Походи з маленькими дітьми

Напевно, всі захоплені пішохідні туристи, повідомивши родичам і друзям радісну новину про майбутнє поповнення в сім’ї, чують схожі фрази: «Ну, тепер походи доведеться відкласти на кілька років…»

Насправді з малюками можна цілком успішно та із задоволенням ходити в гори. Швидше за все, доведеться трохи змінити складність і формат цих подорожей, але для батьків з уже наявним похідним досвідом складнощів виявиться напрочуд небагато. У цій статті ми розкриємо відповіді на найпопулярніші питання на цю тему.

Відразу декілька уточнень:

• Під малечею ми тут розуміємо дітей, які або ще не вміють ходити, або не можуть йти тривалий час, і їх несуть батьки. Тобто це вік приблизно до 3 років. (Подорожі з дітьми, які проходять весь маршрут самостійно, заслуговують на окрему тему.)
• Під походами розуміються некатегорійні пішохідні подорожі, повністю автономні, на кілька днів, але без елементів альпінізму чи іншого «екстриму». Висоти до 3 000 метрів, тому про акліматизацію теж не йдеться.

А зараз перейдемо до питань!

Навіщо ходити в походи з малюками, адже вони нічого не запам’ятають?

Відповідь проста: це потрібно батькам. Маленькій дитині добре там, де мама з татом і краще, яким не доводиться відмовлятися від улюблених захоплень. У багатьох батьків немає іншої альтернативи, крім як взяти дитину з собою (малюка нема з ким залишити, дитина на грудному вигодовуванні), а іншим просто подобається все робити разом, адже це одна сім’я.

Швидше за все, малюку теж корисно подивитися світ за межами квартири та дитячого майданчика та навчитися адаптуватися до мінливих обставин. Часто батьки відзначають розвиток дітей після подорожей, хоча це може бути просто збігом. Доказів цього ні в кого немає, тому не варто розраховувати на те, що дитина раніше за ровесників почне говорити або ходити за рахунок подорожей. Але без жодних сумнівів маленьким дітям у поході цікаво! Побачити перші враження малюка, що потрапив у «великий світ» моху, трави, землі, каміння, піску та шишок у всьому їхньому нескінченному різноманітті, якого не досягнути навіть у цілому магазині іграшок — це безцінно.

З якого віку можна починати брати дитину до походу?

Поки що маленький — страшно, може, хай спершу підросте? Досвідчені батьки повідомляють, що страшно за дітей завжди… Тому, на нашу думку, чим раніше, то краще. Звісно, цей термін у кожного свій. Перші кілька місяців ми не беремо до уваги: і мамі потрібно відновити сили, і малюкові зміцніти, налагодити годівлю, сон – у цей час сім’ї зазвичай не до походів. Але, загалом, перші півроку, якщо немовля здорове і з ним все гаразд — чудовий час для подорожей, його просто шкода просиджувати вдома, адже більше такого не буде!

Поки дитина ще не вміє самостійно пересуватися, з нею в поході досить мало проблем. Особливо зручно, якщо дитина на грудному вигодовуванні – їй навіть жодної їжі з собою брати не потрібно.

Пізніше дитина починає повзати — треба стежити, щоб вона не сповзла кудись у річку чи урвище. Доводиться одному батькові займатися побутом (ставити намет, готувати вечерю), а іншому невідривно стежити за малюком. Пізніше у нього починаються різатися зуби і він буде гірше спати ночами. Потім він почне ходити і не захоче довго сидіти у рюкзаку. А потім у нього з’явиться своя думка, і він може не захотіти того ж відпочинку, що й ви.

Загалом, похід — лише одна з граней звичайного життя, а так, то в ньому все те саме: спочатку батькам відносно легко, а потім з віком дитина вимагає все більше уваги, сил і часу. Але, отримавши досвід подорожей у перші місяці, потім вже набагато простіше вирішувати нові завдання.

А дитина в поході не замерзне?

