З днем народження, країно!
Зі святом нас усіх!
Ми – нація єдина,
А наша зброя – гумор й сміх!
Ми – веселі, щирі, добрі,
Не страшні нам дощ і сніг,
Ми – сміливі та хоробрі,
Тож зі святом нас усіх!
***
Україно, Україно,
Немов гарна дівчина,
Як із волошок вінок!
І у твій день, о, Україно,
Побажаємо ми країні
Не ставати на коліно!
Хай щастя в оберемок все згребе,
І сяє небо голубе!
Ночами щоб були яскраві зорі,
Світанки щоб твої були прозорі!
Хай колоситься хліб на ниві,
Будуть дівчата чорнобриві!
***
Що то, діти за країна –
Неба синього блакить,
На ланах у серпні жито
Стиглим золотом блищить?
У якій, скажіть, країні
Клімат лагідний, м’який?
Бог відводить буревії,
Негаразди всіх стихій?
Люди мудрі, працьовиті
У країні тій живуть.
На чуже не зазіхають
І свого не віддадуть.
У якій іще країні
Так земля родить охоча?
Наче пісня солов’їна –
Мова ніжна і співоча?
Гори є і полонини,
Є моря, річки, ліси…
Загалом, то є країна
Невимовної краси!
Гордо, голосно, дитино,
Ти назви ім’я країни,
У якій, хвалити Бога,
Народився і живеш.
Їй дочкою є чи сином
І, коли ти підростеш,
Будеш їй творити славу,
Розбудовувать державу.
Отже, зветься ця країна,
Незалежна і єдина –
Наша ненька – Україна!
***
Дивися, безкрайнєє, синєє небо,
Стоїть над землею, неначе шатро.
Воно посилає любов нескінченну
І щиро дарує надію й добро.
У цьому шатрі килими золотаві –
Із соняхів, жита, пшениці, вівса.
А десь майоріють, як крапельки неба,
Волошки блакитні. Яка ж то краса!
Тут мешкають люди привітні та чесні,
Хліб–сіллю гостей зустрічають вони.
Земля наша щедра, родюча, багата –
Усіх нагодують безмежні лани.
Хай знає весь світ про казкову країну,
Де синєє небо та жовті поля.
Хай квітне щаслива моя Україна!
Найкраща, безцінна, любима земля.
***
Фарби дасть мені матуся,
Малювати я навчуся.
Намалюю рідний край –
Дім в селі, ставок і гай,
Синє небо, жовте сонце
Загляда до нас в віконце,
Чорнобривці тут на гряді,
Полуниці в палісаді,
І хліба вже чималі,
В небі линуть журавлі.
Тут і гори, і долини,
Тут річки, моря, рівнини,
Тут тварини і птахи,
Ось струмок сховавсь у мхи.
Мати в аркуш подивилась,
Посмішка в очах з’явилась.
І сказала мати сину:
– Як люблю я Україну!
Ця країна чарівна
І єдина в нас вона.
***
З Днем Незалежності,
Вітаю Україно! Вставай!
Борися до кінця!
За мирне, світле, чисте небо,
Та вільне краще майбуття!
Не забуваймо тих Героїв,
Котрі пішли у Небеса,
Тих, що рятують Україну,
Ціною власного життя!
***
З Днем Незалежності ми вас вітаємо!
Україну любити щиро бажаємо!
З Богом долати усі негаразди,
Свою волю нікому не дати украсти.
Українську історію бережно знати,
Українську гідність не дати топтати,
Прадідів-козаків тихо шанувати,
Мову, сім’ю, церкву свою захищати.
В Новий День народження нашої Неньки
Бажаємо щастя й достатку рідненькій!
Щоб усі її діти із цілого світу
Повернулись додому жити довіку.
***
Живе відвага в Україні
Й до Незалежності любов.
Наш рід звеличує святині,
Шанує колір корогов,
Щоб не пропала предків справа,
Бо ми від роду – козаки!
Державі УКРАЇНА слава!
Героям слава на віки!
***
Від Донецька до Криму і Львова
Розпростерлась моя сторона.
Знають в світі красиве це слово –
Україною зветься вона
Там де простір безкрайнього поля,
Від сівби і до самих до жнив,
З колоском колихається доля
Козака, що раніше тут жив.
Я ходив по зелених Карпатах,
Бачив сяйво церков золоте,
У віночках на наших дівчатах
Різнотрав"я казкове цвіте.
Україна, як рідная мати
Огортає теплом нас своїм,
А Шевченко - він буде стояти –
Збережемо прекрасний цей дім.
***
Україно моя співуча,
Ніжна нене, колиска добра!
Я люблю твої древнії кручі,
Буйну зелень на схилах Дніпра.
Ти одвічна — у пісні, у слові,
Ти у думах співця-кобзаря,
Україно моя казкова,
Наше серце для тебе співа.
Живи, Україно! Живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!
Співай, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.
