Вірші на 1 вересня для першачків

1 ВЕРЕСНЯ

Завтра зранку в перший раз

Я іду у перший клас!

Але я іще ніколи

Не збирав портфель до школи.

Що ж покласти у цю сумку?..

Покладу пенал і гумку,

Ведмежатко і лопату,

Білочку руду, хвостату,

М'яч, пухкесеньку подушку,

На обід — смачну пампушку,

Тракторець, машину, мило!

Ой, як швидко звечоріло...

Я іду у перший клас

Завтра зранку перший раз.

Хто б тепер мені сказав,

Чи я все в портфель поклав?

 

ЗАВТРА В ШКОЛУ!

Маю зошит, маю книжку,

Он лежать вони на ліжку.

Маю читанку й буквар,

Значить, справжній я школяр.

Хоча бігаю, як вітер,

Та вже знаю кілька літер.

Їх навчилась від татуся,

Решту в школі я навчуся.

Залишайся вдома, лялько!

Хоч мені тебе і жалко,

Ти іще не підросла –

І для школи ще мала.

 

ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ

Жовтіє листя на тополі.

Летять у синяві хмарки.

Відкриті навстіж двері в школі —

Ідуть до школи першачки.

З гілок тополь злітає листя,

Кружляє й падає до ніг.

Уперше діти урочисто

Переступають цей поріг.

 

ПЕРШИЙ РАЗ - У ПЕРШИЙ КЛАС

Я сьогодні перший раз,

Перший раз

Йду до школи в перший клас,

В перший клас!

Свято радісне, веселе –

І у нас, і у вас.

Я крокую сам до школи

В перший клас, перший раз!

Цуценя моє, вгамуйся

І не гавкай, любий, цить,

Коли дзвоник на уроки

Продзвенить, продзвенить!

 

ІДУ Я В ШКОЛУ

Іду я в школу, в перший клас,

Машинки любі, не до вас!

Крокують поряд малюки,

Несуть в портфеликах книжки

І так вже поспішають —

Ще мить — і позлітають!

У дівчаток іграшки в руках,

А у хлопців пустощі в думках.

Дзвінок, як сурма грає,

До класу закликає.

Зітхаю тихо, бо напевне,

І старість прийде тут до мене.

Але найважче, на мій погляд,

Весь час дівчат терпіти поряд!

 

ПОРТФЕЛЬ

Портфель  - мій друг і помічник,

Я до портфеля дуже звик.

І він без мене — ні на крок:

Зі мною йде він на урок.

Портфель для мене залюбки

І ручку носить, і книжки.

Я по секрету вам скажу:

Його я дуже бережу,

Хоч добре сніжної пори

На ньому з'їхати з гори!

 

ДОНЕЧЦІ-ПЕРШОКЛАСНИЦІ

Дуже рано прокинулось сонечко,

Вже й гуляє в небесній блакиті.

Ще раніше прокинулась донечка,

Найщасливіша нині у світі.

Все на місці — і зошит, і книжка,

Вчасно зібрано все, як ніколи.

Та хвилюється донечка трішки,

Адже йде вона вперше до школи.

Щастя, радості, миру бажаю

І удач у житті їй багато.

Хай печалі її оминають.

3 Першим вересня, донечко, з святом!

 

ПЕРШЕ ВЕРЕСНЯ

Спокійним сонечком зігріті,

Стоять ліси, в шовки сповиті.

У перваків - букети квітів.

Цей день сумний і веселковий.

Сумуєш ти: "До стрічі, літо!"

Але й радієш: "Здрастуй, школо!"

 

ПЕРШИЙ ДЗВІНОК

Вересень щедро сонцем зігрітий.

В школу повсюди сходяться діти.

Квіти барвисті в них у руках,

Вогники щастя ясніють в очах.

В кожного радісна усмішка сяє.

Дзвоником першим їх школа вітає.

 

ШКОЛЯРИК

Це не вигадка, не казка,

Що віднині я — школярик.

Ось портфелик мій, будь ласка,

А в портфелику — букварик.

А в портфелі — акварелі

Та ще й зошитів з десяток,

Та дві книжечки веселі

Про птахів і про звіряток.

Є там ручка, рахівниця

Із кружальцями легкими,

І щоденник, як годиться,

Примостився поряд з ними.

А оцінок ще немає,

Бо почав я вчитись тільки,

Хоч сестричка вже питає,

Чи носитиму п'ятірки...

 

В ПЕРШИЙ КЛАС

Заглядає у вікно

Вересень - рум’янець.

Я не сплю, дивлюсь давно

На новенький ранець.

Пахне ранець букварем

З гарними картинками.

Скоро ранець ми берем   

І йдемо стежинками.

В мене квіти у руці,

А в матусі ранець,

Кине сонця промінці

Вересень - рум’янець.

Приведуть стежинки нас

В світлий – світлий перший клас!

 

* * *

Виріс я, я вже школяр

Я хвилююся весь час

Адже я прийшов до школи

Перший раз у перший клас!

На дванадцять вчитись хочу

Є вже ранець з букварем

Був я вчора просто хлопчик

Став нарешті школярем!

 

* * *

Ой, велике свято в нас

Я пішов у перший клас!

В мене айстри у руках

В мене ранець на плечах!

Небо чисте, голубе,

Гарно як навколо!

Осінь, я чекав тебе

Щоб ходить до школи!

 

ПЕРША ВЧИТЕЛЬКА

Букварі і читанки,

Парти в два ряди.

Наша перша вчителька

В серці назавжди.

Сонце світлі зайчики

Сипле у шибки.

Кришать крейду пальчики,

Пишуть палички.

Скільки розгадали ми

З нею загадок!

Скільки прочитали ми

Віршів і казок!

Добре нам читається —

Вчителька всміхається.

А як хтось не зна —

Хмуриться вона.

 

ШКОЛА

Наче вулик, наша школа.

Вся вона гуде, як рій.

І здається, що довкола

Розквітають квіти мрій.

Бігають, сміються діти,

Та — лиш дзвоник задзвенить —

Стане тихо, ніби в квіти

Поховались бджоли вмить.

 

МАЛИЙ ШКОЛЯРИК

Гей, нема то так нікому, 

Як школярику малому:

Він не журиться ніколи,

Взяв книжечки — і до школи!

А в тій книжці малюночки,

А в тій книжці співаночки,

І наука, і забава,

Бо та книжечка — рідненька,

Тулить її до серденька,

Сторінки все оглядає,

Вірші радісно читає...

 

ВЕРЕСЕНЬ

Ходять хмари в небі синім,

Місяць Вересень прийшов,

Сповнивсь вереском пташиним

Тихий затишок дібров.

Позлітавшися у зграї,

Різне птаство молоде

В крилах сили набирає

І відльоту в вирій жде.

Бо пташки дзвінкоголосі

Знають — літа вже нема.

Хоч і тепло ще, та осінь

Вже підходить крадькома.

І набравшись сил за літо,

Галасливі, як пташки,

Знов ідуть до школи діти

І сідають за книжки.