Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №72 «Капітошка»

Спеціально організована діяльність

Особливості організації  освітнього процесу в ЗДО

Оскільки спеціально організована діяльність залишаються важливою складовою організованого навчання дошкільників, вважаємо за необхідне рекомендува­ти педагогам закладів дошкільної освіти дотримуватися розро­блених дошкільною дидактикою і перевірених науко­вими дослідженнями, багаторічною практикою, положенням про граничне навантаження дітей дошкільного віку.

Навчання у формі занять зазвичай проводиться з поступовим нарощуванням їх кількості та тривалості. Слід зауважити, що індивідуальні і підгрупові ігри-заняття проводять уже на першому і другому роках життя дітей.

Кількість і тривалість занять поступово, з дорослішанням дітей зростають:

Ø     для дітей третього року життя — 1—2 заняття на день 10- 15хв.;

Ø     для дітей четвертого і п’ятого року життя — 1—2 заняття на день відповідно по 15 — 20 і 20-25 хв.;

Ø     у старшому дошкільному віці — 2 — 3 заняття впродовж 1 — 1,5 годин щодня, тобто і 25 — 30 хв. кожне;

Ø     для шестирічок — тривалість заняття збільшується до 35 хв.

При цьому тривалість поточно заняття може бути дещо збільшена чи зменшена вихователем — залежно від коливань інтересу, бажань дітей складності завдань тощо. Розпочата на занятті навчально-пізнавальна діяльність дітей може мати продовження у повсякденному бутті, розгортатися далі у серії бесід, розмов з малюками, організованих і самостійних ігор, спостережень та в інших формах роботи.

Найбільш сприятливий час для, залучення малюків до організованих занять, з огляду на закономірності у зміні працездатності, активності дитячого організму, на особливості перебігу уваги, процесів пам’яті й мислення дітей тощо, — це період від 9-ї до 11-ї години ранку. З урахуванням конкретної ситуації окремі заняття можна переносити на другу половину дня або одразу планувати їх на цей період (скажімо одне з 2 — 3-х планових занять у старшій групі, щоб не перевантажувати ранкові години й не затримувати вихід дітей на дену прогулянку).

Аби надати організованій навчально-пізнавальній діяльності планового характеру та узгодити її із загальним розпорядком дня, варто розробити для різних вікових груп орієнтовний тижневий розподіл занять — перелік занять з різних змістових напрямів дошкільної освіти.

Розвиваємо мовлення

З початком навчального року у вихователів груп раннього віку з’являється багато турбот. У групу прийшли нові дітки — ще зо­всім маленькі, «домашні». Вихователю треба мати багато сил та тер­піння, щоб діти освоїлися, звикли до незнайомих людей і нових умов. Потрібно багато чого навчити малюків. Насамперед, докласти зусиль до розвитку їхнього мовлення, адже без нього діти не лише не можуть гармонійно розвиватися, а й відчувають себе безпорадними — їх не розуміють.

З яким же мовленнєвим багажем приходять діти раннього віку у дитячий садок?

Активний словник дітей у дворічному віці складається переваж­но з іменників та дієслів і становить за дослідженнями різних авто­рів 50 — 200 слів. Третій рік життя є дуже важливим етапом у розви­тку мовлення малюків. За цей рік словник має значно збагатитись і становити 800 — 1000 слів, якими дитина активно користується. Діти мають навчитися висловлюватися реченнями, вживати майже всі частини мови. Тож треба буде подолати неабиякі труднощі на шляху розвитку мовлення, і допомогти у цьому має вихователь.

Роль вихователя у розвитку мовлення малюків

Коли дитина починає відвідувати дошкільний заклад, її життя повніс­тю змінюється. Вона «відривається» від батьків і більшу частину часу про­водить в оточенні інших дорослих. Саме вони значною мірою створюють те мовленнєве середовище, у якому зростає дитина, і яке безпосередньо впливає на її мовленнєвий розвиток.