Досвідчені туристи знають, що з гарним сучасним спорядженням замерзнути у поході дуже важко. Але щодо дітей все одно виникають сумніви. В нас прийнято дітей одягати в щось зайве, і багато наших співвітчизників дивуються в інших європейських країнах, побачивши, як легко одягнені їх діти. Діти приходять у світ із потужним механізмом пристосування до величезного спектру умов. Потрібно тільки не ламати цей чудовий механізм, а для цього потрібно зовсім небагато: дозволити дитині відчувати на собі хоч якісь контрасти та перепади температури. Це нічого не варте, а повернеться сторицею — виросте доросла людина, яка не боїться протягів, і не захворіє від того, що випадково промочила ноги, в автобусі дуло з вікна чи колега ввімкнув кондиціонер.

Загалом, якщо дитина звикла з народження, що дорослі її не кутають, а одягають за погодою, як себе, то в поході з нею нічого не станеться, коли температура раптом впаде на пару градусів, а батьки не встигнуть вчасно надіти йому додаткову кофтинку.

Є один важливий момент, про який потрібно пам’ятати в прохолодну погоду: коли ми йдемо, особливо в гору з рюкзаком, нам набагато тепліше, ніж дитині, яку несуть. Тому в цьому випадку малюка потрібно одягнути тепліше, ніж себе. Не забудьте теплі шкарпетки і рукавиці – кінцівки дитини мерзнуть у нерухомості, навіть якщо вам самим у цьому поході рукавички зовсім не знадобляться.

З чого почати та чого чекати від першого походу?

Очевидно, краще починати зі знайомих місць, де ви вже були. Перший похід з дитиною — рівняння з багатьма невідомими, то нехай буде відомо якомога більше. Це не буде нудно, тому що навіть старі місця, що приїлися, все одно відкриються по-новому. Для першого разу краще не відходити далеко від машини — якщо раптом щось піде не так (або просто не сподобається), завжди можна «евакуюватися». Сама ця думка зазвичай вселяє спокій.

Якщо ви і без дитини раніше не ходили в походи і тепер тільки починаєте, то дуже важливо підібрати маршрут під силу. Найкраще діяти «по наростаючій». Наприклад, нехай спочатку це буде одноденна прогулянка, потім ночівля поряд з машиною, після цього автономний похід з одною ночівлею. Після цього спробуйте піти з двома ночівлями, але нехай обидві вони будуть в одному місці, а ви гулятимете з табору радіально. І нарешті, після цього можна вирушити в лінійний маршрут, де кожна ночівля буде на новому місці.

Прогноз погоди стає дуже важливим. Якщо раніше ви могли ризикнути — «може, дощ не буде таким сильним, як обіцяють, а якщо що, перечекаємо в наметі» — то зараз доведеться вибирати дуже хорошу та стабільну погоду, бо дитина чекати поки що не вміє.

На будь-які переміщення закладіть вдвічі більше часу, ніж зазвичай. Годувати, змінити памперс, переодягнути – всі ці затримки, особливо спочатку, складаються в годинник. А самі ви несете більше ваги, ніж зазвичай, і йдете повільніше. Тому часу має бути із запасом.

Яке спорядження потрібно для походів з дитиною?

Перед батьками постає складне завдання, яке потребує компромісів. Поперше, максимально заощадити вагу, адже одна з них понесе дитину, а друга — все інше! По-друге, не дуже втратити при цьому в комфорті.

Намет

Для початку, поки дитина дуже маленька, вистачить двомісного намету, в якому ви ночували удвох, але з більшим віком малюка потрібно все-таки тримісний.

З одного боку, ми пам’ятаємо про економію ваги, з іншого боку, просторий намет — це дуже важливо, коли в ньому з’являється людина, яка прагне стрибати, бігати, розкидати іграшки і спати в позі морської зірки.

Бажано, щоб конструкція намету передбачала можливість установки без розтяжок, про які малюк, що починає ходити, обов’язково спіткнеться.

