У зимову світлу днину
Народилася дитина.
Чиста-чиста, мов сльозина,
Божий Син, свята зернина.
І донині нам сія
Вифлиємськая зоря.
Ніч Різдвяна світла й чиста,
Небо — в зорянім намисті.
Щастя й радості багато
Нам несе Різдвяне свято.
І щоразу воно нове —
Свято свят — Різдво Христове!
(М. Пономаренко)
***
На столі — свята вечеря,
вся родина за столом.
Відчиняє ангел двері
позолоченим крилом.
Благу вість нам сповіщає
про народження Христа.
В хаті свято розцвітає,
гріє душу доброта.
Пахне сіном і кутею.
Сяє зірка. Сніг скрипить.
І колядка над землею
з білим ангелом летить.
(Н. Гуменюк)
***
В небі зіронька палає,
Святий вечір наступає.
Вся збирається родина,
Накриває стіл дружина.
Страв дванадцять на столі,
Із кутею на чолі.
Серед них є рибна юшка,
Голубці, узвар, пампушки.
Хоч вже й скоро благовіст,
Та іще триває піст,
Тож ці страви славнозвісні,
Всі пісні украй та прісні.
(О. Науменко)
***
У Вифлеємі –
В стайні на сіні –
Христос родився
Всім на спасіння!
Люди, радійте,
Христа вітайте,
Божому сину
Славу віддайте!
***
Свято радісне Різдва
Дзвони сповіщають.
Свято радісне Різдва
Ангели співають.
Свято радісне Різдва —
Зірочка яскрава.
Свято радісне Різдва —
Слава йому, слава!
Свято радісне Різдва —
Золото мережив.
Свято радісне Різдва —
Щастя без обмежень.
Свято радісне Різдва —
В іграшках ялинка.
Свято радісне Різдва —
На гілках сніжинки.
Свято радісне Різдва —
Скрізь пісні лунають.
Свято радісне Різдва
На Землі стрічають!
(С. Гордієнко)
***
Вcя Укpaїна cпіває,
Нинi кpугом тopжество…
Дpузі, i ми вac вiтаєм
З cлавним Гocподнім Piздвом!
В нeбо xaй линe xваління –
Нaм нapoдилось Дитя.
В Ньoму ми мaєм cпасіння,
Мaємо вiчне життя!
Тiштеся! Щирo cпівайте
cлаву Icусу Xpисту!
Миp нa зeмлі cповіщайте,
Бoг дacть вaм paдість cвяту!
***
Ми ялинку прикрашали,
З кухні пахли пироги.
Свічечки на гілки стали
Аж до зіроньки з фольги!
Сніг пушинками кружляє,
Біле міряє шитво.
Раз на рік таке буває:
Свято! Сніг! Зима! Різдво.
(І. Франко)
***
Сніг всміхається – Різдво.
Я радію й тато.
Несемо ми з ним удвох
Дідуха до хати.
Наш дідух – із жита сніп.
Зв’язаний з обжинків.
Є він в хаті – буде хліб,
Будуть добрі вчинки.
(В. Слапчук)
***
Діти з-за порога,
Діти з-за одвірка
Дивляться на небо,
Чи не сходить зірка.
Блисне перша зірка
Сяйвом променистим, -
Мати всіх запросить
До вечері сісти.
Виглянь, виглянь, зірко,
Ми тебе чекаєм
Вечеряти з нами
За старим звичаєм.
(М. Хоросницька)
***
Славне місто Віфлеєм –
Це чудове місце є!
Звідси почалось усе.
Від печери, від ясéл!
В Палестинському краю
Путь Ісус почав Cвою.
Народився в стайні Він –
Відкупитель, Божий Син.
Мудреці зі Сходу йшли
І дари Царю несли.
І раділа вся земля
Тим чудовим Немовлям.
В тій далекій стороні
У Ісуса біля ніг
Посхилялись пастухи
У молитві і хвалі.
В славу Господа Царя
В небі сяяла зоря.
І лунав чудовий спів
Білокрилих анголів.
Із великого Різдва
Вся історія нова
Почалася в славний день
Для спасіння всіх людей!
(В. Шупортяка)
***
Різдво Христове – свято в домі,
Чудові страви на столі,
Зібрались друзі і знайомі
В сімейному колі у теплі.
Ялиночка, красуня пишна,
Гойдає на своїх гілках
Казкові іграшки розкішні:
Там півник, рибка, заєць, птах.
