Першокласники сприймають школу як новий рівень гри, а батьки усвідомлюють всю відповідальність, яка супроводжуватиме їх у найближчі 9-11 (12) років. І у цьому велика різниця! Давайте розбиратися, як не перекласти на дитячі плечі непосильний, поки що, вантаж важливих рішень, але й не допустити перетворення школи на ігровий майданчик.
Правильна мотивація - запорука успішного навчання
Перед вступом до школи діти проходять діагностику у психолога. Не варто боятися! Перевірка спрямована на визначення сформованості психічних процесів дитини (уваги, пам'яті, мислення, промови, уяви), і навіть мотивації ходити до школи.
У кожного малюка не лише свій рівень підготовленості, а й стимул відвідувати навчальний заклад. Наприклад, одна дитина ходить у школу грати, інша — дружити та спілкуватися, а третьому важливі лише успіхи в навчанні. Також зустрічається найзріліша і водночас рідкісна мотивація — це здобуття знань і процес навчання. Якщо ви визначите такий стимул, вам буде простіше допомогти малюкові дозріти до правильної, тобто навчальної мотивації.
Якщо ваша дитина ще грає як у дитячому садку, то знадобиться час і терпіння. Головне, не включайте строгість і жорстку дисципліну, інакше малюк просто "вийде" із цієї гри. Тоді відновити довіру до школи буде дуже складно!
Діти, які приходять до навчального закладу дружити, базікатимуть на уроках і засмучуватимуться, якщо з ними мало спілкуються. Такій дитині потрібно допомогти навчитися вибудовувати стосунки з однокласниками без шкоди для занять. Для цього більше цікавтеся її життям поза уроками та разом обговорюйте шкільні справи та ситуації.
У першому класі оцінок не ставлять, але це не означає, що дитина, яка йде до школи за досягненнями, не прагнутиме до них. Тут головне — дати зрозуміти малюкові, що ви його любите і пишаєтеся ним за будь-яких здобутків. Інакше він виросте перфекціоністом, який намагатиметься виправдовувати чиїсь очікування.
Навчальна мотивація - це правильний стимул для кожного школяра. Давайте розберемося, як її сформувати у першокласника.
- хваліть дитину не за оцінки, а за її зусилля, завзятість, старання. Акцентуйте увагу на важливість знань, їх роль у досягненні результату;
- заохочуйте міркування під час розмови, ставте та відповідайте на запитання;
- відвідуйте разом із малюком тематичні заходи, розповідайте про те, що вам цікаво;
- звертайте увагу, як знання, які знадобляться у повсякденному житті.
Чи готова дитина до школи
Одні батьки вважають, що у 6,5 років йти до школи нормально, а інші впевнені, що й у 8 років ще рано. Як зрозуміти, коли дошкільник готовий сісти за парту?
Успішне навчання залежить не лише від інтелектуальних здібностей дитини, а й її психоемоційного і фізичного розвитку.
Адаптація першокласників
Адаптація до школи - це процес звикання до нових умов життя, які з'являються з початком навчання у школі. Кожен першокласник переживає цей процес по-своєму. Адаптація пов'язана з фізичним та психоемоційним станом дитини і може тривати від 2 до 6 місяців.
Фізична адаптація
Організм малюка підлаштовується до нових навантажень. Особливо відчутний стрес проходить у перші два-три тижні. У цей час діти можуть сильно втомлюватися, вередувати, погано поводитися через зниження саморегуляції. Важливо, щоб батьки терпимо пережили цей період, підтримуючи свого першокласника.
Соціально-психологічна адаптація
Діти по-різному вливаються у шкільне життя. Комусь на це знадобиться лише одна чверть, а деяким буде складно перше півріччя. Основне завдання батьків – відстежувати стан свого школяра. Погана поведінка, складнощі у взаєминах у класі, сильне небажання ходити до школи - все це може вказувати на труднощі адаптації. Причини для цього можуть бути різні. Наприклад, неадекватні вимоги педагога чи батьків, регулярні невдачі у шкільництві, конфлікти з однокласниками, навантаження додатковими заняттями. У такому разі треба вчасно розібратися з причиною важкої адаптації, щоб у подальшому уникнути порушень психічного здоров'я.
Для того, щоб допомогти першокласнику легше адаптуватися до шкільного життя, використовуйте наші практичні поради.
- Цікавтеся, що відбувається з дитиною у школі
"Чим займалися на перервах?", "Як тобі урок математики: нудно чи цікаво?", "Тебе сьогодні питали?", "З ким подобається спілкуватися з однокласників?" і т.д.
- Давайте право на помилку
Помилятися – це нормально. Якщо дитина щось зробила не дуже добре або припустилась помилки, то підтримайте її фразами "Ти дуже старалась", "У тебе вже краще виходить", "А ось тут ти зробила просто чудово!", "Наступного разу у тебе обов'язково все вийде!".
