Діти дорослішають і цілком логічно, що в їхніх голівках щодня назрівають нові і цікаві запитання. Зокрема, однією з найбільш незручних тем для батьків завжди було: «Звідки беруться діти».
Кожний малюк впевнений, що мама і тато знають усе. Та якщо батьки легко розмірковують про будову всесвіту, то дитячий інтерес до інтимних тем часто заставляє їх ніяковіти.
Як же обговорювати з дитиною сексуальні питання? Чи потрібно взагалі говорити з ними «про це»? Як дозувати інформацію та які теми під забороною?
Психологи запевняють, що, розмовляючи з малюками про те, звідки беруться діти, потрібно говорити правду, от тільки будь-яку інформацію слід коригувати залежно від віку чада.
Коли починати розмову
Відповідь на питання про те, коли починати пояснення, однозначна: коли дитина про це запитає. Сучасні педагоги і психологи одностайно сходяться на думці, що треба розповідати так, як є, не вдаючись до лелек, капусти і до супермаркетів. Не варто забувати, що навіть найменші діти вміють аналізувати, і дуже скоро ваша дитина замислиться, чому ні в одному купленому качані або на полицях магазину немає карапузів.
При цьому сучасні малюки рідко обходяться відповіддю «з маминого животика». Майже відразу виникає наступне запитання «як він туди потрапив?».
Говорити правду?
Коли питання про появу дітей задає вам дошкільник, його менше всього хвилює фізіологія людини і інтимні відносини. Дитина пізнає світ, намагається зрозуміти основні закономірності. Його цілком задовольнить казкова відповідь про магазин або лелеку.
Однак незабаром малюк переконається в хибності такої інформації. Досить буде спілкування з приятелями в дитячому саду. Напевно у деяких з них є молодші брати чи сестри. Просвітителем сучасних дітей найчастіше виявляється телевізор, на якому можна на власні очі побачити процес не тільки пологів, але і зачаття дитини. Довіра до слів батьків буде підірвано.
Поширені помилки
Тема взаємини підлог, інтимних стосунків дуже важлива для дітей. Неправильно подана інформація може стати причиною безлічі комплексів вже у дорослому віці.
Тому намагайтеся уникати таких помилок:
- Відхід від відповіді. Забудьте фразу: “Виростеш – дізнаєшся”. У дитини не повинно створитися відчуття, що поява дітей – тема заборонена. В крайньому випадку візьміть тайм-аут, підготуйтеся до майбутньої розмови.
- Неадекватна реакція на подібні питання. Постарайтеся вести бесіду природно, як і при обговоренні інших тем. Не потрібно створювати у дітей враження, що статеві питання – щось брудне, ганебне.
- Використання безглуздих слів для опису статевих органів людини. Багато батьків не уявляють собі, як розповісти дитині, звідки беруться діти. Вони вдаються до зашифрованих позначенням замість того, щоб вживати правильні медичні назви.
- Підсовування енциклопедій. Дитина хоче почути персоніфіковану відповідь від близької людини, а не прочитати знеособлений текст. Вдаватися до допомоги книг можна, але тоді читайте їх разом і обговорюйте, коментуйте по ходу.
- Форсування подій. Часом батьки видають дітям зайву інформацію про секс, кесаревий розтин, хворобливість пологів, не беручи до уваги вік малюка. Все це може спровокувати появу страхів, психологічних травм.
Розмова з дитиною у віці 3-4 років
Зазвичай, такими незручними питаннями малюки починають цікавитися з трирічного віку. У цей вік дівчатка та хлопчики формують уявлення про свою особистість, усвідомлюють своє «Я» і статеву приналежність.
Розповідаючи малюку про те, звідки беруться діти у такому віці, не акцентуйте увагу на фізіологічних процесах. Надмірно натуралістичний опис процесів запліднення, виношування плоду і пологів нерідко виробляє вкрай негативно враження. В такому ключі дитина може взагалі сприйняти вагітність, як хворобу, тим паче що цей процес невідривно зв’язаний з лікарями.
Часто крихітку дошкільного віку цілком задовольняє відповідь «Діток народжують мами». Якщо така відповідь не задовольнила цікавість, то варто додати, що коли мама і татко кохають один одного, то немовля з’являється у животику мами, а через дев’ять місяців народжується на світ.