Ультралегкий намет може не витримати натиску маленького дослідника – якщо дитина дуже активна, міцніша тканина прослужить вам довше, хоч і важитиме трохи більше – шукайте компроміс.

Спальний мішок

Існує дві школи похідних батьків: одні сплять в трьох у стібнутих спальниках, інші беруть для дитини окремий спальник. Тут як краще вам. Ви не дізнаєтеся, поки не спробуєте. У закордонному похідному світі бувають універсальні вставки в спальний мішок, що збільшують його габарити завширшки. Це найзручніше рішення для маленької дитини, особливо на грудному вигодовуванні, але у продажу її не знайдете. Ще один варіант для найменших – використання теплого зимового комбінезону замість спального мішка.

Декілька нюансів про дитячі спальники:

• Пухових дитячих спальників практично не буває – можливо, тому що у малюків є ризик серед ночі їх намочити?
• Деякі дитячі спальники мають бавовняну підкладку. Сенсу в ній немає (діти рідко сплять у поході голяка, щоб натуральність матеріалу мала значення), при цьому бавовна додає вагу і об’єм і довго сохне.
• Навіть якщо ваш малюк поки ще невеликий на зріст, шукати зовсім маленький спальник не варто. Діти ростуть швидко, а багато моделей спальників мають додаткову блискавку, що прибирає зайву довжину спальника для маленької дитини. Якщо її немає, зайву довжину можна зав’язати мотузкою або стягнути стропою. Дитячого спальника, розрахованого на зріст до 135 см, вистачить до 10 років (за середнього зростання) — вигідна покупка!
• Маленькі діти люблять спати, розкинувши руки. Багато хто з них взагалі не любить ховатися. Будьте готові до того, що залазити в спальник до підборіддя ваша дитина навідріз відмовиться, а «зручний анатомічний каптур» взагалі не знадобиться. Якщо вам трапиться за інших рівних вибір між «коконом» і «ковдрою» — беріть ковдру. Втіхою є те, що теплообмін у дітей кращий за наш, і їм не так холодно, як нам! (Якщо їх з народження не кутали зайво)
• Серйозні виробники не вказують на температуру використання на дитячих спальниках. Не мають змоги протестувати на дітях. Якщо ви бачите на дитячому спальнику температурний режим, то знайте, що ці цифри дуже умовні.

Килимок

У сучасних килимків вказується коефіцієнт термоізоляції R-Value – чим він вищий, тим нижчою може бути температура, при якій ви на ньому спатимете. Якщо взимку ви в походи ходити не збираєтеся, то трисезонного килимка з R-value 2.5 буде достатньо – в ньому можна спати близько нуля.

Малюкам добре підійдуть килимки вкорочених розмірів. Вони бувають 90-120 см завдовжки і спочатку призначені для дорослих, які заощаджують вагу та готові підкласти під ноги рюкзак або інше спорядження. Такі розміри часто продаються зі знижкою і місця у складеному вигляді займають з півлітровою пляшкою. Товщини 2.5 см для дитини вистачить: він важить менше дорослого, а сон у нього міцніший, тому йому буде досить м’яко.

Надувні килимки дуже легкі і теплі, але мають властивість шарудити, що може перешкодити заснути дитині, для якої обстановка і так незвична.

Сучасні пінополіуретанові килимки (з ребристою або комірчастою поверхнею для більшої м’якості та тепла) мають хороші характеристики, але, на жаль, дуже об’ємні в скрученому вигляді, навіть якщо обрізати килимок по росту дитини (а в нашому випадку, як ми пам’ятаємо, один батько понесе все спорядження на трьох).

При використанні в просторому наметі трьох різних килимків виникає проблема, коли вони всі за ніч розходяться в різні боки. Притисніть дитячий килимок своїми килимками з боків, тоді дитина вночі не сповзе на голу підлогу. Інший момент – малюки чомусь здатні скочуватися вниз при найменшому ухилі намету. Для боротьби з цим можна пошити на дитячий килимок чохол-простирадло з ворсистої тканини, щоб спальник не ковзав по ньому.

