Виховання — нелегке завдання. Під час вагітності життя представляється у рожевих тонах. Здається, що дитина прийде в життя маленьким ангелом для того, щоб радувати своїх батьків.
З дорослішанням дитини може скластися враження, що у малюка щодня відбувається якась криза. Частково це правда. Психічний розвиток дітей відбувається стрімко. В той момент, коли у дитини з’являються вікові новоутворення, він вчиться розуміти те, що відбувається заново, для нього відкриваються нові обставини, які тепер він здатний усвідомити. Це і є перехід на наступний етап розвитку, який називається кризою.
Дитина у віці 4 років робить неймовірне відкриття – він не є центром всесвіту, весь світ не обертається навколо його інтересів і потреб.
Що таке криза 4 років
У міру дорослішання малюк знаходить нові навички, в його житті щодня відбувається щось цікаве і повчальне. Багато що в 3 – 4 річному віці у дітей вже виходить, а чогось ще варто повчитися.
Саме в цей період діти починають проявляти характер, який сформується на все життя. І тому не варто закривати очі на те, що відбувається, а перш за все, слід з’ясувати, з чим пов’язана така поведінка, яке характерно для 4 років, і що з ним робити.
Як правило, зміни в поведінці дітей починають проявлятися з 3 – 4 років, і викликані вони можуть бути кількома причинами. Більшою мірою ці чинники носять психологічний характер. До їх числа можна віднести:
- Сім’я, в якій росте малюк, не приділяє йому достатньої уваги, тому починається прояв усіляких спроб його дістати.
- Кроха не отримує достатнього спілкування з боку. Якщо у нього немає друзів, він більшу частину часу проводить в стінах вдома, то незабаром це може привести до того, що у віці 4 років виникнуть проблеми.
- У малюка немає захоплень, хобі, він нічим не цікавиться, його щоденне дозвілля нудне і одноманітне.
- З’явитися криза 4 років може в складній для крихти ситуації, наприклад, це може бути протест в період адаптації до нових умов, колективу: сім’я переїхала в інше місто, де у нього немає друзів, або ж він пішов в дитячий сад, де для нього все нове і чуже.
- Спровокувати появу кризи можуть і самі члени сім’ї, надаючи надмірний тиск на чадо.
Виявляється криза 4 років у всіх дітей індивідуально. Індивідуальним є як його прояв, так і тривалість. Деякі сім’ї дізнаються про нього вже в 2,5 року, деякі ближче до 5 років. До основних проявів даного періоду можна віднести:
- Пригнічений емоційний стан, при якому малюк не виявляє інтересу до улюблених ігор, мультфільмів, спілкування.
- Діти можуть відчувати тривожність, часто плакати, істерія без явної причини на це.
- У деяких випадках з’являється агресія, малюк може йти на конфлікт.
- Простежується зниження активності, апетиту, порушення сну.
- Кроха стає некерованою, вона не слухає батьків, робить все їм наперекір, тим самим виявляючи свій характер.
Якщо ви помітили зміни в поведінці дитини, які були описані, у неї погіршилась поведінка і малюк відмовляється йти на контакт, то говорити це може про одне – це справжнісінька криза 4 років. І з цим треба щось робити.
Симптоми
Уважні батьки відразу помічають зміни в поведінці свого чада. Чим швидше з’ясується, що у дитини настала криза, тим простіше буде справитися з ним.
Тривожними сигналами вважаються наступні моменти:
- прагнення дитини до самотності;
- апатія (байдужість до подій);
- агресивність, плаксивість;
- підвищена емоційність;
- кардинальні зміни в поведінці;
- впертість, протести, заперечення на будь-які прохання.
Розпізнати кризу не складе труднощів, якщо помітні явні порушення психологічного стану. Дитина може стати гіперактивною або навпаки, занадто пасивною.
Фізіологічними ознаками настання кризи є:
- порушення сну;
- втрата апетиту;
- зниження імунітету;
- занепад сил, слабкість.
Дитина може влаштовувати бойкоти або ставити дуже багато питань , вести себе неадекватно.
У стані кризи малюк може пробувати неприйнятні форми самовираження (вживання лайливих слів, навмисне непослух у всьому, глузування над оточуючими).
Криза 4 років – період, коли дитина стає менш керованою і більш егоїстичною.
Скільки може тривати криза?
На психологічний стан малюка можуть мати негативний вплив наслідки затяжної кризи трьох років. Батьки повинні вчасно допомогти дитині подолати складний бар’єр, інакше з дорослішанням дитини проблема не піде, а стане глибше. Кризі може сприяти активне швидкий розвиток малюка.
На тривалість кризи можуть впливати різні чинники:
- відносини в родині, спілкування з однолітками;
- спосіб життя дитини;
- захворювання або будь-які патології;
- індивідуальні риси характеру і особливості психіки.
На тривалість кризи впливають стиль сімейного виховання, темперамент і особисті якості дитини. Криза може тривати протягом декількох тижнів, але може затягнутися до одного року.
Як допомогти дитині подолати кризу
Перше, що потрібно зробити – встановити довірчі відносини з малюком. Спілкування з батьками має викликати в нього позитивні емоції і бажання ділитися своїми переживаннями.