- Дотримуйтесь режиму дня
Дуже важливо, щоб новоспечений учень мав чіткий режим дня з якісним відпочинком і повноцінним харчуванням. Не варто поєднувати заняття в секції або гуртку з початком навчання, так дитина буде перевантажена.
- Допомагайте
Переступаючи поріг школи, малюк стає учнем, але у перші тижні йому важко охопити всю зону відповідальності, яка на нього зненацька впала. Допомагайте, але не виконуйте за нього всі шкільні обов'язки: збирати навчальні речі, брати форму, готуватися до уроків. Згодом дитина звикне і робитиме все сама.
- Слідкуйте за своїми почуттями
Перший клас – це дуже хвилюючий час для всієї родини. Ваша тривога зрозуміла, але постарайтеся не передати її дитині. Говоріть із малюком про новий етап життя спокійно, без емоційного прикрашання. На момент вступу до школи діти вже повинні знати основи безпеки, але не зайвим буде нагадати ще раз.
Режим дня
Кожна дитина звикає до школи у своєму темпі: одні роблять це швидше, іншим потрібно більше часу. Але особливо складними для всіх стають перші 2-3 тижні. Досить часто до кінця першої чверті діти відчувають втому, у них знижується апетит, погіршується сон та настрій. В наявності ознаки психоемоційної перенапруги.
Щоб допомогти дитині легше адаптуватися до нового етапу життя, обов'язково налагодьте режим дня. Маючи чіткий план, дотримуючись графіку сну та неспання, навчання та відпочинку, а також приділяючи достатньо часу ігровій діяльності, діти менше відчувають тривогу і краще відновлюються.
Починайте дотримуватись режиму, максимально наближеного до шкільного, вже з кінця літа, а не з 1 вересня. Якщо дитина ходить у сад, їй буде набагато простіше перейти на шкільний графік.
Якщо ж малюк не відвідував садок, то перебудовуватися на новий лад доведеться трохи довше. Звичайно, хочеться дати своїй дитині більше бігати у дворі, довше поспати, а ввечері подивитися кіно допізна. Але на те ми й дорослі, які розуміють, як буде складно дитині через кілька тижнів. У наших силах подбати про дитину, підготувавши її організм до шкільного порядку дня.
Обов'язково привчіть малюка снідати гарячою ситною їжею. Це даватиме йому енергію, таку потрібну за шкільною партою.
Ось приблизний розпорядок дня майбутнього школяра:
- 07:00 - підйом, водні процедури, ранкова гімнастика, перевдягання та прибирання ліжка;
- 08:00 - сніданок;
- 09:00 – заняття з підготовки до школи. Проведіть два уроки по 25-30 хвилин. Потім обов'язково влаштуйте перерву 20-30 хвилин. На перерві можна разом зробити розминку або запропонувати малюкові самостійно пограти, але не сидіти з гаджетами;
- 11:00 – прогулянка перед обідом;
- 12:30 - обід;
- 13:30 – денний сон чи спокійний час (почитати книгу, послухати спокійну музику);
- 15:00 - вільний час малюка, полуденок, прогулянка, рухливі ігри;
- 17:30 - спокійні ігри (малювання, ліплення, конструктор і т.д.) Коли дитина піде до школи, в цей час вона робитиме домашнє завдання;
- 18:30 - вечеря;
- 19:30 - вільний час, ігри, прогулянка;
- 20:30 - підготовка до сну;
- 21:00 – сон.
Щойно малюк стане першокласником, його режим дня, безумовно, зміниться, але не так сильно. Можливо, доведеться вставати трохи раніше, якщо заняття в школі починаються з 8 ранку. Обов'язково давайте дитині час для рухливих ігор, адже у школі вона багато часу проводить сидячи за партою.
Якщо малюк відвідує спортивні секції, обов'язково стежте, щоб він не перевтомився.
Правильний відпочинок
На жаль, першокласники часто стають заручниками батьківських амбіцій. Наприклад, дозвілля дітей може бути організовано надто активно: і музична школа, і уроки англійської, і танці, а ще двічі на тиждень басейн. День юного школяра розписаний по хвилинам, і в цьому режимі немає часу на повноцінний відпочинок, щоб просто погуляти чи пограти! Такий активний спосіб життя призведе дитину до виснаження.
Норма прогулянки для молодших школярів – 3-3,5 години на день. Нехай малюк довше прогуляється після школи, пограє у дворі перед вечерею чи вийде увечері на прогулянку. Тоді його сон буде міцним та спокійним.