Пальник

Заощадити газ, а отже, і вагу, допоможуть сучасні системи приготування їжі. Вони є комплектом з пальника і казанка, які щільно з’єднуються між собою і за допомогою особливої конструкції дозволяють звести до мінімуму втрату тепла. Крім того, такі системи не вимагають окремого захисту від вітру та кип’ятять воду дуже швидко.

Одяг дитини

У дитячому похідному одязі працюють ті самі принципи, що й у дорослих. Ми використовуємо три шари: базовий шар (термобілизна), другий шар (фліс) і верхній шар (непромокаюча та непродувна мембрана).

Термобілизна

Маленькі діти не відчувають таких фізичних навантажень і не пітніють так, як дорослі, тому в синтетичній термобілизні, яку ми надягаємо для активного відпочинку, для них особливої потреби немає. У теплу погоду вдень підійде звичайний «міський» одяг із бавовни. Дитячий одяг маленький, і можна взяти з собою достатньо футболок на випадок, якщо вони промокнуть, забруднюються. Просто врахуйте, що синтетика швидше сохне і менше важить. У прохолодну погоду, ввечері та вночі найкраще одягнути на дитину вовняну або напіввовняну термобілизну.

Вовна має антибактеріальні властивості, і таку білизну можна носити кілька днів без появи запаху. Воно довговічне, не втрачає вигляду від прань і здатне послужити по черзі не одній дитині. І, зрозуміло, його зручно носити не лише у поході, а й у місті!

• Дітям, які ще не ходять, зручніше вдягати термобілизну у вигляді комбінезончика. Тим, хто старший, краще підійде окремий комплект.
• «Бодик» із застібкою між ніг зручніше за футболку — не задирається на спині.
• Штани зручніші за колготки — можна купити «на виріст» і підвертати, а шкарпетки міняти при необхідності або взагалі знімати, дати ніжкам подихати.
• Шкарпетки найкраще також із мериносової вовни, оскільки в бавовняних шкарпетках ніжки можуть спітніти і замерзнути, а шерсть гріє навіть у вологому стані.

Окрема складність – знайти потрібні похідні штани для малюка. Потрібна тканина, яка дихає, при цьому швидко сохне та відштовхує бруд.

Другий шар

Флісовий шар зовсім маленьким дітям знадобиться у вигляді комбінезону, а тим, хто вже ходить, найзручніше буде окрема куртка.

Верхній шар

Це комбінезон, що не промокає, або окремі штани і куртка, для холодної погоди — з утеплювачем. Багато мам на звичайних прогулянках більше цінують комбінезони за можливість лягти в калюжу та не промокнути. Але в поході роздільний комплект буде зручнішим у деяких випадках:

• При сидінні в рюкзаку штанина обов’язково задирається, тому штани краще брати на розмір, а то й два більше.
• Куртка може знадобитися окремо як захист від вітру або просто для тепла.
• Штани можуть знадобитися окремо для того, щоб тинятися по бруду або мокрій траві, посидіти на чомусь мокрому (при цьому в куртці може бути жарко).
• Для заміни підгузника на холоді краще зняти одні штани, ніж весь комбінезон.
• У горах навіть улітку знадобиться тонка пухова курточка – вона не займає багато місця і її можна надіти ввечері, коли стає прохолодно, без жодних зайвих шарів.

Взуття

Навіть поки дитина ще не ходить, вона повзатиме, тому взуття знадобиться брудостійке. Гумові чобітки теж доведеться взяти із собою: якщо потрібно їхати в рюкзаку під дощем, ноги не повинні промокнути. І ще один нюанс: при довгому сидінні в рюкзаку у дітей трохи порушується кровообіг і ноги мерзнуть. Стануть в нагоді вовняні шкарпетки або пухові пінетки.

