Здається, батькам вже давно відомо, що навички читання і письма - це не головне, чим повинна володіти дитина, яка збирається в школу.
Готовність дошкільника до навчання визначається декількома основними показниками. Він повинен бути в міру самостійним (знати свою адресу, обслуговувати себе в побутовому плані і т.д.), вміти переключатися від активних дій до пасивних і навпаки, а також вміти концентруватися.
Навчити дошкільника концентрувати увагу - одне з найскладніших завдань.
Кожна дитина індивідуальна, тому однозначно сказати, коли вона навчиться концентруватися на якійсь справі, не можна. Одна дитина в рік і чотири місяці буде старанно скріплювати пазл з двох деталей, слухати, як їй читають книги, розглядають картинки, а іншій і в 4 роки буде важко сидіти на місці, коли їй доручили якесь завдання. Одне можна сказати точно: якщо дитина має якесь захоплення, вона буде повністю поглинена цією справою, а відповідно, розвивати здатність до концентрації.
Існує приблизна шкала часу, на яку можна орієнтуватися, коли дитина в цілому може концентруватися на одному завданні в навчанні (з невеликими паузами і перервами):
2 роки - до декількох хвилин;
3 роки - 10-15 хвилин;
4 роки - 20 хвилин;
5 років – півгодини;
6 років - 35 хвилин;
Акцентуємо увагу, що цей час буде для кожної дитини індивідуальним!
А також те, що будь-яке заняття варто урізноманітнити вправами, спрямованими на відпочинок і перемикання уваги.
Три кроки до розвитку концентрації
По-перше, варто починати якомога раніше читати дитині книжки. Важливо не просто читати, а розглядати картинки, фіксувати увагу на деталях, просити малюка показати різні предмети на ілюстраціях.
Дитині старшого віку - задавати питання по тексту.
По-друге, слід з раннього віку вчити дитину грати в настільні ігри. Вони розвивають не тільки здатність до концентрації, а й увагу, логічне мислення, мову, вміння домовлятися, діяти по черзі.
При цьому кожна настільна гра зазвичай спрямована на розвиток певних навичок і включає різні завдання.
З найменшими дітьми освойте дитяче лото. З малюками постарше (від 2 років) збирайте прості пазли. У трирічних і старших дошкільнят найкраще зайдуть ігри бродилки.
Також дорослі можуть використовувати дидактичні ігри ( «Знайди маму», «Чий будиночок?»), Придумувати самостійні ігри з паличками Мікадо.
Найважливіше у процесі гри, щоб батьки показували дитині, як це здорово - вчитися, працювати, відкривати щось нове. І тоді результати не змусять себе чекати.
Найголовніша, третя рекомендація - обмежувати час дитини, який вона проводить з телефоном, телевізором і планшетом.
Наявність телевізора і планшета породжує у деяких батьків ілюзію того, що можна зайняти дитину мультиками, серіалами або комп'ютерними іграми, а самим переключитися на свої справи, роблячи вигляд, що дозвілля дитини - не проблема батьків. І дитина, як заворожена, сидить перед телевізором або за комп'ютером, не турбує маму і тата.
Нескінченне сидіння перед телевізором призводить до того, що у дітей:
- не розвивається уява, так як рухома картинка на екрані робить його непотрібним;
- не розвивається мислення, оскільки мислення передбачає задавання питань і пошук відповідей на нього, а телевізор відразу ж передбачає відповіді на незадані питання;
- відбувається деградація мови: зокрема, через велику кількість мультфільмів, у яких персонажі спілкуються на вкрай примітивному рівні вигуків, які не спрямовані на дитину.
Використання гаджетів і телевізора у навчанні і розвитку непогане саме по собі, але воно завдає непоправної шкоди, коли ви перестаєте відстежувати, у що грає та що дивиться ваша дитина і як довго.