Про декретну відпустку для тата. Марина Бардіна

Дата публікації
Image
марина бардіна

 

Ми звикли до того, що декрет – це обов’язок жінки. Мама доглядає дитину, а тато заробляє гроші на сім’ю, втрачаючи важливий зв’язок із малечею. В європейських країнах батько вже давно має право на декретну відпустку. Настав час подолати гендерні стереотипи і в українському законодавстві. Як саме – розповідає Марина Бардіна, народна депутатка від фракції «Слуга Народу», голова підкомітету з питань дотримання Україною міжнародних зобов'язань у сфері захисту прав людини та гендерної політики.

 

Як саме ви пропонуєте змінити «декретне» законодавство?

Невдовзі парламент розглядатиме наш законопроєкт №3695 щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною. Ми нарешті порушуємо тему можливостей для чоловіків бути рівними з жінками у питанні виховання та догляду за новонародженими дітьми. Як на роботі, так і в сімейному житті права мають бути рівними. Для всіх нас це абсолютно очевидні речі. Але, на жаль, в українському законодавстві до сьогодні існує гендерний дисбаланс. Жінка і чоловік не мають рівних можливостей для реалізації свого права на відпустку для догляду за дитиною.

 

Тобто чоловіки насправді не можуть піти у декретну відпустку?

У нинішньому трудовому законодавстві закріпився дискримінаційний підхід. Право батька на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розуміється як похідне від права матері на таку відпустку. Простими словами – лише мати може делегувати право на відпустку батькові. І якщо чоловік сьогодні захоче взяти декрет, він зможе це зробити тільки в тому випадку, якщо надасть довідку, що дружина виходить на роботу. Без цього ніяк. Тобто саме жінці приписано догляд за дитиною, і тільки за її «рішенням» чоловік може брати відпустку.

 

А як в інших європейських країнах?

Скандинавські держави, а також країни Групи Семи – це ті країни, де суспільство рухається в напрямі гендерної рівності. Так, у Швеції є відпустка для догляду за дитиною, яка ділиться між батьком та матір’ю. І якщо хтось не використав свою частину відпустки, вона просто згорає. Це гарантований догляд за дитиною обох батьків.

 

Що змінює ваш законопроєкт?

Ми прирівнюємо відповідальність батька та матері при народженні дитини. Як саме? Прописуємо, що у відпустку може піти як матір, так і батько – у них обох рівні умови. І довідка, що мама вийшла на роботу першою, вже не потрібна.

 

Якою буде тривалість відпустки?

Ми запроваджуємо новий вид відпустки – саме при народженні дитини. Вона буде одноразовою і надаватиметься батькові на 14 календарних днів. До того ж під словом «батько» ми розуміємо людину, яка піклуватиметься про дитину, навіть якщо між її батьками офіційно не зареєстровані стосунки – вони ж все одно єдина родина і пов’язані спільним побутом.

 

Вона оплачуватиметься?

Так, за рахунок коштів роботодавця.

 

А як щодо відпустки жінок?

У жінки є дві частини відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами: 70 днів до пологів і 56 після. Далі вона може виходити на роботу. Протягом перших трьох місяців 14-денну відпустку зможе брати чоловік. А потім ще й трирічну відпустку.

 

Які потрібні документи?

Лише заява на керівника підприємства, де працює чоловік. Організація має надати таку відпустку.

 

Раніше також було право на скорочений робочий час для батьків дітей до 14 років і дітей з інвалідністю?

Так, у нинішньому Кодексі законів про працю ця норма виписана. І ми нічого не змінювали, окрім того, що це може зробити як мама, так і тато. Знову ж таки – вирівняли гендерне питання. А чим батько не такий важливий дитині? Тобто, якщо у вас є діти до 14 років або діти з інвалідністю, ви можете звернутися до керівництва і перейти на скорочений робочий день.

 

Чому Україні потрібен цей законопроєкт?

Ми підтримуємо соціальну справедливість та руйнуємо гендерні стереотипи: мама має право на професійну реалізацію, а роль тата не закінчується зароблянням грошей, він має таке ж право на виховання дитини та піклування про неї. І мама, і тато зможуть спокійно поєднувати трудову діяльність із сімейними обов'язками. Ми створюємо передумови для посилення ролі батьків у вихованні малечі. А це – відповідальне батьківство в Україні.

За матеріалами з сайту: sluga-narodu.com

Коментувати