотивація
Внутрішня мотивація - це те, що спонукає нас діяти. Це ситуація, коли нам не потрібен сторонній контроль, винагорода чи покарання за те, що ми робимо. Коли ми це відчуваємо? Коли наші діти відчувають цей стан? Скажімо відверто: рідко, а під час самостійної, важкої і тривалої роботи – майже ніколи.
Звідки береться внутрішня мотивація? Від цікавості, від самопізнання, дослідження та від постановки цікавих запитань. Якщо вчитель дає завдання: «Прочитайте розділ 7 і виконайте вправи 100–120», мотивацію важко отримати. У цей незвичайний час шукаймо способи перетворити науку на пригоду, будьмо дослідниками разом з дітьми.
Що ми можемо зробити, щоб дати дитині можливість діяти?
Заплануйте щось приємне після того, як закінчите щоденні справи. Можливо, коротка прогулянка, настільна гра, конструктори, тренування, спільний перегляд фільмів, приготування та поїдання чогось смачного, онлайн-зустрічі з друзями. Ми всі виграємо від цього.
Давайте дитині багато фідбеку, хваліть. Давайте покажемо, що сьогодні зроблено доброго, що вдалося зробити, чим можна пишатися. Завдяки цьому колись вона сама зможе себе оцінити. До речі, робіть це самі для себе також – після важкого дня зосередимося на тому, чим ми задоволені, що зробили, що було приємно. Це може бути новий ритуал, який можна виконати наодинці або з родиною.
Допомагаймо дитині лише настільки, наскільки це потрібно, щоб вона відчула успіх і впоралася, але не залишаймо її наодинці з труднощами, бо вона занепаде духом.