Коли наша дитина вперше розмазує м'якоть яблука по столу або хлюпає ложкою в тарілку з супом, ми не тільки не обурюємося, але й зворушуємося - це наше сонечко само їсть! Ми в захваті: він такий вже самостійний! Однак така ейфорія короткочасна. Після їжі ми повинні витерти стіл, підлогу (а іноді і всю кухню), помити нагрудник і переодягнути дитину (а часто і себе), тому наш ентузіазм згасає.
І хоч дворічній дитині ми прощаємо розливання соку, але вибирати пальцями моркву з супу чи будувати вежу з картоплі нас точно дратує. А з перспективою віддати дитину в дитсадок, де їй доведеться їсти за спільним столом, серед однолітків (які не завжди подають хороший приклад...), ми починаємо хвилюватися все більше.
З якого віку починати вчити правилам поведінки за столом?
Починати вчитися варто якомога раніше - 6-місячний малюк намагається їсти самостійно, і йому потрібно дозволити бути самостійним. Він буде дуже незграбним, але звикне і до ложки (варто звернути увагу на те, як він її тримає з самого початку), і до чашки, і до самої ситуації сидіння за столом. Півторарічної дитини можна навчити пити зі звичайної чашки. Так, дитячі пляшки значно полегшують життя, але вони також привчають до певної безтурботності - ними можна помахати, і нічого не вилиється. Давайте все-таки використовувати їх на прогулянці або поза домом, але сидячи за столом, дайте дитині звичайну чашку.
Дворічна дитина вже має відносно хороші ручки і часто може користуватися і ложкою, і виделкою. Від дошкільника можна очікувати не тільки самостійності в їжі, а й допомоги в діяльності, пов'язаній з нею: приносити чисті тарілки і накривати на стіл, прибирати брудний посуд, витирати стіл. Однак слід пам'ятати, що батьки не повинні виконувати роботу дитини - нагодувати її, безсумнівно, зробить це швидше і легше, але акуратно їсти - це навичка, якою повинна оволодіти кожна дитина, і краще раніше, ніж пізніше, чи не так? Якщо щось не виходить, давайте продовжувати пробувати, поки у нас не вийде.
Основні правила поведінки дітей за столом
Є кілька правил поведінки за столом, до яких варто привчати з раннього віку. Ось деякі з них.
Не пережовуйте їжу з відкритим ротом
Одним із ключових елементів поведінки за столом є уникання пережовування їжі з відкритим ротом. Хоча це може здатися очевидним правилом, іноді дітям потрібні нагадування та підказки, як поводитися під час їжі. Коли наша дитина жує їжу з відкритим ротом, це може виглядати неестетично і неприємно для інших людей. Тому варто навчити наших дітей завжди тримати рот закритим під час жування.
Під час спільної трапези ми можемо поговорити з дітьми на цю тему, пояснивши, чому це важливо. Ми можемо порівняти це з правилами, які діють, наприклад, у ресторані.
Щоб допомогти нашим дітям не жувати з відкритим ротом, також варто хвалити та заохочувати позитивну поведінку. Коли ми помічаємо, що наша дитина їсть із закритим ротом, ми можемо похвалити її та оцінити, що вона добре дотримується правил за столом.
Зберігайте правильну поставу під час їжі
Коли наші діти сидять за столом, бажано, щоб вони тримали спину прямо. Уникайте сутулості або опори на лікті. Також добре тримати обидві ноги на підлозі. Важливо навчити наших дітей, що дотримання правильної пози під час їжі є проявом поваги як до них самих, так і до інших присутніх за столом.
Правильне положення тіла під час їжі впливає на нашу здатність правильно травити. Якщо ми сидимо прямо, ми допомагаємо травній системі працювати ефективніше та уникаємо непотрібного тиску на шлунок. Впровадження правильного положення тіла за столом може потребувати часу та послідовності. Варто забезпечити регулярне нагадування і постійно казати дітям про те, як вони повинні сидіти за столом. Ми також можемо залучати наших дітей до будь-яких видів діяльності, які зміцнюють м’язи спини та покращують поставу, наприклад, йога чи плавання.
Вчити користуватися ножем, виделкою та ложкою
Навчаючи наших дітей користуватися ножем, виделкою та ложкою, ми повинні пам’ятати кілька важливих правил. Спочатку давайте покажемо вашій дитині, як правильно тримати столові прибори – як тримати виделку в лівій руці, а ніж – у правій. Давайте покажемо їм, що ми ріжемо їжу ножем, а потім використовуємо виделку. Коли ми бачимо, що наша дитина прогресує і все краще користується столовими приладами, не забуваймо про похвалу. Це мотивує дітей продовжувати розвивати свої навички та отримувати задоволення від їжі.
Пам’ятайте про вживання відповідних слів і фраз у реченні
Навчаючи дітей хорошим манерам за столом, варто звернути увагу на використання відповідних слів і фраз. Говорити «будь ласка» і «дякую» є важливими елементами особистої культури, які варто запроваджувати з раннього віку. Коли наша дитина вживає відповідні слова та фрази, це показує, що вона поважає інших і цінує їхні зусилля. Давайте заохочувати наших дітей використовувати ці фрази як під час їжі, так і в інших ситуаціях.
Також варто навчити дітей ввічливо відмовлятися від їжі, коли вони відчувають ситість або їм не подобається дана страва. Навчаючи їх відповідним фразам, наприклад «Ні, дякую» або «Вибачте, я не хочу це їсти, я хотів би спробувати інші страви», допомагає дітям висловлювати свої вподобання ввічливо та доброзичливо. Пам’ятаймо, що вживання відповідних слів і фраз – це не лише манери за столом, а й важлива навичка в повсякденному житті. Тому варто витрачати час на їх вивчення та постійно нагадувати нашим дітям про їх важливість і цінність.
Чи може навчання поведінки за столом бути цікавим для дитини?
Навчання поведінки за столом може бути не тільки пізнавальним, але й дуже веселим для наших дітей. Вводячи правила поведінки за столом, ми не повинні обмежуватися лише строгими вказівками та серйозними обговореннями. Ми можемо ділитися своїми знаннями через гру та взаємодію. Дітей треба вчити на практиці. Ми можемо запропонувати нашим дітям разом готувати та прикрашати стіл. Ігри, призначені для закріплення поведінки за столом, можуть включати рольові ігри, змагання чи вікторини. Чим більше веселощів ми створюємо під час навчання, тим більше шансів, що у наших дітей виникнуть позитивні асоціації з хорошими манерами за столом.
Найголовніше правило: не вимагайте від дитини того, чого не виконуєте самі, особливо якщо ваша поведінка за столом далека від ваших «вказівок» на адресу дитини. Безсмертний, добрий приклад батьків – ось основа успіху!