Не варто нехтувати денним відпочинком. Нерідко діти втомлюються після школи, але не хочуть лягати спати, адже вони вже великі. Розкажіть дитині, що великі теж хочуть спати в обід, але не завжди можуть через роботу.
Самостійність дитини
7 років - ідеальний вік для формування самостійності. Звичайно, першокласник ще не готовий до повного самоконтролю, тому йому потрібна ваша допомога. Ось кілька рекомендацій, які допоможуть розвинути у дитини самостійність.
- Домашнє завдання видають школяру, а не батькам. З перших шкільних днів давайте дитині можливість виконувати уроки самостійно! Не робіть їх за неї або тільки у вашій присутності, не сидіть поруч. Навіть першокласнику достатньо всього кілька днів показати, як і що робити в домашньому завданні. Якщо дитина просить допомоги, звісно, не варто відмовляти! Підійдіть, допоможіть, а потім займіться своїми справами. Якщо малюк з першого класу звикне робити уроки без дорослих, то потім вам не доведеться проводити всі вихідні за шкільним столом зі своїм семикласником.
- Перевіряти домашнє завдання – це робота вчителя, а не батьків. Перевіряйте "домашку", тільки якщо дитина сама попросить про це. Вчіться довіряти своєму школяру! Безумовно, першокласнику потрібно допомагати з перевіркою, але не перетворюйте це на систему. Навчіть малюка самостійно перевіряти виконані завдання.
- У жодному разі не кричіть і лайте за помилку! Це показник, що дитина РОБИЛА домашнє завдання, а ось результат другорядний. Спочатку скажіть школяру, що в нього добре вийшло, а потім спокійним голосом вкажіть на помилки. Допоможіть розібратися з теорією до завдання, якщо дитина не розуміє тему. Криком ви досягнете тільки відторгнення, адже після скандалу малюк не захоче сідати за уроки через страх зробити помилку.
- Збирати шкільне приладдя та підручники з зошитами в рюкзак — це теж зона відповідальності дитини, до якої її треба привчати. Спочатку допомагаємо: показуємо та вчимо, що треба брати із собою до школи. Потім поступово даємо можливість самій зібрати свої речі та акуратно скласти їх у портфель.
- Оцінки - це не те, про що насамперед потрібно запитувати після навчання. Спочатку дізнайтесь, що цікавого сьогодні було у школі, а лише потім уточніть, які оцінки отримав ваш учень. Першокласникам переважно не ставлять їх, але однаково є певна система оцінювання. Однак для дитини це не найважливіше, адже у неї стільки всього різного і цікавого відбувається крім уроків. "У клас залетіла велика муха і ми всім класом її виганяли!", "На уроці фізкультури я забив гол!", "Я посварилася з Мариною через гребінець" і т.д. Ось що важливе для людини в цьому віці! Вислухайте, допоможіть порадою та дайте можливість відчути вашу безумовну підтримку.
- Не критикуйте, використовуючи фрази: "От якби ти на уроці не крутився, то вже давно б вирішив це завдання", "Напевно базікаєш на уроках? Давно б уже все зробив, якби уважніше в школі був!" та інші. Такими коментарями ви випускаєте власну агресію і вбиваєте у дитині все бажання вчитися.
Якщо у малюка бувають складнощі із самоконтролем, немає бажання вчитися, а також трапляються конфлікти з однокласниками, не вводіть вдома жорстку дисципліну та не вимагайте нормальної поведінки. Так ви нічого хорошого не досягнете, а дитина може замкнутися. Тоді вже виникнуть справжні складнощі. У кожній школі є психологи, які допоможуть дати раду труднощам навчальної адаптації. Зверніться до них за консультацією, щоб уникнути проблем.
Як правильно організувати виконання домашніх завдань?
У першому класі можуть запроваджувати домашні завдання, рішення про це приймається всередині самої школи. Щоб виконання уроків не перетворилося на покарання, пропонуємо вам кілька робочих правил, які допоможуть першокласнику без стресу звикнути до нових обов'язків.
- Перетворюємо на звичку
Виконання домашнього завдання має стати звичним. Для цього необхідно вигадати певний ритуал, щоб мозок налаштовувався на навчання. Наприклад, це може бути включення настільної лампи або переведення смартфона в режим "Не турбувати", а то й зовсім залишити гаджет в іншій кімнаті.
- Нічого зайвого
На столі не повинно бути зайвих речей. Фоторамки, сувеніри, скарбнички та інші предмети привертатимуть увагу дитини. Тоді їй буде складніше зосередитися над домашньою роботою, а час виконання лише розтягнеться.
- З'їжте “жабу”
Приступайте до виконання домашнього завдання із найскладнішого предмета. Як радять педагоги та психологи, спочатку з'їжте "жабу" - урок, який здається найважчим, а потім все піде легше. Адже повний сил учень швидше та краще впорається із важким завданням.