Потрібно тактовно, але дохідливо пояснити дитині, що вона робить не так. Розмову слід вести в невимушеній формі, але з переконливими і зрозумілими аргументами.
У процесі спілкування треба стежити за реакцією малюка: якщо обговорювана тема викликає у нього сильні негативні емоції, бесіду краще відкласти на інший день.
Під час кризи дитина потребує підтримки, турботи і розуміння з боку дорослих . Якщо у малюка виникли труднощі в спілкуванні з однолітками, потрібно розібратися в причинах цієї проблеми.
Можна спостерігати, як він спілкується з іншими дітьми, чим вони відрізняються від нього. Батькам потрібно зрозуміти, чому малюкові складно спілкуватися з однолітками.
Наступний крок – навчити дитину хорошим манерам і пояснити їй, як реагувати на різні ситуації.
Криза – важкий стан для малюка, тому батькам потрібно підбадьорювати його і уберігати від розвитку фобій, комплексів.
Виховний процес повинен бути природним: спілкування в доброзичливому ключі, без зайвої строгості.
Потрібно стежити за тим, щоб дитина вела себе порядно. Легкі покарання допустимі , але тільки в прийнятній формі та в крайньому випадку, коли інші методи виховання не діють.
Що робити батькам?
Розглянемо кілька факторів, які чинять негативний вплив на поведінку дітей в період кризи і запропонуємо відповідні практичні рекомендації батькам:
- У дитини виникли адаптаційні проблеми, наприклад, коли він став відвідувати дитячий сад. По-перше, потрібно відзначити, що батьки самі повинні бути позитивно налаштовані на відвідування дитиною дитячого садка. Також важливо, щоб малюк був підготовлений до садка: потрібно організувати прогулянки по території дитсадка, багато розповідати про заняття і дозвілля в саду. Перед відвідуванням садка навчіть дитину самостійно одягатися і роздягатися, допоможіть правильно тримати в руках ножиці, вирізати, робити найпростіші аплікації, працювати з пластиліном і т. Д. Про те, які первинні навички потрібні малюкові для перебування в дитсадку можна заздалегідь дізнатися у вихователів;
- Малюк живе в одноманітній обстановці, немає змін у видах діяльності. Психічне і фізичний розвиток дітей вимагають, щоб вже до 4 років вони вміли багато рухатися і пізнавати навколишній світ. Малюк повинен звикнути до розміреного режиму дня, але з різноманітною цікавою діяльністю: обов’язкові пізнавальні прогулянки повинні змінюватися короткочасними (не більше 15 хвилин) домашніми заняттями – малюванням, ліпленням, аплікацією. Крім того, важливо всіляко залучати малюка до виконання домашньої роботи. Посильна допомога на кухні або прибирання іграшок і т.п. розвиває, покращує настрій, вносить інтерес в життя малюка, і він з гордістю розповідає всім про свої досягнення;
- У дитини виникло нерозуміння в спілкуванні з однолітками. Часто діти 4-5 років не можуть ефективно спілкуватися в групі або у дворі. Бувають діти, які можуть відібрати іграшку, а є такі, які віддають свої іграшки і перестають спілкуватися. Що необхідно робити? У занадто активних потрібно розвивати здатність йти на компроміс, а у скромних – вміння вступати в діалог і відстоювати власні інтереси. Завжди ретельно розбирайтеся, в чому причина інциденту на майданчику або в групі і вчіть малюка озвучувати свої прохання, відмова або пропозицію;
- Дитина замкнутий або сором’язлива. Малюк 4-5 років може бути невпевненим у власних силах, замикатися в собі, не спілкуватися. Він також може погано розмовляти. У таких випадках потрібна допомога логопеда або дефектолога. Щоб перемогти невпевненість у собі у дитини, можна звернутися до дитячого психолога. Батьки можуть також спробувати вирішити цю проблему самостійно за допомогою деяких прийомів. Як бути? Частіше прямо переконуйте своїй дитині, що він відмінно спілкується, наведіть конкретні приклади, адже, напевно, у малюка є хороший друг. Відзначайте у своєї дитини розум, правдивість, говорите про те, що він приємний в спілкуванні. Не критикуйте, а хваліть: за самостійні дії, прояв ініціативи, правильне рішення. Дозволяйте йому піклуватися про вас, про інших членів сім’ї, допомагати в якихось справах. Радьтеся з малюком, при прийнятті рішень враховуйте його думку і акцентуйте це, щоб дитина знала, що його думка має значення.
Коли дитина переживає кризовий вік, батькам складно врівноважено здійснювати виховний процес, щоб раптом не зірватися, не зробити помилок, і, тим самим, не погіршити проблему. Люблячі батьки намагаються в цей період бути уважніше, дбайливіше і терплячі. Проявіть максимум витримки, в цьому вам допоможуть корисні поради психолога:
- Необхідно тримати емоції під строгим контролем. Будь зрив відтягує рішення проблеми на більш тривалий час;
- Використовуйте в спілкуванні з дитиною елементи гри: відволікайте, пропонуйте можливість вибору і прояву ініціативи; Будьте послідовні у словах і діях, не протіворечьте самі собі;
- Вимагайте від малюка тільки те, що ви самі зможете зробити; Надайте дитині можливість діяти самостійно, поступово відпускайте від себе;
- Дорослі проблеми обговорюйте при відсутності дитини.