***
Україна – то не звук і не просто слово,
Україна – серця гук, солов'їна мова,
Україна – то земля, вкрита стиглим житом,
Що так сонячно сія під небесним німбом!
Україна – то сади, їх рясні щедроти,
То настояні меди у духмяних сотах!
Україна – то стіжки мов церковні зводи,
Україна – то стежки наших родоводів!
Україна – то Дніпро повен грай-водою,
Україна – то добро, творене тобою.
Україна – то отця мудрі настанови,
Україна – то серця, сповнені любов'ю!
Україна – то дитя на руках у мами,
То одвічні відкриття брам у світлі храми!
Україна – це і ти, це – і я, і всі ми
Осяванні з висоти Божими очима!
***
Я дитина українська,
Вкраїнського роду,
Українці – то є назва
Славного народу.
Україна – то край славний,
Аж по Чорне море,
Україна – то лан пишний,
І степи, і гори.
І як мені України
Щиро не кохати?
Мене ненька по-вкраїнськи
Вчила розмовляти.
І як мені України
Щиро не любити?
Мене вчили по-вкраїнськи
Господа молити.
За свій рідний край і нарід
Я Господа молю:
Зішли, Боже, Україні
І щастя, і долю!
***
Все буде добре, я це знаю,
не у ві сні, а на яву.
Одне бажання лише маю,
кохати хочу і люблю.
Весь світ тримається коханням
і без кохання ми ніщо.
Нехай ми вибухнем бажанням
і всі пізнаєм, що Воно.
Не буде в світі місця війнам,
не буде зла і ворогів.
Весь світ заллємо ми любов`ю,
весь світ купатиметься в ній.
Як в чистих водах, світлім Сонці
в любові, щасті і добрі.
Ми УКРАЇНЦІ у своїй сторонці
і щастя буде на Землі !
***
Якось каже мати сину:
- Я молюсь за Україну,
Щоб народ щасливим був,
Про негоди позабув,
Із домівок, хат усіх,
Хай луна дитячий сміх,
Хай шанують стариків,
Скрізь звучить веселий спів,
Хай обходить всіх ненастя,
Серце хай тремтить від щастя!
І я вірю, Матір Божа
Україні допоможе!
***
Україна в давній славі,
В козацьких пригодах,
На заквітчаних левадах,
В рідних синіх водах.
Україна в тих долинах
І високих горах,
На степах буйних, широких
У гаях, у борах.
Україна в білих селах,
У густих садочках,
У хрещатому барвінку,
У синіх квіточках.
Україна на яворах
Пташкою співає;
На стрілецькії могили
Голову схиляє.
Україна в чорноземі,
Що родить пшеницю, —
В глибинах, що дають нафту
І сіль-сировицю.
Україна в рідній мові
І в пісні прекрасній, —
Україна в рідній школі,
В майбутності ясній.
Україна в чистих хатах,
І в сільській церковці, —
У дитячому серденьку,
В розумній головці,
Україна в ясних зорях,
В сонці, що над нами, —
І в очах добрячих, ясних
Рідненької мами.
***
У кожнім роді — незборима міць,
А купно всі ми — моноліт держави.
Ми не загинемо в борні,
Бо нині всі за волю встали.
***
Не кажіть- "Навіщо жити,
І в журбі отак згасати?",
Треба колосом незмитим
Рідні ниви засівати.
Де ви, лицарі й гетьмани,
Уставайте, відгукніться!
В бур'янів колосся в'яне,
А в пшениці- золотиться.
Хай з нас кожен прокладає
Щастя зоряні дороги,
Чорний вітер не здолає
Наші рідні перелоги.
Українці! Рідні браття!
Ще прийде весела днина.
Хай живе в серцях багаття
І квітує Україна!
***
Ми різні з материнської колиски,
Та всі ми діти щирої землі.
В родині вільній всі ми – українці
Ми України доньки і сини
Благословенна у віках земля
З хлібами щедрими під небом синім.
Велично й впевнено зійшла зоря
Нової України!
Вона в моїй душі, в серцях людей,
У радощах та у скрутну годину.
Ім'я її прекрасне і святе –
Повіримо в Україну!
Вона добро несе в новітній світ,
Довічну віру й пісню солов'їну.
Тож пам'ятаймо пращурів завіт –
Любити Україну!
***
Україна моя - у кожному слові,
І в піснях співця-кобзаря,
І в природі - вона в нас казкова,
Кожна пташечка про неньку співа.
У нашій країні - мільйони краси,
А в мешканцях - сили і волі!
Співають про Україну рідні ліси,
та вітер в золотистому полі.
***
Гляньте, друзі, сонце грає,
Мужньо в душу лине.
Будь могутня, Україно.
Вічна! Незборима!
***
Наша славна Україна,
Наше щастя і наш рай,
Чи на світі є країна
Ще миліша за наш край?
І в щасливі й злі години
Ми для неї живемо.
На Вкраїні й для Вкраїни
Будем жити й помремо.