Всі його люблять, всі його чекають, а хто подивиться — кожен скривиться.
(Сонце)
***
Я падаю на ваші хати.
Я білий-білий, волохатий.
Я прилипаю вам до ніг
І називаюсь просто…
(Сніг)
***
Без ніг, а біжить,
Без рук, а рукава має.
(Річка)
***
В мене ніжка одна —
Чобітка не маю,
І хоч я без голови,—
Шапку одягаю.
(Гриб)
***
Вранці намисто заблищало,
Всю траву воно заткало.
А пішли шукати їх вдень,
І ніяк їх не знайдем.
(Роса)
***
Він найпершим прокидається,
Чепуриться, умивається,
Вийде з терема хутенько,
Привітає землю-неньку.
Є така в нього турбота —
Всіх підняти до роботи.
(Ранок)
***
Вдень по небу гуляє,
а ввечері на землю сідає.
(Сонце)
***
Невидимий дух
Скинув з мене капелюх.
(Вітер)
***
Аж до раночку вночі
Дід-пастух овець лічив.
Вийшло сонечко з-за гаю…
Де вони тепер – не знає.
(Місяць, зорі)
***
Куди ступиш – всюди маєш,
Хоч не бачиш, а вживаєш.
(Повітря)
***
Біг кінь білобокий
Через Дунай глибокий;
Упав – заіржав,
Увесь світ задрижав.
(Грім)
***
Сильніше сонця,
Слабіше вітру,
Ніг немає, а йде,
Очей не має, а плаче.
(Хмара)
***
Вийшла звідкись гарна дівка,
На ній стрічка семицвітка;
А де з річки воду брала,
Там коромисло зламала.
(Веселка)
***
Зимою біле,
Весною чорне,
Влітку зелене,
Восени стрижене.
(Поле)
***
Одна землю прикрашала,
друга сонцем зігрівала,
третя сипала дощами,
четверта віяла снігами.
Хто ж вони такі?
(Пори року)
***
Росте вона додолу головою, росте вона холодною зимою. А тільки сонечко аасяє — вона заплаче й помирає.
(Бурулька)
***
Не скляний він, не з металу,
А прислухайтесь – дзвенить,
Риє землю він розталу
І тихесенько бринить.
(Стумок)
***
Цей блакитнодовгий звір
Має дивну звичку:
З скелі, з кручі стрімголів
Падає у річку.
(Водопад)
***
Не вода, не суша, –
На човні не проплавеш
і ногами не підеш.
(Болото)
***
Виросли гриби прекрасні —
Капелюшки в них, мов в маслі.
І збирають грибники
Маслянисті …
(Маслюки)