Дитячі перенесення

Останній, але найголовніший пункт у нашому списку спорядження – пристосування, щоб дитину нести! Ми розділимо їх на два види: це м’які (бескаркасні) перенесення та каркасні рюкзаки.

М’які (бескаркасні) перенесення

Представники цього класу – слінги та ергономічні рюкзаки (ергорюкзаки).

• Ергорюкзак. Не плутайте з кенгуру, які ми не рекомендуємо використовувати для походів. Вони відрізняються від ергорюкзаків дуже суттєво. В ергорюкзаку ноги дитини розведені убік, вага розподіляється на стегна малюка. М’яка тканинна спинка підтримує хребет у природній позі. Широкий пояс переносить частину ваги дитини з плечей батька на її поперек. Дитина може сидіти лише обличчям до батька.
• “Кенгуру”. У «кенгуру» ноги дитини висять вертикально вниз, і вся вага посідає промежину. Жорстка спинка не підтримує верхній відділ хребта. Вся вага дитини посідає плечі батька. Дитина може бути як обличчям до батька, і обличчям вперед. У такому рюкзаку можна переносити дитину на короткі відстані (з автомобіля в поліклініку, магазинами), але носити не рекомендується.
• Слінг є прямокутним шматком тканини, який непросто навчитися правильно намотувати, але, як кажуть, все можливо для людини з інтелектом. Тим не менш, слінг не дуже зручно знімати та надягати в похідних умовах, а ще в ньому буде дуже спекотно під час активної ходи в гору.
• Багато моделей рюкзаків дозволяють носити лямки як прямими, так і перехрещеними на спині. Перехрещений варіант складніше надягати без сторонньої допомоги, але в такому вигляді рюкзак щільніше притягує дитину, тому саме перехрещені лямки рекомендується використовувати для дітей до півроку. До того ж, вони будуть комфортнішими для жінок з вузькими плечима.
• Ергорюкзак можна носити як спереду, так і на спині. Габарити дитини, що підросла (місяців з 8) починають заважати батькові спереду, а сама вона вже більше хоче дивитися на всі боки — такого малюка можна нести ззаду.
• Верхня межа ваги для ергорюкзаків дуже велика – до 20 кг. Набагато раніше цієї межі батькові буде надто важко носити в ньому малюка.

Каркасні рюкзаки-перенесення

Згодом у м’якому рюкзаку носити дитину стає дуже важко. Хоча він і має підтримуючий пояс, основна вага все ж таки припадає на плечі. На допомогу приходять каркасні рюкзаки-перенесення. Термін початку використання такого рюкзака – дитина повинна вміти впевнено самостійно сидіти протягом тривалого часу! Це означає, що він проводить свій час (грає) переважно сидячи (а не на животі, як раніше). Верхня межа, як і у випадку з м’якими рюкзаками, не турбується — вони витримують до 25 кг, і раніше від них відмовиться або батько, або дитина. 

Переваги каркасного рюкзака перед м’яким ергорюкзаком:

• Ефективно розподіляє вагу між плечима, стегнами та попереком.
• Між дитиною і батьком є певний простір, тому ні спині батька, ні животу дитини не робиться надмірно жарко (у м’якому ергорюкзаку на підйомі в гірку можна спітніти так, що вся дитина буде мокра через батьків).
• Такі рюкзаки зручно та швидко регулюються як під зростання дитини, так і під зростання батька. Останнє особливо важливо, тому що зазвичай мама та тато користуються поперемінно, і в процесі походу може знадобитися протягом дня кілька разів налаштувати його під різні габарити. (Майте на увазі, що цей діапазон не безмежний! Якщо ваш зріст менше 165 см, обов’язково приміряйте перед покупкою рюкзак: найменшого налаштування зростання в окремих моделей може вам не вистачити, щоб пояс рюкзака правильно спирався на стегна.)
• У каркасному рюкзаку знизу є відсік для речей, в якому можна нести підгузки, одяг, їжу – це дозволяє і трохи розвантажити другого з батьків, і дає першому деяку автономність, якщо він раптом трохи відстав або пішов уперед.
• Рюкзак можна зняти і поставити на землю разом з дитиною, завдяки підніжці він стоятиме, як стільчик. Це дуже зручно якщо вам у дорозі, наприклад, потрібно переодягнутися. (Тільки будьте уважні: ставте тільки на рівну поверхню, щоб рюкзак не впав!)
• Тінь від сонця – дуже важлива функція, що захищає заодно від дрібного дощу/снігу та гілок, що нависають над стежкою.

