Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №7 "Пролісок"

 Наш дитячий садочок має назву першої весняної квітки – синьоокого  проліску.

Пролісок – квітка ніжна, але смілива й нетерпляча. Ще не зійде сніг, а вже крізь весняну ніздрювату сніго-льодову скоринку пнеться цупкий паросток, а через декілька днів пролісок мужньо дивиться на світ блакитними очима.

Про походження проліска є одна старовинна легенда. Давно то було. Бігла  з турецької неволі українська дівчина Катерина. Вона знала, що в разі невдачі чекає її жахлива розправа. Щастя, коли султан затримується в поході. Та невдовзі султан повернувся з походу і коли дізнався про все, просто оскаженів. Викликав загін яничар і звелів живою чи мертвою повернути втікачку. Скільки днів тривала погоня, одному лише місяцю відомо, який темними ночами освітлював дівчині дорогу. Незабаром виснажена дівчина дісталась рідних країв і в  знемозі опустилась на землю під вітами лісу. Лежачи на купі сухого теплого листя, Катерина плакала від щастя. Та раптом до неї долинули крики переслідувачів. Розкинула Катруся в розпачі руки, обняла траву і почала благати: «Ненько, моя земле!» Не дай загинути в неволі! Краще розступися, земле, і навічно прийми мене в свої обійми! Миліша смерть на рідній землі, батьківщині, ніж підневільне життя на чужині»

Почула матінка-земля те благання, враз голі кущі покрилися зеленим листям, зашепотіла в швидкому рості шовкова трава, а з небесної блакиті опустилися на галявину голубі сутінки і заховали втікачку. З тих пір говорить легенда: там, де опустився на землю блакитний туман, заясніли на лісових галявинах весняні квіти кольору вечірнього неба, нагадуючи про хоробру українську дівчину Катерину, її незгасне прагнення до волі.

Квітка пролісок одна з перших відкриває весняний карнавал цвітіння, рідкісна, її занесено до списку зникаючих. Щоб звернути людську увагу до дивовижних дарунків природи – ніжних, й хвилюючих квітів, яких з кожним роком стає все менше, дитячий садок назвали «Проліском».

Квіти -  це завжди краса, частинка величної земної краси. І найголовніше завдання врятувати красу, а значить – і квіти. В гербі дошкільного  закладу тендітні руки  української жінки, ніби обіймають чарівну квітку, захищаючи її від всіляких негараздів. З перших днів, коли дитина приходить до нас, ми прагнемо створити  всі умови  для її гармонійного розвитку, щоб малюк кожного дня відчував справжню радість дитинства в оточенні турботи і тепла  сердець  працівників садочка.   

Освітньо-виховний процес у  закладі дошкільної освіти має особистісно-орієнтоване спрямування. Зміст освітньо-виховної діяльності спрямовано на збереження дитячої субкультури. Педагоги  закладу проводять заняття, орієнтуючись на вимоги  програми розвитку дитини  дошкільного віку «Українське дошкілля». Під час планування  освтньо-виховної діяльності  враховуються  сучасні вимоги до розвитку дітей дошкільного віку,  застосовується   блочно-тематичний принцип подачі матеріалу, оскільки він базується на інтегрованому підході до організації життєдіяльності дітей, забезпечує змістову цілісність, системність, послідовність, ускладнення та повторення програмового матеріалу. Освітньо-виховна робота з вихованцями проводиться на діагностичній основі. Організація освітнього процесу  закладу містить такі етапи:

- діагностичний;

- профілактичний;

- корегувально-розвивальний;

- контрольно-діагностичний.      

 У  закладі дошкільної освіти систематично організовуються конкурси-огляди ігрового та освітнього середовища груп. Педагогами постійно поповнюються  розвивальні зони груп   відповідно до здібностей, нахилів та прагнень кожного малюка.

Під час складання розкладу занять  враховується їхнє домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне). Елементи навчальної діяльності включаються також до інших форм роботи з дітьми в повсякденні (ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження,  тощо).