Якщо вам для пояснення звідки беріться діти потрібна якась історія, можна розповісти як матуся з татусем зустрілися і закохалися. Потім тато дав мамі зернятко, яке жило в її животику 9 місяців. І з цієї зернинки через дев’ять місяців виросла дитинка.
Важливо: Згадайте про те, що дітки – результат щирого кохання і завжди бажані. Це зміцнить впевненість малюка в тому, що його люблять і цінують.
Після цього переведіть розмову і запропонуйте подивитися знімки УЗД чи перші фото вашого малюка. Закцентуйте увагу на тому, як росте дитинка.
Розмова з дитиною у віці 5-7 років
Питання ваших чад про те, звідки беруться діти, ускладнюються в міру їхнього дорослішання. У віці 5-7 років малюків цікавить і сам механізм появи дитини в животі. І історією про зернятко тут не викрутишся… Тепер від батьків потрібні більш деталізовані пояснення.
Психологи рекомендують не ігнорувати незручних запитань. Обов’язок кожних батьків розповісти дитині про сексуальну сторону життя. То чому б не почати зараз? Це допоможе якщо ви все частіше задумуєтесь над тим, як пояснити дитині звідки беруться діти. Звісно, слід адаптувати розмову під дитячі особливості і дотримуватися певних правил.
Ваше завдання донести крихітці, що інтимні стосунки – природній процес, який можливий лише між дорослими, закоханими людьми. Мами і тати обіймаються, цілуються, сплять в одному ліжку, так клітинка чоловіка потрапляє всередину жінки. Тому у малюка очі татка чи ніс мами. У маминому животику з’являється дитина, яка росте і розвивається дев’ять місяців, а потім народжується в присутності лікарів.
Розказати 5-7 річному малюку звідки беруться діти найкраще долучивши додаткові джерела: книги енциклопедичного характеру, мультики та навчальні відеоролики.
Говоріть максимально неемоційно та нейтрально, детально не розповідаючи про статевий акт. Коректно висловлена інформація повинна задовольнити дитячий інтерес.
Каверзні запитання дітей
Часто мами переймаються, коли малюк просить показати «шпаринку», звідки народжуються діти. Губитися тут нічого. Відповісти можна просто:
Я не можу тобі показати це місце, тому що цього не можна робити. Ти ж знаєш, що є такі секретні місця на тілі, які ніхто не повинен бачити. Їх не прийнято показувати іншим. Діти їх можуть показувати тільки мамі і татові, а також лікарю, коли мама дозволить.
Заодно уточніть, чи знає він, які це секретні місця? Як бачите, подвійна користь від розмови – це вбереже дитину від улюблених дитсадкових ігор «у лікаря», коли дуже потрібно показати саме ТЕ місце на прийомі у «лікаря».
Друге питання цікавить в основному дівчаток. Їм вже розповіли, звідки з’являються діти. Ще б, через такий маленький отвір має народитися дитина! Дізнавшись, що дитина виходить ЗВІДТИ, діти цікавляться, чи боляче це? Можна відповісти так :
Так, це трохи боляче. Але коли я побачила, яка ти у мене гарненька народилася, вся біль відразу пройшла.
Багато батьків бояться або не вважають за потрібне називати інтимні місця своїми іменами. Але повірте, для дітей «піхва» і «пеніс» це такі ж нові слова, як «печінка» або «селезінка».
Краще не забудьте з дитиною проговорити, що ці слова при всіх людях вимовляти не можна. А то доведеться в магазині червоніти і бліднути, коли ваше чадо захоче поділитися з усіма, що у нього є пеніс, а у мами – піхва.
Але навіть якщо це сталося (діти непередбачуваний народ), то осмикувати дитину і лаяти не можна. Спокійно відведіть малюка в сторону і тихенько нагадайте йому, що у дорослих є правила спілкування і на такі теми слід спілкуватися тільки з близькими людьми. Кричати про свої пізнаннях в цьому питанні так само некрасиво, як, наприклад, колупатися на людях в носі.
Не варто лякатися інтимних питань дитини. Краще, якщо відверту розмову відбудеться вдома, а не в садку, на вулиці або інших неприємних місцях. Важливо підібрати правильні слова і доступно подати інформацію, це допоможе дитині, та й батькам, уникнути проблем в майбутньому.