Новорічні загадки для дітей

 

***

З неба падають сніжинки,
Люди всі несуть ялинки.
Рік старий кудись утік –
Так приходить…

(Новий рік)

 

***

Має повно колючок,
Мов зелений їжачок,
А в зимові гарні свята
Має ще й прикрас багато.

(Ялинка)

 

***

У холодну зимню пору
Стоїть баба серед двору.
У бабусі біла шуба,
Діткам баба мила й люба,
З ними грається охоче,
Та до хати йти не хоче.

(Снігова Баба)

 

***

Він легкий, неначе пил,
З неба він летить без крил,
Наче мох, м’який-м’який,
І холодний, і блідий.
З’їсть його весною сонце.
Хто скоріш вгадає –
Що це?

(Сніг)

 

***

Яка вода у воді плаває?

(Крига)

 

***

Удень вікно розбивають, а вночі воно само вставляється.

(Ополонка)

 

***

Беруть з гори вони розгін,
Коли немає хуртовин.
А вгору їх на мотузку
Тягти потрібно по сніжку.

(Санчата)

 

***

Рано-вранці увесь світ
Вбрався в білий оксамит.
А як вітер нападе
Оксамит цей пропаде.

(Іній)

 

***

Всі танцюють і співають,
Не змовкає сміх.
Із зимою та із снігом
Прийшло свято…

(Новий рік)

 

***

Пухнастий сніг усе вкриває,
Різдвяна зірка в небі сяє.
Повсюди радість, щастя, сміх —
Цей місяць перший із усіх.

(Січень)

 

***

Невеличкі дві хатини,
В них м'які і теплі стіни.
По п'ять братиків малих
Прожива в хатинах тих.

(Рукавиці)

 

***

Кружляє ніжно білий пух,
Міняє зайчик свій кожух,
Вдягає лиска рукавички,
Співають весело синички,
Ведмідь в барлозі вже дріма,
Яка пора скажіть?

(Зима)

 

***

Влітку коні спочивають,
Взимку діточок катають.
Коні ці не просять їжі.
Хто ж вони? Звичайно…

(Лижі)

 

***

Художник-невидимка
По місту бреде:
Всім щоки нарум’янить,
За ніс ущипне.

(Мороз)

 

***

Ця гладка дорога
Проживе недовго.
Як пройде по ній весна,
Вся зруйнується вона.

(Ковзанка (лід))

 

***

Він в дім приносить подарунки,

На склі малює візерунки,

Річки заковує у лід,

Як зветься цей казковий дід?

(Дід Мороз)

 

***

Вітер хай не шаленіє,

Хай хурделиця не віє.

Не злякались їх погроз!

З нами разом – …

(Дід Мороз)

 

***

Дід червонощокий, сивий,

Довгий кожушок красивий.

Вже він на порозі, ось!

Хто це, друзі?

(Дід Мороз)

 

***

Хто це мчиться на оленях

В саночках легких сріблених?

Хай запалить нам ялинку

Й засміється дзвінко-дзвінко

(Снігуронька)

 

***

На веселім маскараді –

Співи, танці, біг та скік.

Завжди зустрічати раді

Гучне свято …

(Новий рік)

 

***

Який рік триває один день?

(Новий рік)

 

***

Знають, певно, всі малята,

Що невдовзі прийде свято —

Свято давнє і нове,

Свято гарне, зимове.

Скоро, скоро на поріг

Завітає …

(Новий рік)

 

***

З неба падають сніжинки,

Люди всі несуть ялинки.

Рік старий кудись утік –

Так приходить…

(Новий Рік)

 

***

Круг ялинки справжнє свято.

Тут і діти, і звірята,

Співи, танці, шум і крик –

Всі стрічають …

(Новий Рік)

 

***

Всі танцюють і співають,

Скрізь луна веселий сміх,

Це тому, що у нас свято.

Що за свято? (Новий Рік!)

 

***

В сукні зеленій стою цілий рік:

Сонечко світить, чи падає сніг.

Голок багато в ґадзівстві тримаю,

Тільки не шию і не вишиваю.

(Ялинка)

 

***

Що за гостя в нас така —

І зелена, і струнка.

Сяє зірка угорі,

На гіллячках ліхтарі,

І ростуть на ній не шишки,

А цукерки та горішки.

(Ялинка)

 

***

Улітку і взимку плаття одне,

Та кличуть малята завжди мене,

Щоб я на свято до них прийшла,

Цяцьок багато їм принесла.

(Ялинка.)

 

***

Це дерево — мов їжачок,

Вбрання у нього з колючок.

Воно стріча щороку нас

Гірляндами рясними,

Веселим сяєвом прикрас,

Цукерками смачними.

Та всюди, в місті і в селі,

Несуть дорослі, ждуть малі

У кожному будинку

Прикрашену… (ялинку).

 

***

Здивувалося маля:

Стала білою земля.

Щось кружляє, наче пух,

Наче зграя білих мух,

Та додолу опадає,

Все ретельно укриває.

(Сніг)

 

***

Візерунки на вікні він намалював мені,

Я по вулиці гуляв – він за ніс мене щипав.

Хто впізнає невидимку, того, що поруч ходить взимку?

(Мороз)

 

***

З неба зірочки летять,

Землю укривають,

А коли приде весна –

Всі вони розтануть.

(Сніжинки)

 

***

Хто на місці не сидить,

А несеться і летить,

Жваво у танку кружляє,

Наших діток звеселяє?

Звісно, це такі пушинки —

Білі зимові…

(Сніжинки)

 

***

Стало біло навкруги –

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди,

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я – ….

(Зима)

 

***

Прийшла до нас бабуся

У білому кожусі.

Поля причепурила –

Пухнастим снігом вкрила.

Вгадайте – хто вона

Бабуся чепурна?

(Зима)

 

***

Біла, гарна, чарівна,

Мов Снігуронька вона.

Землю прикрашає,

Сріблом засипає

Все навколо – наче рай!

Нумо! хто це, відгадай!

(Зима)

 

***

Стало біло навкруги –

Я розпушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди,

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я – …

(Зима)

 

***

Хтось малює на вікні

Квіти, казочки чудні.

Вимальовує старанно

Він узори бездоганно.

І коли ж таке буває,

Коли снігом замітає?

Й хто малює на вікні?

Розкажіть-но ви мені!

(Зима. Мороз)

 

***

У холодну зимню пору

Стоїть бабця серед двору.

У бабусі біла шуба,

Діткам бабця мила й люба,

З ними грається охоче,

Та до хати йти не хоче.

(Баба Снігова)