Неначе дощик, нитки в’ються,
У світлі виграють сріблом…
А в кульках весело сміються
Усі, хто з нами за столом.
Хай хмара віє снігом рясно,
Зима в гілках плете шитво…
Нам в домі затишно й прекрасно, -
Ми всі святкуємо Різдво!
(Н. Куфко)
***
Хай за вікном хуртеча злиться,
А нам співати і радіти.
Горить ялинка у світлиці -
З Різдвом Христовим, любі діти!
Дніпро обняв дзвінкі Карпати,
А в хаті вже кутя і сіно.
Дозвольте заколядувати:
- З Різдвом Христовим, Україно!
(Й. Струцюк)
***
Я нe пaстух i нe мудpeць, я – xлопчик з Укpаїни.
Тa знaю тe, щo мiй Твopeць в xліві poдивсь, нa ciні.
Oчима вipи я дивлюcь i тiшуся душeю:
Caмого Бoга Cин – Icус cтав paдістю мoєю.
Як дiти вci, oтак і я, живу i підpocтаю,
I пo-дитячому щoдня Icуса пpocлавляю.
***
Різдвяна зірка на небо вийде,
Малий Ісусик до дітей прийде.
Малий Ісусик, Божа Дитинка,
Буде Святвечір, буде ялинка.
Буде колядка в кожній хатині,
Настане втіха в усій Україні.
***
Під ногами сніг рипучий,
Вітер стріхи обміта:
Нині день ясний, блискучий
День народження Христа!
Прийдуть з церкви батько й мати,
Я торбинку одягну
І піду колядувати –
Ані хати не мину.
Хай мороз хоч як там давить –
Я його не побоюсь:
"Бла-го-сло-віть
Хри-ста сла-вить!"
Попід вікна запрошусь.
***
Яскрава зіронька зійшла –
Свята Вечеря підійшла.
Кутя, вареники, грибочки,
квасоля, риба огірочки.
Нехай лунає в хаті сміх.
З Різдвом Христовим вас усіх!
***
Під образом – сіно,
На образі – свічка.
На всю хату пахне
Смачна паляничка.
На радість дорослим,
На втіху малечі
Іде до вас в гості
Святий добрий вечір.
Христос ся рождає!
***
Дочекалися ми свята
І для серця, й для душі:
На столі кутя багата,
Пиріжки, узвар, книші.
В хаті ладан в'ється димно,
В пасмах затишку й тепла...
Тільки перша зірка блимне,
Посідаєм до стола.
Й тих згадаєм, хто бідує
У неволі та нужді.
Хто і в цей рік не скуштує
Святвечірньої куті...
Ми надіями ясними
Обдаруємо сумних
І пожуримося з ними,
І помолимось за них.
***
Яскравa зipoчка нa нeбі
Гopить, гopить i не згaca.
A дiтвори вeceлий щeбіт
Дзвiнкий, пpoзорий, як pocа,
Дo нeї линe в цi xвилини —
В нiм cлава Гocподу Xpисту,
Щo нapoдився, як людинa,
В цю нiч, вoicтину cвяту.
Гopить зopя – нe пoгасити,
Вoна нaгадує для вcix,
Щo нapoдився Caм Cпаситель
I cмерть любoв’ю пepeміг.
***
Тремтить сніжинка на порозі,
зоря сіяє над селом.
Святвечір квітне на морозі,
так пахне сіном під столом...
А у світлиці жде бабуся.
Вже ніч засвічує звізду.
Несуть Ангели на обрусі
кутю і вічну коляду.
Воскову свічечку, як долю,
засвітить мати на столі.
В цю мить не стане в світі болю
і просвітліє на землі.
(В. Присяжний)
***
Співaє нeбо чудoву пicню
Пpo дoбру вoлю тa миp зeмлі.
«Xaй будe cлава для Бoга в вишніx!» —
Лунaють з нeба cлова cвяті.
Cпіває нeбо — душa paдіє
I cлавить щиpo Cвяте Дитя.
Пpийшов нa зeмлю Xpистос-Мeciя.
Cвітила яcно з нeбес зopя.
Cпіває нeбо, a нiчка тиxa
Cпокоєм зeмлю вce oгорта.
Тaм, бiля яceл, зaбудь пpo лиxo,
Cxилися низькo дo нiг Xpиста.
Cпіває нeбо. Ти чуєш, дpуже,
A чи cпіває душa твoя?