Мінуси в порівнянні з м’якими ергорюкзаками:

• Висока ціна, порівнянна з хорошим візком.
• Великі габарити: на відміну від м’якого рюкзака, його не візьмеш з собою “про всяк випадок”, в машині він займає повноцінне багажне місце.
• Сам по собі рюкзак важить більше 3 кг (але краще розподіляє вагу, тому нести дитині буде все одно легше, ніж у м’якому рюкзаку).
• Залежно від росту батька, голова дитини може трохи височіти над його головою – до цієї зміни габаритів треба звикнути і враховувати (наприклад, входячи в дверний отвір або під гілки дерев, що нависають).

Для рюкзаків-перенесення існують такі аксесуари, як дощовий чохол і подушечка для сну. Якщо у вас немає подушечки, не біда: її можна спорудити з будь-якого светра, згорнутої пелюшки і таке інше. Дощовий чохол дуже бажаний, тому що, якщо дитину можна одягнути в непромокаючий одяг, то намочити сам рюкзак все одно не хотілося б. Якщо немає спеціального чохла, можна використовувати чохол для звичайних рюкзаків, тільки купити найбільший розмір. Тент від сонця може бути в комплекті, а може продаватися окремо – він потрібний обов’язково!

Як довго дитина може провести у рюкзаку? І що, якщо він не захоче в ньому сидіти?

Деяким дітям рюкзак дуже подобається, і вони навіть у місті віддають перевагу над коляскою. «Високо сиджу, далеко дивлюся!» Але, на жаль, є й такі діти, які відмовляються носитись у рюкзаках.

Якщо взяти дитину, яка позитивно ставиться до рюкзака і не вередує, все одно слід робити регулярні перерви (кожну годину-півтори) і бажано будувати маршрут так, щоб не довелося йти весь день.

Як організувати денний сон у поході та дотримуватися режиму дня? Чи не шкідливо спати у рюкзаку?

Якщо ваш маршрут дозволяє влаштувати денний сон на привалі (і дитина згодна заснути в такій незвичній обстановці), безумовно, це буде здорово. Але часто потрібний повний ходовий день. В цьому випадку малюки сплять денні сни на ходу, їх заколисують у рюкзаку, і вони легко засинають. Сон у рюкзаку далеко не такий зручний, як сон у ліжечку, тому зазвичай діти не можуть спати «довгі» сни і сплять по одному циклу, у малюків він становить у середньому 40 хвилин.

Два своїх звичних сни дитина може розбити на чотири, один сон – на два, і таке інше. Загалом свою денну норму сну він, швидше за все, набере, а якщо не вистачить — раніше ляже ввечері. Дотримання режиму дня у звичайному житті допомагає дитині гнучко пристосовуватися до її вимушених збоїв у подорожі.

Чи шкідливо спати у рюкзаку? 100% повноцінним є лише сон у нерухомому ліжечку, у повній тиші та у темряві. Тим не менш, багато батьків у певному віці стикаються з тим, що дитина згідна спати тільки в колясці, що рухається без перерви, в автокріслі, під час гойдання на руках.

Які особливості у нічного сну у поході з малюками?

