Ме-ке-ке!
Ме-ке-ке!
Тепле шерстяне й м’яке.
Ме-ке-ке!
Дітки! Хто воно таке?
(Козенятко)
***
Чотири колеса,
Гумові шини,
Мотор і гальма,
І що це?
(машина).
***
Довгі ноги, довгий ніс,
По болоті ходить скрізь.
(Лелека)
***
Мов маленький м’ячик,
Висить, а не скаче,
Рум’яне, гладеньке,
На смак солоденьке.
(Яблуко)
***
Через воду він проводить,
А сам з місця вік не сходить.
(Міст)
***
В синім небі путь моя,
швидше всіх літаю я.
Маю крила, хоч не птах.
Люди звуть мене…
(Літак)
***
Всі його люблять,
всі його чекають,
а хто на нього подивиться —
кожен скривиться
(Сонце)
***
Влітку медом ласував, досхочу малини мав.
А як впав глибокий сніг – позіхнув і спати ліг.
Бачив чи не бачив сни, а проспав аж до весни.
(Ведмідь)
***
Вовка зовсім не боявся
І ведмедю не дістався,
Але лисиці на зубок
Все ж потрапив…
(Колобок)
***
Квіточка я не проста –
Серединка золота!
Маю білі пелюстки,
Зустрічав мене і ти!
Ще, корисний з мене чай.
Хто я, друже, відгадай!
(ромашка)
***
Кавунчики дрібненькі,
Смугасті та кисленькі,
У колючки вбралися
І кущиком назвалися.
(Аґрус)
***
Дерев’яний та довгенький,
Маю носик я гостренький.
На білому слід лишаю,
Усіх діток потішаю.
(Олівець)
***
Мешкають вони в сараї.
Ці тваринки милі мають
Ратички і хвіст — гачок,
І рожевий п'ятачок.
Що ж це, друзі, за малятка?
Здогадались?
(поросятка)
***
З небесної діжки
Крижані горішки
На землю упали,
Шкоди нам завдали.
(Град)
***
Мене просять і чекають,
а як покажусь — втікають.
(Дощ)
***
Не кущ, а з листочками.
Не сорочка, а зшита.
Не людина, а навчає.
(Книжка)
***
Коли хочеш ти читати,
То повинен мене знати,
А коли мене не знаєш,
То нічого не вчитаєш.
(Абетка)
***
З небокраю, з-за діброви,
Вийшли воли чорноброві:
Принесли водиці дзбан,
Полили і ліс, і лан.
(Хмари)
***
Давно відомий він тобі:
Коли на сонечку дрімає,
Він колискову сам собі
Під ніс тихесенько співає.
Що в пісні тій – ніхто не зна,
І ми про це тут не напишем.
Ми тільки знаєм, що вона
Не до вподоби мишам!
(Кіт)
***
Людині вірний друг,
Чуйно чую кожен звук.
У мене чудовий нюх,
Зорке око і гострий слух.
(собака).
***
Птах в норі,
Хвіст у дворі.
Хто пір 'я видирає,
Той сльози втирає.
(цибуля).
***
Рудий ніс
У землю вріс.
Сидить і трусить,
Раптом хто відкусить.
(морква)
***
На городі нога стоїть,
На нозі голова висить.
Куди сонце повертається,
Туди голова нахиляється.
(Соняшник)
***
Не ставок і не ріка,
Мох росте і осока.
Там земля - неначе тісто,
Що воно за дивне місце?
(Болото)
***
Живим зерном народжений,
Живу я на землі.
Щодня рум’яним сонечком
Я сходжу на столі.
(Хліб)
***
Я росла в темній темниці,
Як зросла— взяли в світлиці,
З мене шкуру всі деруть,
Мене варять, мене труть,
Пироги з мене печуть.
Відгадайте, хто ж я є,
І назвіть ім’я моє.
(Картопля)
***
Хто абетку з вас вивчав,
Різні букви зустрічав?
Кожна з них — від А до Я
Промовля своє ім’я …
Лиш одна із них німа —
В неї голосу нема.
Здогадався, певно, всяк,
Звуть цю букву…
(М’який знак)
***
Стоїть-колихається, як торкнешся, то покусається.
(Кропива)
***
З мене листя обдирають,
Мене квасять, в борщ кидають,
В пирогах мене печуть
І в салат мене січуть!
(Капуста)
***
Допоможе завжди вам,
І птахам, і дітлахам.
Він під деревом сидить,
Добрий лікар…
(Айболить)
***
Старенька бабуся у лісі жила,
Гостинці для неї онука несла.
Хто дівчинку ту по дорозі зустрів?
Як казка ця зветься? Хто б відповів?
(«Червона Шапочка»)
***
Хто пасеться на лужечку
Товстобокий, наче бочка?
Любить сіном ласувати,
Молочко дає малятам.
– Будьте, му-му-му, здорові
І подякуйте…
(Корові)
***
Хоч я і страшнуватий,
Ось палиця в руці,
Та як мені прогнати
Від проса горобців?
(Опудало)
***
Сонечко в траві зійшло,
Усміхнулось, розцвіло,
Згодом стало біле-біле
І за вітром полетіло.
(Кульбаба)
***
Ніде не купиш,
На вагах не зважиш,
Сам здобуваєш,
У комору складаєш.
(Знання)
***
В полі жовті промінчата
Шелестять, немов зайчата,
А вусаті ж їхні віти!
Що це, друзі? Мабуть…
(Жито)
***
Його пожива – це листочки,
Домівка – деревце чи кущ.
З’являється що травня точно
Поважний, симпатичний …
(Хрущ)
***
Дурень, хто двері йому відкриє.
З 'їсть бєльчат і зайців полк
Дуже злий зубастий...
(вовк).
***
Хто крилатий, гарний, гожий,
На красиву квітку схожий,
Має довгий хоботок,
П’є нектар ним із квіток?
(Метелик)
***
Щось у небі синім – блим!
Розкотився в небі грім
Та гуркоче вдалині.
Що за дивні ці вогні?
(Блискавка)
***
Уночі гуляє,
А вдень спочиває,
Має круглі очі,
Бачить серед ночі.
(Сова)
***
Триколісний друг у мене,
Має він кермо зелене.
Ще сидіння та педалі…
Певно, ви його впізнали?
(Велосипед)
***
Ледь помітний він, маленький…
То квадратний, то кругленький…
Як його ти відірвеш,
То штани не застібнеш…
(Ґудзик)
***
Що за жучок це – яскравий, моторний,
Спинка червона у крапочку чорну,
Сам симпатичний, хоча і маленький,
Гарний на вроду він та веселенький.
(Сонечко)
***
Де у полі квітне гречка,
Стоїть хатка невеличка.
Ти зустрінеш там родину,
Що працює без упину.
(Вулик)
***
Запах, колір – все відмінне,
Посміхнешся неодмінно.
Як серединку кусати,
Скривить так, що й не впізнати.
(Лимон)
***
Цього діда мусиш знати,
Він стоїть десь під стіною.
Кожен день твою кімнату
Підмітає бородою.
(Віник)
***
Сопе, хропе, часом чхає,
Сюди-туди зазирає;
На морозі замерзає,
Бо одежини не має.
(Ніс)
***
З виду ніби невеличка,
в ній — молодшенькі сестрички.
У собі сестер ховає.
Як звуть лялечку? Хто знає?
(Матрьошка)
***
Як і зайчик, має вушка,
Весь пухнастий, як подушка,
Любить моркву, капустину,
Лагідний, немов дитина.
Білий, ніби заметіль,
В клітці спить маленький…
(Кролик)