- Не забувайте про відпочинок
Обов'язково робіть перерви між виконанням домашньої роботи з різних предметів. Невеликі "зміни" потрібні дитині для розслаблення мозкової активності. Найкраще вільну п'ятихвилинку провести активно: перекусити, зробити розминку, а не залипати в гаджет.
- У всьому міра
Письмо – це найскладніший урок для першокласника. Тут і вирішувати нічого не треба, зате рівне вимальовування з'єднань і букв стає неймовірно важким заняттям. Не змушуйте дитину переписувати знову і знову палички-гачки. Обов'язково похваліть свого учня за старання і знайдіть хоча б одну літеру та паличку, яку він зробив найкраще.
- Виховуйте самостійність
Виховуйте самостійність і не виконуйте роботу за дитину! Це дуже погана ідея, навіть якщо ви це робите з найдобріших спонукань. Дитина повинна відповідати за виконання домашньої роботи з першого класу.
Збираємо портфель
Хто головний помічник першокласника? Звичайно, портфель, рюкзак чи ранець! Вибір "помічника" - це справа відповідальна. Адже він має служити вірою та правдою своєму господареві цілий рік, а то й два. Бажано, щоб ранець був із жорсткою ортопедичною спинкою, мав широкі лямки (не менше 4 см), був укомплектований кількома кишенями та важив не більше 700 грамів. Важливо: повністю зібраний портфель для першокласника повинен мати вагу трохи більше 1,5 кг.
А тепер давайте розберемося, що має бути у шкільному рюкзаку учня 1 класу.
Повний список приладдя на батьківських зборах видає учитель. Ми підготували для вас топ найпотрібнішого приладдя для будь-якого першокласника. Що потрібно першокласнику до школи:
- щоденник;
- зошити в клітку та косу лінійку (іноді вчителі просять закуповувати однакові зошити для всього класу);
- обкладинки на зошити та підручники;
- пенал;
- ручки з синьою пастою;
- простий олівець, точилка, гумка;
- кольорові олівці, фломастери;
- лінійка 20 см;
- акварельні фарби, пензлики, альбом;
- кольоровий папір;
- кольоровий та білий картон;
- клей-олівець, клей ПВА;
- ножиці
- пластилін, дошка для ліплення.
Також кожній дитині не зайвим мати у шкільному рюкзаку маленьке впакування вологих серветок та невелику пляшку з водою.
Що робити, якщо ваша дитина не хоче йти до школи?
Якщо малюк раптом почав відмовлятися ходити до школи, то спочатку з'ясуйте причину цього. Їх може бути кілька:
- Адаптація
Якщо першокласник на початку року не хоче йти до школи, це може бути процесом адаптації. Організм відчуває стрес через збільшення навантаження, і в результаті діти стають дратівливими, плаксивими, швидко втомлюються. Якщо причина в цьому, то найкраще зменшити список домашніх та позанавчальних справ і регулярно хвалити дитину (“Вчора ти зробив п'ять помилок, а сьогодні лише дві. Молодець!”) та дотримуватись режиму дня.
- Конфлікт із учителем
На жаль, часто зустрічається ситуація, коли малюк та вчитель "не співпали". Наприклад, це може бути через різницю темпераментів. Вчитель-холерик викладає у швидкому темпі, а дитина-флегматик не встигає сприймати матеріал. В результаті новоспечений школяр хоче уникнути складних для нього ситуацій та відмовляється йти до школи. У такому разі потрібно м'яко обговорити з учителем складність, що виникла, і разом знайти рішення.
- Конфлікти із однокласниками
Іноді діти відчувають на собі глузування однолітків, кепкування. У таких випадках малюки, яких дражнять, можуть відмовитися ходити до школи. Самостійно такий конфлікт вирішити не вдасться. Необхідно поговорити з учителем та звернутися до шкільного психолога.
- Невиправдані очікування
Якщо дитину налаштовували, що в школі буде завжди цікаво і весело, а оцінки будуть лише хороші, то, зіткнувшись із реальністю, першокласник може сильно розчаруватися. Із самого початку чесно розмовляйте з малюком, розповідаючи, що у школі дають багато нових знань. Однак, щоб чогось навчитися, доведеться працювати, а ще потрібно дотримуватися шкільних правил. Здійснювати помилки – це нормально, адже тільки так ми зможемо стати кращими. Зверніть увагу, що навантаження у початковій школі також впливає на враження від навчального процесу.
Проводьте більше часу зі своїм майбутнім першокласником, розмовляйте з ним, грайте, мрійте та ділитесь своїми емоціями. Почніть готуватися до школи заздалегідь і адаптація для всіх пройде легше і м'якше.