• Одна з неприємностей походу — навіть діти-сови в наметі норовлять прокинутися з півнями, оскільки раніше, ніж звичайно, лягають спати, а яскраве сонячне світло їх будить. Зміцніться духом і використовуйте це як шанс сфотографувати гарний світанок
• Приготуйте заздалегідь і тримайте під рукою (в окремому пакеті або в кишені намету) все, що може знадобитися вночі: запасний підгузник, серветки, пляшку з водою, гель для полегшення прорізування зубів, термос для розведення суміші… І, звичайно, ліхтарик!
• Маленьким дітям допомагають заснути звичні ритуали. Якісь з них можна реалізувати в поході (читання перед сном, укладання спати улюбленої іграшки, колискова чи казка). Інші повторити не вийде (наприклад, купання). Можна спробувати створити спеціальні «засипальні» ритуали, які бувають лише у поході.
• Повноцінний нічний сон дуже важливий для дорослих, щоб відновити сили та пройти маршрут наступного дня. Тому в періоди проблемного нічного сну (ріжуться зуби і т.п.) краще врахувати це та вибрати простіший похід. 

Про особливості харчування в поході з дитиною

Безумовно, найзручніше з малюком у поході – це грудне вигодовування, і саме в подорожах починаєш цінувати його особливо сильно. Проблему тут можна знайти, мабуть, лише в тому, що термобілизну для годування купити неможливо

З дитиною на штучному вигодовуванні потрібно завжди мати із собою запас як гарячої, так і кип’яченої холодної води, щоб розвести суміш у воді потрібної температури. Дозатори суміші дозволяють відсипати кілька заздалегідь відміряних порцій суміші окремі секції. Багато батьків вважають за краще брати з собою кілька пляшечок за кількістю годівель на день, щоб потім за один раз вимити і простерилізувати окропом усі пляшки.

Для нічних годівель досвідчені мами радять тримати пляшку із приготовленою водою у спальнику, щоб зберегти температуру. Діти на штучному вигодовуванні зазвичай раніше починають їсти та переходять на повноцінну дорослу їжу, ніж їхні ровесники на грудному, тому такий технічно складний період триватиме не дуже довго!

Якщо ваше немовля тільки починає знайомитися з їжею, на час походу можна сміливо зробити перерву і обійтися грудним молоком, щоб не створювати зайвих складнощів. Надалі – вибираємо будь-яке дитяче харчування у зручній упаковці, яке можна зберігати без холодильника, та комбінуємо з продуктами з «дорослого столу». Наприклад, якщо сім’я їсть гречку з тушонкою, дитині можна ту ж гречку дати з м’ясним дитячим пюре.

Доросле похідне меню у коротких походах не завжди досить різноманітне. З появою дитини можна скуштувати сублімовані продукти – наприклад, сир або омлет легко приготувати, просто додавши окропу!

Під час шляху дитина може зголодніти або просто закапризувати в такому місці, де не буде можливості негайно зробити зупинку. На ці випадки приготуйте перекушування — батончики мюслі, фруктові пюре, сухофрукти — і тримайте під рукою.

Як бути з гігієною?

Сучасні дитячі вологі серветки дозволяють легко обійтися без купання 2-3 дні. Візьміть серветок із запасом. Не забудьте взяти щільні пакети для зберігання використаних підгузків – їх доведеться забрати з собою додому.

Тільки будь ласка! Не кидайте серветки та підгузки у лісі!

Складний період: може краще залишитися вдома?

У всіх дітей бувають складні періоди. Мозок стрімко розвивається, відбуваються якісь кризи, пов’язані з освоєнням нових навичок — або ріжеться черговий зуб. Ось тільки минулого тижня вона була милою безпроблемною дитиною, а тепер постійно ниє, вередує і не злазить з маминих рук… У такі періоди здається — які вже там походи, краще вдома пересидіти. Але дуже часто зміна обстановки відволікає і всім на користь. У поході не потрібно вигадувати, чим розважити дитину – всі розваги забезпечує природа. Звичайно, капризи та недосипання вимотують, і складні маршрути у такий час планувати не варто. Але прості прогулянки, короткі походи з невеликими переходами дуже рятують від батьківського дня сурка.