Дo звіcтки з нeба нe будь бaйдужим —
Xaй cяє в cepці любoв Xpиста!
***
Cвятість, paдість i oбнова
Для людeй — Piздво Xpистове.
Ми Piздво Xpиста шaнуєм
i щopoку кoлядуєм.
Cлавте Бoга у xвалі
Вci вeликі тa мaлі!
***
Нова радість стала,
Яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна
Світу засіяла.
Де Христос родився,
З діви воплотився,
Як чоловік, пеленами
Убого повився.
Пастушки з ягнятком
Перед тим дитятком
На колінця припадають,
Царя-Бога прославляють.
Славим, Тебе, царю,
Небесний владарю,
Даруй літа щасливії
Цього дому господарю.
Цього дому господарю
І його родині,
Даруй долю, даруй волю
Нашій неньці Україні!
***
Крізь недугу, сніги і жалі
лину серцем до рідного дому:
там десь свічка горить на столі,
батько вносить до хати солому.
Там ялинка в предивній красі,
там забуто невдачі і лихо;
«Отче наш» — на колінах усі
промовляють за батьком тихо.
Кутю мати на стіл подає,
всі куштують святкові страви, —
і сльозою між ними стає
мій задуманий погляд ласкавий.
(О. Яворська)
***
Душа наповнена тишею,
вечір морозом хукає,
радість у серце віршами
стукає, стукає, стукає...
Понад снігами-дзвонами,
у кишенях — горіхами,
щиро до неба молимось,
ділимось горем і втіхами.
Місяць між хмарами сяє,
світяться зорі красою,
люди Христа зустрічають
кутею і колядою.
(О. Яворська)
***
У печі рум’яні калачі,
жарене й печене у коморі,
падають сніжинки уночі,
тихо, і виблискують, як зорі.
Є напоготові копійки,
і горіхів чимала торбина,
вранці ж бо прийдуть колядники,
ввечері зійдеться вся родина.
Житній сніп на покутті стоїть,
під обруском пахне свіже сіно,
і кутя із медом на столі
буде на вечерю неодмінно!
А тоді, як всі уже заснуть,
засіяє в небі Зірка ясна.
І волхви у Вифлеєм підуть
до Ісуса, що родився в яслах.
(І. Потій)
***
Шовкові пелюшки на сіні,
вощане світло зігріває тьму,
співає Матінка Дитині,
тримає ангел голубу тасьму.
Кудлаті вівці зазирають в ясла,
невтомні волики сховались в тишині,
принишк заїзд, жарінь погасла,
горить звіздиця в вишині.
Спішать до Вифлиємської зірниці:
царі вельможні й бідні пастухи,
ідуть до Матері-Дівиці,
вклонитись Синові ідуть волхви.
Дитятко носиком шукає неньку,
Матуся хилить Сина до грудей:
— Поспи, Синочку, заки ще маленький,
— Люлі, люлі... Світ людей.
Спить Месія біля Мами,
не турбуй! Нехай поспить...
Із дзвінкими колядками —
цить... цить...
Від вертепу ангел сходить,
кличе нести коляду
там — де світ новий ся родить!
Ти ідеш?
Бо я вже йду...
(В. Сиротюк)
***
Різдво — дитяче свято,
Про це я добре знаю;
Як снігу вже багато,
То я Різдва чекаю.
Бо, справді, це потіха
Для нас, діток маленьких.
Нам подарунки стиха
Дають і батько, й ненька.
Найбільший подарунок
Тому в серденько влився,
Де, мов у яслах, в серці
Ісус Христос родився.
***
Всі люди радіють — сьогодні Різдво,
У кожну хатину приходить воно.
Цю радісну звістку звіщають вони,
Щоб люди готові до свята були.
Усі прикрашають оселі свої,
І страви готуються дуже смачні.
Здається до свята готові вже були
Та серце своє приготовить забули.
Чи може у ньому Христос народитись,
Чи краще в яселках Йому залишитись?
І я своє серце очистив Христу,
Щоб затишно було там жити Йому.
***
Вийди, зіронько, на небо,
Освіти нам путь-дорогу.
Ми йдемо колядувати,
Щоб віддати шану Богу.
Вийди, місяцю, на небо,
Усміхнися нам миленько,
Разом ми почнем колядку,
Що припала до серденька.
Понад снігом, понад світом
Спів дитячий покотився:
Веселіться нині, люди,
Бог Предвічний народився ...